БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір'я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947
Справа № 669/330/25
Провадження № 2-о/669/32/25
10 квітня 2025 року смт.Білогір'я
Білогірський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Давидюка О.І.,
з участю: секретаря судового засідання Валігури А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в с-щі Білогір'я цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , встановивши заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 з покладенням на нього наступних обов'язків:
- заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 вести спілкування, листування, телефонні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_2 особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею.
В обґрунтування вказаних вимог заявниця ОСОБА_1 зазначила, що вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 проживає в одному житловому будинку по АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання між нею, заявницею, та ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки, оскільки останній постійно зловживає алкогольними напоями, принижує її та дітей, ображає нецензурною лайкою, вчиняє психологічне насильство, внаслідок чого вона декілька разів викликала поліцію, яка фіксувала вказані обставини.
Так, 27 липня 2024 року близько 23 год 00 хв, перебуваючи по місцю проживання, ОСОБА_2 спричинив відносно ОСОБА_1 психологічне насильство в присутності дітей, внаслідок чого вона звернулася до поліції та за даним фактом було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в подальшому 14 серпня 2024 року Білогірським районним судом Хмельницької області ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
02 листопада 2024 року близько 22 год 50 хв ОСОБА_2 знову спричинив відносно ОСОБА_1 домашнє насильство фізичного характеру в присутності дітей, внаслідок чого вона звернулася до поліції та за даним фактом було складено адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в подальшому 25 листопада 2025 року Білогірським районним судом Хмельницької області ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
22 березня 2025 року за її заявою про заподіяння ОСОБА_2 стосовно неї систематичного психологічного насильства були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст. 126-1 КК України, де вона є потерпілою. На даний час за даним фактом проводиться досудове розслідування органами поліції.
Таким чином ОСОБА_1 вважає себе особою, яка зазнала домашнього насильства, тому змушена звернутися з відповідною заявою до суду.
Заявниця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Правовідносини, що склалися між учасниками справи, регулюються спеціальним Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а також міжнародно-правовими актами, під час вирішення такої категорії справ обов'язковому застосуванню підлягає судова практика Європейського суду з прав людини.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 350-4 ЦПК України особа, яка звертається до суду із заявою про видачу обмежувального припису, повинна зазначити обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та надати докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Судом встановлено, що 14 серпня 2024 року Білогірським районним судом Хмельницької області винесено постанову № 669/722/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, вказана постанова набрала законної сили 27 серпня 2024 року.
Крім того, 25 листопада 2024 року Білогірським районним судом Хмельницької області винесено постанову № 669/1034/24 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн, вказана постанова набрала законної сили 06 грудня 2024 року.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про заподіяння ОСОБА_2 стосовно неї систематичного психологічного насильства було порушено кримінальне провадження № 12025244000000548 за ст. 126-1 КК України.
Заявниця ОСОБА_1 в заяві посилається на те, що вона неодноразово піддавалася психологічному та фізичному насильству з боку ОСОБА_2 та неодноразово зверталася до органів Національної поліції України з приводу фактів домашнього насильства над нею.
Проте, згідно позиції Верховного Суду у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19), обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у Кодексу України про адміністративне правопорушення та Кримінального кодексу України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таким чином, видача обмежувального припису не ставиться в залежність від набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили, оскільки захисна і превентивна функція такого припису покликані убезпечити потерпілу особу від можливого повторного вчинення щодо неї протиправних дій до часу прийняття відповідних остаточних рішень, зокрема і в адміністративних провадженнях.
Так, постанови Білогірського районного суду Хмельницької області про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частинами 1 та 2 ст. 173-2 КУпАП винесені ще 14 серпня та 25 листопада 2024 року відповідно.
Тобто, від дат винесення вищезазначених постанов та до дати звернення до суду ОСОБА_1 із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 , яка звернулася 08 квітня 2025 року, пройшов значний проміжок часу.
Що ж стосується факту звернення ОСОБА_1 до поліції із заявою про вчинення ОСОБА_2 11 березня 2025 року домашнього насильства відносно неї, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2025 року, суд вважає, що сам факт звернення ОСОБА_1 у поліцію із заявою про вчинення домашнього насильства з боку ОСОБА_2 , не свідчить про його вчинення, оскільки суду не надано жодних документів про притягнення заінтересованої особи до відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо неї, зокрема, будь-якого судового рішення по даному факту, яке набрало законної сили.
Більше того, з вищевказаного витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань не зрозуміло, які ж саме неправомірні дії, окрім посилань на епізоди за 27 липня 2024 року та 02 листопада 2024 року, вчинив ОСОБА_2 по відношенню до дружини ОСОБА_1 .
До того ж, наданий витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань не містить інформації бодай про повідомлення про підозру ОСОБА_2 за ст. 126-1 КК України.
Також, до заяви не долучено доказів (свідоцтво про реєстрацію права власності, витяг про реєстрацію нерухомого майна, свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу, довідку про склад сім'ї, акт про проживання без реєстрації чи інші правовстановлюючі документи), які б свідчили про належність житлового будинку подружжю чи іншим особам і чи дійсно подружжя з дітьми проживає в даному домоволодінні, доступ до якого заявниця просить обмежити своєму чоловікові ОСОБА_2 .
Частиною 2 ст. 350-4 ЦПК України передбачено, що у разі неможливості надати докази, визначені п. 3 ч. 1 цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування, однак заявницею ОСОБА_1 до заяви про видачу обмежувального припису клопотань про витребування судом вищезазначених доказів не додано.
Отже, достатніх доказів, на підставі яких, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, заявницею суду не надано.
Так, згідно ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Крім того, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 350-5 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису розглядається судом протягом 72 годин після надходження такої заяви, тому тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про видачу обмежувального припису.
Таким чином, враховуючи, що суду не надано достатніх належних, допустимих, та переконливих доказів для оцінки ризиків вчинення насильства заінтересованою особою відносно заявника, настання наслідків його вчинення, що надавало б правову підставу для видачі обмежувального припису, суд дійшов до висновку що в задоволенні заяви про видачу обмежувального припису слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 76-81, 141, 259, 265, 294, главою 13 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відносно ОСОБА_2 - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
- заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Красноярське Добропільського району Донецької області, місце проживання (згідно заяви): АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- заінтересована особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Новий Донбас Добропільського району Донецької області, місце проживання (згідно заяви): АДРЕСА_1 , паспорт: серія НОМЕР_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя Олександр ДАВИДЮК