Справа № 462/1502/25
Іменем України
07 квітня 2025 року м.Львів
Суддя Залізничного районного суду м.Львова Колодяжний С.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , громадянина України, яка має інвалідність ІІІ групи, місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 21.02.2025 року о 10.05 год. на пл.Двірцевій, 1 у м.Львові, на автомобілі марки «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів, без державної реєстрації та одержання ліцензії на провадження даного виду діяльності, чим порушив ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт», про що відносно нього 21.02.2025 року складено протокол серії №ПП000813 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 заперечив факт вчинення ним адміністративного правопорушення, зазначивши, що він дійсно надає послуги з перевезення пасажирів, при цьому вважав, що ліцензія йому не потрібна, оскільки працював через додаток «ОРТІ».
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ст.251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.164 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб?єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
З диспозиції ч.1 ст.164 КУпАП випливає, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за вчинення ряду окремих незаконних діянь, які врегульовані законом.
Згідно з ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Також даною нормою Закону визначено документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до п.24 ч.1 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає, зокрема, такий вид господарської діяльності, як перевезення пасажирів автомобільним транспортом.
Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії №ПП000813, фотографією.
Також вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом, долученим до протоколу про адміністративне правопорушення і дослідженим у суді під час розгляду справи, в якому зафіксовано пояснення пасажира, яка повідомила, що скористалася послугами таксі та здійснила оплату за вказані послуги, а також пояснення ОСОБА_1 , в яких він повідомив, що через додаток «ОРТІ» надає послуги з перевезення пасажирів.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
З врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Роз?яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: С.Ю.Колодяжний