Справа № 445/663/25
провадження № 3/445/379/25
10.04.2025року суддя Золочівського районного суду Львівської області Кіпчарський О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
в провадження Золочівського районного суду Львівської області з Золочівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за фактом можливого вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 270511, вбачається, що такий було складено 13.03.2025 року інспектором Золочівського районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Серафинович С.В.
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що 13.03.2025 року о 18 год. 24 год в с. Хмелева, Золочівського району, Львівської області, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (результат алкотесту Драгер 0,3 промілле), чим порушив вимоги п. 2.9.а «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, заперечив повністю та пояснив, що жодного алкоголю він не вживав, повертався з роботи, їхав в напрямку магазину за продуктами. Його зупинили працівники поліції за те, що він не користувався паском безпеки, в ході спілкування з працівниками в останніх виникла підозра, що він вживав алкогольні напої. Він, будучи впевненим, що алкогольних напоїв не вживав, погодився на продуття відповідного алкотесту на місці зупинки. Результат тесту виявився позитивним - показав 0,3 промілле. Він одразу заявив, що з результатом категорично не погоджується та готовий пройти тест у лікарні. Додатково пояснив, що можливо такий результат пов'язаний із вжиттям сиропу від кашлю, який він перед тим вживав. Однак, вказаний сироп був вжитий у мінімальній дозі, більше того, такий сироп не містить в собі алкоголю, тому навіть це не могло показати позитивний результат на алкоголь. Натомість працівники поліції запевнили його, що навіть у лікарні у нього не будуть відбирати кров на аналіз алкоголю, а у лікарні він буде продувати аналогічний за принципом дії газоаналізатор. У випадку незгоди з інкримінованим правопорушення, його справу буде розглядати суд, де він зможе надати пояснення щодо вживання сиропу від кашлю, а також надати відповідну рецептуру даного сиропу. В подальшому він спілкувався телефоном із товаришем, який порадив йому наполягати на проїзді з працівниками поліції до лікарні, де пройти відповідний тест на алкоголь. Він неодноразово вказував працівникам поліції, що готовий проїхати до лікарні, оскільки не погоджується із результатом тесту, однак останні сиділи в своїй службовій машині та складали процесуальні документи, на його прохання не реагували, вказували, що їхати до лікарні вже запізно. Після оформлення адміністративних матеріалів у нього вилучили посвідчення водія та вказали, що він відсторонений від керування транспортним засобом. В подальшому він дочекався свого товариша, який сів за кермо його автомобіля та вони попрямували до м. Золочева до лікарні, що пройти відповідний огляд на стан сп'яніння, а працівники поліції поїхали у невідомому йому напрямку. У Золочівський ЦРЛ йому вказали, що не можуть здійснити його огляд на стан сп'яніння, оскільки для цього необхідне відповідне направлення. Він неодноразово телефонував до поліції за номером «102», а також на телефон «гарячої лінії» поліції, де просив та вимагав, щоб працівники поліції прибули до Золочівської ЦРЛ, надали направлення для проходження відповідного огляду та в їх присутності такий огляд було проведено лікарями. Вказані вимоги були проігноровані, працівники поліції до лікарні не прибули, після чого лікарі йому остаточно відмовили в огляді.
Вищевказані обставини підтвердив свідок ОСОБА_2 , який надав показання, що 13.03.2025 року ввечері до нього подзвонив ОСОБА_1 , який попросив його сісти за кермо транспортного засобу та відвести його у лікарню до м. Золочева. Він погодився, разом вони поїхали до м. Золочева, по дорозі ОСОБА_1 розповів йому попередні події із працівниками поліції. Прибувши в приймальне відділення лікарні ОСОБА_1 просив обстежити його на алкоголь, однак лікарі йому відмовили, оскільки таке обстеження можливе за направленням працівників поліції. В подальшому ОСОБА_1 телефонував в поліцію, щоб вони також прибули до лікарні та надали скерування на обстеження, однак працівники поліції до лікарні не прибули, згодом вони самі поіхали до відділку поліції. Там ОСОБА_1 надав додаткові пояснення, до лікарні працівники поліції відмовились його везти, більше того викликали працівників ТЦК, щоб перевірити ОСОБА_1 на предмет наявності в останнього військово-облікових документів. Вказані документи у ОСОБА_1 були впорядку, в останнього наявна відстрочка від мобілізації, після чого вони попрямували додому. Вказує, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння не перебував, запаху алкоголю від нього не було. Зазначає, що знає ОСОБА_1 вже тривалий час, останній взагалі не вживає алкогольних напоїв, висловлює своє обурення діями працівників поліції.
Окрім цього, ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено відеозапис, знятий на його мобільний телефон, де зафіксовано його розмову із працівниками поліції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Колодзінський В.М. повністю підтримав пояснення свого довірителя, вказує, що працівниками поліції грубо порушено положення чинного законодавства щодо порядку проведення огляду водія на стан можливого алкогольного сп'яніння, зокрема останні не забезпечили огляд такого в лікарні, хоча водій проти цього не заперечував, а з результатами алкотестеру Драгер не погоджувався, що і вказував на місці зупинки транспортного засобу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника, показання свідка, дослідивши письмові докази, а також відеозаписи з місця події, долучені як працівниками поліції, так і особою, що притягається до адміністративної відповідальності, а також вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 130 КУпАП, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративно караним діянням, що передбачає встановлену законом відповідальність
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
За приписами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вказане положення стосується не лише кримінальних проваджень, але й адміністративних правопорушень, які в контексті Європейської конвенції захисту прав та основоположних свобод також трактуються як невеликі злочини.
За вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Із наданого до протоколу відеозапису з місця зупинки ОСОБА_1 вбачається, що останній дійсно керував автомобілем «Рено», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки було те, що водій, керуючи транспортним засобом, не користувався паском безпеки, за що на нього було складено відповідну постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Жодної агресії чи іншої протиправної поведінки водій ОСОБА_1 не допускав, після пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля, за допомогою алкотестеру «Драгер», погодився.
Після продуття тесту останній показав результат - 0,3 промілле, тобто, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 одразу щодо цього заперечив, вказував, що жодного алкоголю не вживав. Пояснював працівникам поліції, що працює водієм, їхав з роботи до магазину, на роботі їх постійно контролюють щодо вживання алкогольних напоїв, а тому він не міг допустити вживання алкоголю. Вказував, що перед цим вживав сироп від кашлю, допустив, що це могло стати результатом позивного тесту.
На відеозаписі, представленим працівниками поліції та долученим до протоколу про адміністративне правопорушення, дійсно зафіксовано, що ОСОБА_1 чітко висловив свою категоричну незгоду із результатом алкотестеру «Драгер».
В такому випадку, працівники поліції мали б керуватись положеннями ч. 3 ст. 266 КУпАП, відповідно до якої у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Далі між працівниками поліції та водієм починається певна словесна перепалка, в ході якої водій вказує, навіть без відповідної пропозиції працівників поліції, що готовий здати кров на аналіз в лікарні та довести свою правоту, натомість працівники поліції вказують, що кров на алкоголь відбирається лише у випадку дорожньо-транспортних пригод, чого в даному випадку не було, а тому в лікарні він продуватиме такий же газоаналізатор.
Працівник поліції уточняє в ОСОБА_1 чи проїде він до лікарні. На цю пропозицію ОСОБА_1 повідомляє, що йому потрібно передзвонити та порадитись як діяти в такій ситуації. На відеозаписі чітко зафіксовано, що ОСОБА_1 від огляду не відмовляється, а починає телефонувати комусь із знайомих, в подальшому спілкується із кимось по телефону.
Працівники поліції в цей час сідають до службового автомобіля та розпочинають складання матеріалів справ про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 121 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. В процесі цього ОСОБА_1 підходить до патрульного автомобіля, де на передньому сидінні знаходиться працівник поліції, очевидно ОСОБА_3 , яка за допомогою планшета оформляє протокол про адміністративне правопорушення, та неодноразово і чітко заявляє про свою незгоду із результатом алкостету «Драгер» та бажання проїхати до закладу охорони здоров'я, де пройти відповідний огляд на стан сп'яніння.
Вказані вимоги ОСОБА_1 працівниками поліції проігноровано, вказуючи, що кров здавати ОСОБА_1 не буде, оскільки не було дорожньо-транспортної пригоди, в подальшому вказували, що вже пізно їхати до лікарні, оскільки ОСОБА_1 від такого огляду вже відмовився.
Вказане спілкування ОСОБА_1 додатково фіксував на свій мобільний телефон та відповідний відеозапис долучено ним до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, працівниками поліції порушено положення ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також аналогічні норми, що передбачені також і спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» ( п. 7 Інструкції).
Окрім цього, слід також зазначити, що жоден нормативно правовий акт чи будь-яка інша інструкція, не визначає та не передбачає, що огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відбувається лише із застосуванням газоаналізатора, а кров на відповідний аналіз відбирається у водіїв лише у випадку дорожньо-транспортних пригод.
Відтак, вказані твердження працівників поліції не відповідають дійсності, не ґрунтуються на положеннях законодавства та фактично вводять водія в оману.
Враховуючи, що водій чітко висловив свою незгоду із результатом тесту, погоджувався проїхати до закладу охорони здоров'я, працівники поліції зобов'язані були його доставити до такого закладу, де б вже лікар мав вирішувати яким чином, яким методом і за допомогою яких засобів здійснювати огляд водія ОСОБА_1 на предмет можливого перебування в стані алкогольного сп'яніння.
В свою чергу особа, щодо якої проводиться огляд на стан сп'яніння не позбавлена можливості наполягати на проведенні вказаного огляду, шляхом лабораторного дослідження біологічного середовища: слини, сечі, змивів з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук , а також для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки вищевказаних біологічних середовищ.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Враховуючи, що представленими відеозаписами підтверджено, що працівниками поліції порушено вимоги положень ч. 3 ст. 266 КУпАП, а також положення спільного Наказу МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру «Драгер» є недійсним, а відтак не може братись судом до уваги.
Будь-які інші докази, які б вказували на факт перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, на момент керування транспортним засобом та зупинки працівниками поліції, в матеріалах справи відсутні.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП слід закрити.
Керуючись ч. 1 ст.130, ст.247,251,252, 256, 268, 279,280,283-285 КУпАП, суддя -
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Золочівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя Кіпчарський О.М.