02.04.2025 Справа № 756/12264/24
Справа № 756/12264/24
Провадження № 2/756/859/25
2 квітня 2025 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого - судді Жука М.В.,
при секретарі Колядінцевій П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2024 року ТОВ «Факторинг партнерс» звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначає, що 31.08.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 555155097600, відповідно до умов якого товариство зобов'язується надати позичальникові кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування. 18.12.2023 на підставі договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023, укладеного між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 555155097600 перейшло до ТОВ «Факторинг партнерс».
Оскільки після відступлення ТОВ «Факторинг партнерс» права вимоги до ОСОБА_1 остання не здійснювала жодного платежу для погашення існуючої заборгованості, ТОВ «Факторинг партнерс» просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 16 674 грн. 87 коп. заборгованості за договором.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову зважаючи на його необґрунтованість та безпідставність, зазначивши, зокрема, не доведення факту укладення кредитного договору та отримання нею на виконання цього договору грошових коштів. Крім того, просить суд застосувати строки позовної давності.
У відповіді на відзив ТОВ «Факторинг партнерс» спростовуючи твердження ОСОБА_1 , викладені у відзиві, просить позов задовольнити.
У судовому засіданні представник ТОВ «Факторинг партнерс» - Дяченко В.Є. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом установлено, що 31.08.2021 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 555155097600, згідно якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 500 грн. 00 коп. строком на 17 календарних днів, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за його користування. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором (СМС-код) 0335 (а.с. 17-19).
Відповідно до п. 1.1.1 договору сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов договору та становить:
1.1.1.1Занижена процентна ставка, фіксована 1,53% за день (560.00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного у п. 1.1 цього договору.
1.1.1.2Стандартна процентна ставка, фіксована 2.60% за день (950.00% річних) від суми позики застосовується у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в пп 1.1.1.1 договору для застосування заниженої процентної ставки та у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Відповідно до п. 1.3 договору невід'ємною частиною цього договору є «Загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», затверджені наказом директора ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» від 10.06.2021 № 20210610-1, які розміщені на сайті https://loany.com.ua/pages/uk/rules. Шляхом підписання цього договору позичальник прийняв загальні умови у якості умов цього договору позики.
Згідно пунктів 2.1 та 2.2 договору позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційній анкеті клієнта позичальника у системі «Loany» на сайті системи www. loany.com.ua. Датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п. 2.1 цього договору.
Відповідно до п. 5.2 договору до вимог, що виникають з цього договору позики або у зв'язку із ним, застосовується позовна давність у десять років.
Відповідно до п. 1.5. загальних умов надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» підписання позичальником договору позики здійснюється в електронному вигляді - шляхом скріплення договору позики електронним підписом позичальника. Електронним підписом позичальника вважаються його дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних позичальника або логічно з ними пов'язані та призначені ідентифікувати позичальника. Зокрема (але не обмежуючись цим), скріплення договору позики електронним підписом позичальника може бути здійснене на веб-сайті позикодавця www. loany.com.ua. через застосування позичальником одноразового ідентифікатора/пароля (електронний підпис ідентифікатором), надісланого позикодавцем за тим номером мобільного телефону, за яким позичальник ідентифікується (а.с. 24 з.б.-29).
Довідкою ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» про ідентифікацію по договору № 555155097600 від 31.08.2021 підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікаований товариством. Акцепт договору позичальником (підписання одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор - 0335, час відправки - 31.08.2021, номер телефону - НОМЕР_1 (а.с. 30).
Згідно повідомлення сервісу онлайн платежів iPay.ua № 3162_240202181817 від 02.02.2024 успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 31.08.2021 19:46:41 на суму 7 500 грн., маска картки НОМЕР_2 (а.с. 30 з.б.).
Як вбачається з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-250305/92455-БТ від 13.03.2025 на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 31.08.2021 по 03.09.2021 та який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_2 НОМЕР_1 (а.с. 105).
Згідно виписки по рахунку ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_3 31.08.2021 на її картку зараховано 7 500 грн. 00 коп. (а.с. 106).
Згідно договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія відступило ТОВ «Факторинг партнерс» право вимоги до ОСОБА_1 згідно договору позики № 555155097600, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 18/12-2023 від 18.12.2023 (а.с. 37 з.б.-39).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Враховуючи, що на мобільний номер телефону ОСОБА_1 був надісланий одноразовий ідентифікатор, яким вона підписала договір позики, суд вважає, що договір позики був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. ст. 6, 627 ЦК України та ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 заборгованість становить 16 674 грн. 87 коп., з яких 7 500 грн. 00 коп. - тіло позики та 9 174 грн. 87 коп. - нараховані проценти у період з 31.08.2021 до 16.10.2021 (а.с. 31 з.б.-32).
Оскільки ОСОБА_1 позику у встановлений договором строк не повернула, суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачці процентів за стандартною процентною ставкою (950.00% річних) протягом строку дії договору (17 календарних днів) та 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.
Враховуючи, що 950% річних від суми 7 500 грн. 00 коп. становить 195 грн. 21 коп. за кожен день прострочення, суд дійшов висновку про обґрунтованість суми нарахованих процентів (195,21 х 47 = 9 174,87).
Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Оскільки п. 5.2 договору позики № 555155097600 встановлено позовну давність у десять років, суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності та не вбачає правових підстав для її застосування.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що на підставі наданих доказів установлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до позивача, не виконує, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000 грн. 00 коп. є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За таких обставин суд вважає, що визначений сторонами розмір гонорару не відповідає критерію розумності з огляду на несправедливе завищення цієї оплати до виконаної роботи, часу на надання вищенаведених послуг. З урахуванням наявності у адвоката повної вищої юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, з урахуванням того, що представником позивача підготовано позовну заяву, відповідь на відзив, клопотання про витребування доказів, а також участь у двох судових засіданнях, суд вважає за необхідне врахувати 6 годин витраченого часу на вищевказані послуги та визначити вартість однієї години у розмірі 500 грн. 00 коп.
Враховуючи вищевикладене, незначну складність справи, тривалість затраченого представником відповідача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає достатнім розміром стягнення з відповідачки на користь позивача витрат, понесених на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (500 грн. 00 коп. х 6 год.)
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521) 16 674 грн. 87 коп. заборгованості, 2 422 грн. 40 коп. судового збору та 3 000 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, а всього 22 097 (двадцять дві тисячі дев'яносто сім) грн. 27 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Повний текст рішення складений 07.04.2025