20 грудня 2007 р.
№ 06-03/593
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Рибака В.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ЗАТ «Агмас»
на рішення
господарського суду Черкаської області від 16.08.2007 року
у справі господарського суду
Черкаської області
за позовом
ТОВ «Раст Трейдінг»
до
ЗАТ «Агмас»
про
стягнення 630951,90 грн.,
В засіданні взяли участь представники:
- позивача:
не з»явився,
- відповідача:
не з»явився,
У січні 2007 року ТОВ «Раст Трейдінг»звернулось до господарського суду з позовом до ЗАТ «Агмас»про стягнення 630951,90 грн. упущеної вигоди.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Черкаської області від 16.08.2007 року позов задоволено. Стягнуто на користь позивача 630951,90 грн. боргу та 6427,52 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятими судовим рішенням ЗАТ «Агмас»подало касаційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 16.08.2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Судове рішення цим вимогам не відповідає. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 05.04.2004 року ТОВ “Раст Трейдінг» на прилюдних торгах придбало у власність нерухоме майно, що знаходиться за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 144 і складається з адміністративної будівлі з підвалом загальною площею 1170,5 кв.м., виставкового залу загальною площею 1583,1 кв.м., складу з огорожею і замощенням загальною площею 460 кв.м.01.01.2002 року
Право власності на придбане нерухоме майно було зареєстровано позивачем у КП “Черкаське обласне об»єднане бюро технічної інвентаризації» 08.04.2004 року.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.04.2004 року ТОВ “Раст Трейдінг» уклало договір з ТОВ “Фактор» про передачу зазначеного вище приміщення в оренду.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач своїми неправомірними діями -зайняття приміщення, що є предметом договору оренди, завдав збитки позивачу у вигляді неотримання прибутку, який він міг би отримати з договору оренди від 15.04.2004 року в сумі 6300951,90 грн.
Проте з таким висновком судова колегія не може погодитись, враховуючи наступне.
Згідно зі ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Зазначена норма покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи дійсно були би ним отримані у разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків.
Крім того, стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Так, розглядаючи даний спір, місцевий господарський суд належним чином не дослідив, а відповідно і не врахував рішення господарського суду Черкаської області від 27.09.2004 року у справі № 16/2412, яким було задоволено позов ЗАТ “Агмас» про визнання недійсними прилюдних торгів від 05.04.2004 року (які стали підставою для оформлення позивачем права власності) і яке лише 19.07.2005 року було скасовано постановою Вищого господарського суду України.
Місцевий господарський суд також не врахував, що рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2007 року у справі № 09/1812 набрало законної сили 29.07.2004 року та в подальшому було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005 року. Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2005 року за результатами перегляду постанови від 27.01.2005 року за нововиявленими обставинами постанову Вищого господарського суду України постановою ВГСУ від 27.01.2005 року було скасовано, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.07.2004 року у справі № 09/1812, яким було зобов»язано ЗАТ “Агмас» звільнити приміщення, що є предметом оренди, залишено без змін.
Зазначені обставини судом не були враховані, що призвело до передчасного висновку про наявність протиправної поведінки у відповідача та наявність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд порушив вимоги ст.43 ГПК України і прийняв незаконне судове рішення.
Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
За таких обставин, прийняте судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, встановити наявність чи відсутність всіх елементів складу цивільного правопорушення у період з 05.04.2004 року по 19.07.2005 року, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне рішення.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Черкаської області від 16.08.2007 року у справі № 06-03/5939 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.
Головуючий Н. Кочерова
Судді В. Рибак
М. Черкащенко