Справа №443/531/25
Провадження №3/443/250/25
іменем України
10 квітня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , працюючого у фізичної особи-підприємця « ОСОБА_2 » ( АДРЕСА_2 ),
за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 16.03.2025 близько 17 год 00 хв на подвір'ї біля житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_3 , а саме: обзивав її нецензурними словами, принижував, чинив моральний і психологічний тиск, що завдало шкода психічному здоров'ю потерпілої,вчинивши правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, надав суду пояснення, за змістом яких він приїхав до дружини з метою відвідання дітей, однак поза часом, відведеним для цього. Розуміючи це, подзвонив дружині, щоб передати дітям гроші, оскільки на подвір'ї бачив автомобіль тестя, з яким у нього погані стосунки. Дружина при зустрічі звинуватила його у тому, що він перебуває в нетверезому стані та повідомила, що не хоче його грошей і йому краще піти. Під час розмови з дружиною він її не обзивав, не принижував та грошима у неї не кидав. На даний час між ним та дружиною наявний спір щодо дітей, який розглядається у суді.
Окрім наданих суду пояснень ОСОБА_1 не заявляв клопотань щодо вжиття судом певних процесуальних дій, зокрема: про витребування доказів, виклик потерпілої, свідків тощо.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (7 грудня 2017 року № 2229-VIII) визначено, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, доведена:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №021796 від 26.03.2025, згідно з яким ОСОБА_1 16.03.2025 близько 17 год 00 хв на подвір'ї біля житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство психологічного характеру (образи) стосовно дружини ОСОБА_3 (а.с.5);
рапортом від 16.03.2025, якими поінформовано начальника правоохоронного органу про повідомлення заявником ОСОБА_3 про неадекватну поведінку її чоловіка ОСОБА_1 , який ймовірно перебував у алкогольному або наркотичному сп'янінні (а.с.3);
заявою ОСОБА_3 , якою вона повідомила про неправомірні дії її чоловіка ОСОБА_1 , а саме: чинив психологічний тиск, принижував її, розкидав гроші їй в обличчя, поводив себе неадекватно (а.с.4);
письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , за змістом яких ОСОБА_1 16.03.2025 близько 17 год на подвір'ї біля їх будинку в АДРЕСА_3 був агресивний і неадекватний, розпочав конфлікт з ОСОБА_3 , обзивав нецензурними словами, кидав у неї гроші, погрожував, чинив моральний та психологічний тиск (а.с.7, 8, 9).
Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справах про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми та повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив про не вчинення ним неправомірних дій стосовно дружини, оскільки такі не знайшли свого підтвердження жодними фактичними даними, не узгоджуються з дослідженими судом доказами та повністю спростовуються ними.
Таким чином, суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто вчинення діянь психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 173-2 КУпАП, яка доведена повністю; відсутність обставин які пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини у своїй сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, про що свідчить відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 05.08.2015, а також зважаючи на приписи статті 5 ЗУ «Про судовий збір», суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А.І. Павлів