441/3057/24 2-а/441/4/2025
09.04.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3654161 від 13.12.2024 на нього за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що постановою серії ЕНА № 3654161 від 13.12.2024 поліцейського 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Середа Д.В. його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення дозволеної швидкості руху транспортного засобу в населеному пункті, яка зафіксована лазерним пристроєм Trucam LTI 20/20 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Із зазначеною постановою не погоджується, вказує, що постанова винесена без повного дослідження усіх обставин справи, що прилад Trucam LTI 20/20 за допомогою якого поліцейським вимірювалась швидкість керованого ним 13.12.2024 ТЗ «Honda Accord», р.н.з. НОМЕР_1 та за допомогою якого виявлено порушення ним на автодорозі М11 в с. Зимна Вода Львівського району Львівської області п. 12.4 ПДР України ПДР України не був зафіксований стаціонарно, а використовувався поліцейським з рук, відтак результати вимірювання швидкості - 73 км/год необґрунтовані. Також зазначив, що вимірювання швидкості руху його ТЗ здійснювалося в неналежному місці, просив позов задовольнити.
В судові засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Львівській області Терлецький А.З. скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому покликається на правомірність дій та передбачений законодавством порядок розгляду справи про адмінправопорушення поліцейським Середа Д.В., вказав, що оскаржувана постанова винесена поліцейським у межах повноважень і на підставі встановлених обставин справи. На спростування доводів позивача вказав, що 13.12.2024 під час несення служби на автодорозі М-11 «Львів-Шегині» в с. Зимна Вода Львівського району Львівської області, за допомогою лазерного вимірювача швидкості Trucam LTI 20/20 (серійний номер ТС008367) поліцейським виявлено порушення ПДР України, яке полягало в тому, що водій транспортного засобу «Honda Accord», р.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год і при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті, чим порушив п. 12.4 ПДР, що підтверджується записом із лазерного вимірювача швидкості Trucam LTI 20/20 (серійний номер ТС008367), що вимірювання швидкості за допомогою не зафіксованого стаціонарно приладу Trucam LTI 20/20 є належним способом фіксації швидкості руху ТЗ, такий прилад відповідає нормативним вимогам, зареєстрований в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки, отримав сертифікат затвердження, повірений та придатний до використання, відтак постанова поліцейського є законною й обґрунтованою. Посилаючись на вимоги ПДР України, Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Закон України «Про дорожній рух» та відповідну судову практику просив у позові відмовити за безпідставністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши заяву, відзив, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 13.12.2024 поліцейським 1 взводу 1 роти батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області Середа Д.В винесено постанову серії ЕНА № 3654161, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно п. 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає обсяг прав та обов'язків водія, є також Правила дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001року № 1306 (далі - ПДР).
Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Згідно п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР України.
Разом з тим, п. 1.9 ПДР України зазначає, що особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 12 ПДР, а саме п. 12.1 ПДР визначено, що водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен враховувати дорожню обстановку, особливості вантажу, який перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Загальні обмеження швидкості, зокрема п. 12.4 ПДР, поширюється на всю територію України. У населених пунктах, рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю 50 км/год. Таке обмеження стосується населених пунктів, позначених дорожнім знаком 5.45 «Початок населеного пункту», і скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту».
Частиною першою статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за, в тому числі, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Із копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3654161 від 13.12.2024 вбачається, що ОСОБА_1 13.12.2024, о 11 год. 04 хв., на 10 км + 500 м автодороги М-11 «Львів-Шегині», с. Зимна Вода Львівського району Львівської області, перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, зокрема, рухався транспортним «Honda Accord», р.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 73 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
ОСОБА_1 факт порушення ним 13.12.2024 ПДР України заперечив, мотивуючи в основному тим, що прилад за допомогою якого виявлено порушення ним п. 12.4 ПДР України не був встановлений належним чином, зокрема не зафіксований стаціонарно, що могло вплинути на результати вимірювання швидкості керованого 13.12.2024 о 11 год. 04 хв. ним ТЗ «Honda Accord», р.н.з. НОМЕР_1 , а сама фіксація відбувалась в неналежному місці.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
На підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КпАП України, відповідачем разом з відзивом на позов було надано відео та фото файли, здійснені за допомогою лазерного вимірювача швидкості Trucam.
З дослідженого відеозапису та фото-файлу від 13.12.2024 з приладу Trucam LTI 20/20 ТС008367 вбачається, що на ньому зафіксований автомобіль позивача, який рухається на 10 км + 500 м автодороги М11 «Львів-Шегині» в с. Зимна Вода Львівського району Львівської області о 11:04:00 зі швидкістю 73 км/год, що навіть з похибкою приладу ±2 км/год, перевищує дозволену швидкість 50 км/год. Замір швидкості здійснений на відстані 197, 8 м, що відповідає інструкції з експлуатації.
