Справа № 766/5357/25
н/п 2-о/766/416/25
10.04.2025 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Рядчої Т.І.,
за участю секретаря Міщука О.О.
за відсутності осіб, що приймають участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою адвоката Душенко В.А., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті,
Представник заявниці звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Гола Пристань Голопристанської міської територіальної громади Скадовського району Херсонської області, що є на тимчасово окупованою територією України.
Свої вимоги мотивує тим, що заявниця ОСОБА_1 є онукою померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м. Гола Пристань Голопристанської міської територіальної громади Скадовського району Херсонської області, про що надано свідоцтво про смерть, реквізити якого не відповідають вимогам законодавства України, оскільки видано на тимчасово окупованій території України. Встановити факт, що має юридичне значення, заявнику необхідно для державної реєстрації померлої особи, проведеної державним органом України з метою подальшого звернення для оформлення спадщини.
В судове засідання заявниця не з'явилась, надала свої повноваження представнику, яка подала заяву про розгляд справи без їх участі.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса), як заінтересована особа, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, представник заінтересованої особи у судове засідання не з'явився.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 , підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено, що дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, виданим Голопристанським районним відділом РАЦС Херсонської області, серія НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження, виданим Голопристанським районним бюро РАЦС Херсонської області, серія НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 є матір'ю заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про народження, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Голопристанського районного управління юстиції у Херсонської області, серія НОМЕР_3 , свідоцтвом про зміну імені, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні, серія НОМЕР_4 , свідоцтвом про шлюб, виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, серія НОМЕР_5 .
ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить довідка про смерть №С-02945, видана 08.10.2024 року та копія свідоцтва про смерть, виданого Скадовським районним відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Херсонської області, серія НОМЕР_6 , реквізити яких не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки документи видані на тимчасово окупованій території України.
Частиною 3 ст. 9 ЗУ "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який документ виданий органами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно п. п. 1, 2, 3ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно доКонституціїта законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану..
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1 ч. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Під час вирішення питання щодо оцінки доказів у цій справі суд вважає за необхідне взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в України. В справах "Loiziddo v. Turkey", "Cyprus v. Turkey", "Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Iliascu and Others v. Moldova and Russia", ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду ООН у справі Намібії, Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної сторони. Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії", який був наданий на запит Ради Безпеки ООН, у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток, викладений у п. 125 Консультативного висновку, полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Застосовуючи "намібійський виняток" у справі "Кіпр проти Туреччини", Європейський суд з прав людини зокрема зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Про необхідність врахування актів органів влади з окупованих територій Європейським судом з прав людини у п. 45 рішення по справі Луізіду проти Туреччини» від 18.12.1996 року (заява №15318/89) була викладена правова позиція, що при аналогічних обставинах щодо відсутності ефективного державного контролю Кіпру за такими територіями, міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей і дій, які звідти походять, наприклад актів реєстрації народження, смерті і шлюбу, наслідки яких можуть ігноруватися лише на шкоду мешканців тієї чи іншої території.
За таких обставин суд враховує як докази смерті ОСОБА_2 надане заявницею свідоцтво про смерть та довідкою про смерть.
Відповідно до роз'яснень наданих в п.13 постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
У відповідності зі ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті; державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2 ч. 1ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану зокрема на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Відповідно до пункту 5.1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 року №3307/5) передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року за №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Згідно роз'яснень наданих в п. 18 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Заявниця позбавлена можливості у встановленому законом порядку здійснити реєстрацію факту смерті особи, оскільки документи на підтвердження цих обставин видані на тимчасово окупованій території, що унеможливлює отримання заявницею свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.
Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що заява знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 259, 263, 265, 293, 315 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Душенко В.А., яка діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення факту смерті задовольнити частково.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Гола Пристань Херсонської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Олешки, Олешківського району Херсонської області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Заявниця: ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_7 )
Представник заявника: ОСОБА_4 (адреса АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_8 )
Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління юстиції (адреса: вул. Торгова, 24, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04060246).
Суддя Т.І. Рядча