441/119/25 2/441/379/2025
09.04.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді Перетятько О.В.,
з участю секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Мартин Віри Іванівни до Городоцької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
адвокат Мартин В.І. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із двох земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1, 7518 га, яка належала спадкодавцю згідно Державного акту про право власності на землю Серія ЯА №335283 від 07.04.2005, що на території Городоцької міської ради Львівської області. За життя мати своїм майном не розпорядилась, про наявність спадково майна позивач дізнався у січні 2024 року й одразу звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Між тим, нотаріусом йому було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії, у зв?язку із пропуском строку визначеного ст. 1269 ЦК України для прийняття спадщини. Вважає, необізнаність про наявність спадкового майна поважною причиною пропуску строку, просить позов задовольнити - ухвалити рішення про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , терміном у три місяці.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представник ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала з мотивів, наведених у позові, просила його задовольнити, а справу розглядати без її участі.
Представник відповідача Городоцької міської ради Львівської області - міський голова Ременяк В.В. у заяві від 30.01.2025 вимоги не заперечив, просив про розгляд справи за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Вивчивши позовну заяву, матеріали справи, суд приходить переконання про відмову у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Як убачається із змісту заяви від 24.01.2025, із копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 та копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати позивача по справі.
Спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк для прийняття спадщини закінчився 09.10.2008.
Частина перша статті 58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частинами першою, третьою статті 5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Згідно положень ст. 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97- ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. Суд вважає, що в межах наданих ним повноважень судом створені належні умови для надання сторонами доказів, заявлення клопотань витребування додаткових доказів.
ОСОБА_2 за життя своїм майном не розпорядилась, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 останньої приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Львівської області Марців І.В. заведено спадкову справу №21/2024.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час смерті матері ОСОБА_2 , з нею не проживав та не вступив фактично в управління або володіння спадковим майном, а також протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини не подала заяву нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини.
Із змісту постанови приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області Марців І.В. від 25.10.2024, вбачається, що позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки кадастровий номер 4620983000:25:000:0038 та кадастровий номер 4620983000:27:004:0035, що на території Городоцької міської ради Львівської області відмовлено, з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена у справі (ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018) - лише незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини може бути підставою для задоволення таких вимог.
В даному випадку такий часовий проміжок є значним, а саме - понад шістнадцять років.
На інші обставини, які б свідчили про труднощі для прийняття спадщини, позивач та його представник не посилаються та їх не зазначають.
За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є необґрунтованими, зібрані по справі докази оцінені судом належним чином кожен окремо, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Керуючись ст. 12, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
у представника ОСОБА_1 - адвоката Мартин Віри Іванівни до Городоцької міської ради Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщинипісля смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Перетятько О.В.