Отже, з наданих відповідачем відеозапису та фотознімку вбачається, що 13.12.2024 року о 11:04:00 позивач рухався на автомобілі «Honda Accord» р.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 73 км/год, що є порушенням ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На фотознімках та відеозаписі міститься вся необхідна інформація для встановлення факту вчинення правопорушення, а саме: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати місця вчинення правопорушення; фотофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; швидкість руху автомобіля, км/год; обмеження (перевищення) швидкості, км/год; напрямок руху автомобіля.
Даних обставин позивач не спростовує.
З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечує законність дій інспектора при винесенні постанови, а також законність застосування приладу вимірювання швидкості руху у ручному режимі.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII) поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису .
За приписами статті 40 Закону № 580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Вимірювач швидкості LTI 20/20 Trucam використовується у відповідності до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VI1.
Прилад LTI 20/20 Тгиcam є засобом вимірювальної техніки.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об'єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.
У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону, результати вимірювань можуть бути використані у сфері законодавчо регульованої метрології за умови, що для таких результатів відомі відповідні характеристики похибок або невизначеність вимірювань.
Згідно ч. 1, 2 ст. 8 вищезазначеного Закону передбачено, що у сфері законодавчо регульованої метрології застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам щодо точності, регламентованим для таких засобів, у встановлених умовах їх експлуатації. Експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки), здійснюється з дотриманням правил застосування таких засобів, встановлених у нормативно-правових актах, і вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі засоби.
Пунктом 57 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року № 94 «Про затвердження Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки» зазначено що, відповідність засобів вимірювальної техніки 4 цьому Технічному регламенту повинна засвідчуватися шляхом нанесення на них знака відповідності та додаткового метрологічного маркування, передбачених у пунктах 58-70 цього Технічного регламенту.
Згідно пункту 62 зазначеного Технічного регламенту додаткове метрологічне маркування повинно складатися із знака законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, форма та розміри якого наведені в додатку 5, і двох останніх цифр року його нанесення, оточених прямокутником. Тобто додаткове метрологічне маркування та періодична повірка здійснюється не раніше ніж через рік експлуатації приладу.
Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості Trucam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Правильність реалізації у приладі Trucam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі Trucam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення Правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом Trucam.
Відповідно до листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01 жовтня 2019 року за № 22-38/49 яке дало роз'яснення з приводу використання приладу Тгиcam та вказав, що лазерний вимірювач Тrucam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів (ТЗ), тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач LTI 20/20 Тгиcam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. В автоматичному режимі без участі оператора забезпечується циклічне виконання послідовності дій: вибір цільового ТЗ, вимірювання швидкості руху ТЗ, документування результатів вимірювання та фотофіксація належної до цих результатів дорожньої ситуації.
Отже, використання приладу Trucam відбувається у автоматичному режимі як у мобільному, так і у статичному положенні, тому користування приладом у ручному режимі не є порушенням.
Правильність реалізації у приладі Trucam зазначеного алгоритму підтверджено результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
При цьому, лазерний вимірювач Trucam відноситься саме до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто, конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач Trucam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Також, можливість застосування приладу в ручному режимі описана в його методичних рекомендаціях щодо використання та інструкції з використання.
Отже, можливість використання приладу Trucam LT1 20/20 у ручному режимі прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, а також самою конструкцією приладу (наявність ручки для тримання).
Вищевикладене спростовує доводи позивача про неможливість використання приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів Trucam в ручному режимі.
З фото та відео з лазерного вимірювача швидкості руху Trucam, зафіксовано перевищення позивачем ОСОБА_1 встановленого обмеження швидкості руху в населеному пункті, чим він порушив Правил дорожнього руху.
Суд не приймає посилання позивача на відсутність інформації про розміщення знаку «5.70» який дозволяє розміщення фототехніки і відеотехніки для фіксації правопорушення, оскільки в даному випадку фіксація здійснювалась приладом вимірювання не в автоматичному режимі.
Дорожній знак «5.70» ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.
При цьому, жодними положеннями Закону № 580-VIII, в тому числі, частини першої статті 40, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
У той же час, Закон не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, сукупність належних, достатніх і допустимих доказів, підтверджує доведеність вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП транспортним засобом «Honda Accord», р.н.з. НОМЕР_1 , яким керувала позивач ОСОБА_1 , у зв'язку із чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Керуючись ст. 2, 77, 90, 241-246, 286,293 КАС України, суд, -
у позові ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА № 3654161 від 13.12.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.