печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8587/25-к
пр. 1-кс-9539/25
22 лютого 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025100060000176 від 29.01.2025, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки міста Кролевець, Сумської області, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не адвоката, не депутата, раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025100060000176 від 29.01.2025року, відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000176, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та збут бойових припасів, діючи умисно, з метою наживи ОСОБА_5 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у невстановленому місці у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбала всупереч установленому законом порядку патрони калібру 5.45х39 у кількості 25 штук та почала їх незаконно зберігати у невстановленому місці з метою подальшого збуту третім особам.
Так, 20.02.2025 року ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел близько 13 год. 40 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, за грошову винагороду, незаконно збула ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (особі, щодо якої застосовано заходи безпеки свідка в кримінальному провадженні) 24 патрони з маркуванням «60 82». «60 81», які є бойовими проміжними патронами калібру 5.45х39 мм, споряджені оболонковими кулями зі сталевим осереддям «ПС», виготовлені промисловим способом та відносяться до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї та 1 патрон з маркуванням «539 08» є бойовими проміжними патронами калібру 5.45х39 мм, споряджений оболонковою кулею з бронебійним осердям («БС»), виготовлений промисловим способом відносяться до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї.
21.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, сторона обвинувачення вважає, що в разі застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрювана може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та впливати на свідків, оскільки слідчі дії тривають та встановлюються усі обставини вчинення кримінального правопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду та іншим чином перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної, запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваної саме заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Підозрювана ОСОБА_5 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 заперечили щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, зазначивши, що заявлені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, відсутні, просили слідчого суддю застосувати нічний домашній арешт, посилаючи на те, що підозрювана працевлаштована та забезпечує себе матеріально самостійно.
Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060000176, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.01.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
20.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Підозра ОСОБА_5 в інкримінованому їй кримінальному правопорушення обґрунтовується зібраними доказами, а саме:
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.02.2025;
- Протоколом огляду та вручення грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 10.02.2025;
- Протоколом огляду покупця, вручення грошових коштів від 10.02.2025;
- Протоколом огляду та вручення грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 15.02.2025;
- Протоколом огляду покупця, вручення грошових коштів та спеціальних технічних засобів від 15.02.2025;
- Протоколом огляду та вручення грошових коштів, які будуть використані під час проведення оперативної закупки від 20.02.2025;
- Протоколом огляду покупця, вручення грошових коштів та спеціальних технічних засобів від 20.02.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 20.02.2025;
- Протоколом огляду від 20.02.2025;
- Протоколом огляду місця події від 20.02.2025;
- Протоколом обшуку від 20.02.2025;
- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 20.02.2025;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.02.2025;
- Висновком експерта №СЕ-19/111-25/11438-БЛ від 17.05.2025;
- Іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в своїй сукупності.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує положення п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Виходячи з наявних матеріалах даних, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Отже, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя перевіряючи наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, виходить із наступного.
Так, у сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов'язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремленні у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилались на можливість ОСОБА_5 вчинення дій щодо переховування від органу досудового розслідування та суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, які слідчий суддя вважає частково доведеними в силу наступного.
Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду, то враховуючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній так як вона підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, є велика вірогідність її переховування від органів досудового розслідування та суду, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння кримінального правопорушення, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення кримінального правопорушення, який інкримінується ОСОБА_5 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику, передбачено п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя враховує, що наразі у кримінальному провадженні не встановлено всіх обставин вчинення вищезгаданого кримінального правопорушень, тривають слідчі (розшукові) дії та оперативні заходи, а тому у разі не застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу вона матиме можливість знищити, спотворити чи приховати речі та документи, які мають важливе значення для проведення досудового розслідування, та свідчитимуть про причетність до протиправної діяльності інших осіб задіяних для вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику знищити сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Також, зважаючи на те, що досудове розслідування кримінального провадження триває, у справі не допитані свідки, показання яких можуть вплинути на хід досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що ризик в частині можливого незаконного впливу підозрюваної на свідків з метою спотворення показань є достатньо реальним.
Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрювану у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрювану обов'язок не буде занадто обтяжливим.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про часткову доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом з цим, слідчим у клопотанні належним чином не обґрунтовано наявність ризиків того, що підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення, на які посилається сторона обвинувачення.
Таким чином, з урахуванням наявності частково доведених ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та зазначених даних щодо особи підозрюваної, її сімейний стан, стан здоров'я, матеріальне становище, стійкість соціальних зв'язків, які значно зменшують їх існування, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що полягає в забороні підозрюваній з 23-30 год. по 06-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 квітня 2025 року.
Крім того, одночасно з застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану обов'язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з населеного пункту в якому вона проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та іншими учасниками кримінального провадження № 12025100060000176 від 29.01.2025; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 177-179, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково.
Застосувати у кримінальному провадженні № 12025100060000176 від 29.01.2025, до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, що полягає в забороні підозрюваній з 23-30 год. по 06-00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 квітня 2025 року.
Звільнити підозрювану з-під варти негайно в залі суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрювану такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися з населеного пункту в якому вона проживає (м. Київ), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та іншими учасниками кримінального провадження № 12025100060000176 від 29.01.2025;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну ;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 12025100060000176 від 29.01.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1