Справа № 755/817/25
"10" квітня 2025 р. м. Київ Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100040001069 від 25.03.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усть-Юган Нефтєюганського району Тюменської області Російської Федерації, громадянина України, з повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого постійного місця проживання на території м. Києва, раніше неодноразово судимого, зокрема:
- останнім вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2024 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 , захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став, належних для себе висновків не зробив, та знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних обставин.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:00 24.02.2022 року станом на 30 діб, який неодноразово продовжено та діяв на час вчинення злочинів.
Так, ОСОБА_3 усвідомлюючи, що на території України діє воєнний стан, 24.03.2024 року близько 12:47, перебував біля торгівельного центру «Дарниця», за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 2/1, де помітив на паркувальній зоні для велосипедів, вище вказаного торгівельного центру, непристебнутий велосипед марки «Nishiki» моделі «Bushwhacker», що належить потерпілому ОСОБА_5 .
У подальшому, у ОСОБА_3 , з метою власного протиправного збагачення, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, користуючись сприятливими умовами для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме тим фактом, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 підійшов до вищевказаного велосипеду та переконавшись, що його дії несуть таємний характер, застосувавши м'язову силу виштовхав з паркувального місця та забрав вищевказаний велосипед марки «Nishiki» моделі «Bushwhacker», чорно-сірого кольору, оціночною вартістю 6703 грн 33 коп.
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_5 , матеріальну шкоду на суму 6703 грн 33 коп.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не раніше 20:00 07.05.2024 року та не пізніше 10:00 08.05.2024 року, ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 3, у приміщенні магазину «Єва», де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в період воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з метою власного противоправного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зайшов до приміщення магазину, де на той момент проводились ремонтні роботи та двері не були зачинені, після чого помітив всередині, біля вхідних дверей, інструменти, які належать потерпілому ОСОБА_8 .
Надалі, ОСОБА_3 , перебуваючи у вищезазначеному приміщенні, взяв до рук акумуляторну кутову шліфувальну машинку марки «BOSCH» GWS 180-LI Professional, оціночною вартістю 4699 грн 63 коп., до якого також була приєднана акумуляторна батарея марки «BOSCH» GBA 18V 4.0Ah, оціночною вартістю 2570 грн 79 коп., які належать потерпілому ОСОБА_8 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, що направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, направився на вихід з приміщення вищезазначеного магазину, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майно на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 7270 грн 42 коп.
Крім того, 15.06.2024 року у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не раніше 18:00 та не пізніше 21:00 ОСОБА_3 , перебував у приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на 9-му поверсі у загальному коридорі квартир з номерами «214 - 216», де помітив велосипед жовтого кольору, марки «Winner» моделі «Amigo 24», що належить потерпілому ОСОБА_9 .
У подальшому, у ОСОБА_3 , з метою власного протиправного збагачення, виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, користуючись сприятливими умовами для доведення свого злочинного умислу до кінця, а саме тим фактом, що за його діями ніхто не спостерігає, світло у житловому будинку було вимкнено, що створило безперешкодний прохід до під'їзду будинку, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 підійшов до вище вказаного велосипеду та переконавшись, що його дії несуть таємний характер, застосувавши м'язову силу забрав вищевказаний велосипед марки «WINNER AMIGO 24"», жовтого кольору, оціночною вартістю 3682 грН 72 коп.
Після чого, ОСОБА_3 з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 3682 грн 72 коп.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 02.11.2024 року о 10:23, ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 12, у приміщенні навчального закладу - середньої загальноосвітньої школи №99, де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в період воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зайшов до приміщення школи, після чого цілеспрямовано направився до підвального приміщення, де перебували будівельні матеріали та інструменти, які належать потерпілому ОСОБА_10 , який здійснює свою підприємницьку діяльність, пов'язану з інформаційно-технологічним забезпеченням.
Надалі, ОСОБА_3 , перебуваючи у підвальному приміщенні, помістив до власного рюкзаку дриль-шуруповерт акумуляторний марки «DNIPRO-M», моделі «CD-200», вартістю 1793 грн 33 коп., перфоратор акумуляторний марки «DNIPRO-M», моделі «DHR-200 BC ULTRA», вартістю 3513 грн 33 коп., батареї акумуляторні марки «DNIPRO-M», моделі «ВР-240», у кількості 2 шт., загальною вартістю 2740 грн, батарею акумуляторну марки «DNIPRO-M», моделі «ВР-260», вартістю 2546 грн 67 коп., зарядний пристрій марки «DNIPRO-M», моделі «FC-230», вартістю 750 грн, які належать потерпілому ОСОБА_10 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, що направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, направився на вихід з приміщення вищезазначеної школи, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майно на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 11343 грн 33 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням точний час, однак не раніше 13:00 18.08.2024 року та не пізніше 07:15 19.08.2024, року ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, пр-т. Павла Тичини, 20-Г, поруч з магазином «Стекляшка», де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, з корисливих мотивів, в період воєнного стану, поєднаного з проникненням до сховища, а саме до автомобіля марки «Renault Logan», н/з НОМЕР_1 , білого кольору.
Салон, багажне відділення, відповідно двері та вікна вказаного автомобіля були зачинені автомобільним ключем на центральний замок, що об'єктивно технічно обмежувало та перешкоджало вільному доступу та незаконному потраплянню сторонніх осіб до майна, що знаходилось в салоні автомобіля, а отже, доступу до сховища, яке є володінням особи, яка користується даним автомобілем - ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, діючи з корисливих мотивів, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «Renault Logan», н/з НОМЕР_1 , білого кольору, та з використанням невстановленого досудовим розслідуванням предмета розбив заднє пасажирське вікно, по праву сторону автомобіля, чим подолав технічну перешкоду, а саме засіб охорони від вільного доступу до салону вказаного автомобіля, що є сховищем майна потерпілого. Після цього, ОСОБА_3 крізь утворений ним отвір у склі, таємно викрав з салону автомобіля акумуляторну дриль-шуруповерт марки «Дніпро-М» CD-12QX, оціночною вартістю 1157 грн 70 коп., ящик з набором інструменту марки «Mannesmann» 215-tlg (215 одиниць), оціночною вартістю 4650 грн 35 коп., промисловий фен марки «Tekhmann» THG-2003, оціночною вартістю 951 грн 15 коп., набір круглогубців марки «Alloid» для зняття стопорних кілець 7", 4 предмети (CN-109180H), оціночною вартістю 393 грн 55 коп., цифрового мультиметру марки «CZD-FS899C», оціночною вартістю 857 грн 65 коп., які належать ОСОБА_11 , після чого утримуючи викрадене майно при собі, направився у невідомому напрямку та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на загальну суму 8010 грн 40 коп.
Крім того, 16.09.2024 року приблизно о 05:10, ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17-Б, на паркувальному майданчику, який розташований між закладом дошкільної освіти №53 та середньою школою №120, де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, в період воєнного стану, поєднаного з проникненням до сховища, а саме до автомобіля марки «Chevrolet Aveo», н/з НОМЕР_2 , сірого кольору.
Салон, багажне відділення, відповідно двері та вікна вказаного автомобіля були зачинені автомобільним ключем на центральний замок, що об'єктивно технічно обмежувало та перешкоджало вільному доступу та незаконному потраплянню сторонніх осіб до майна, що знаходилось в салоні автомобіля, а отже, доступу до сховища, яке є володінням особи, яка користується даним автомобілем - ОСОБА_12 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, діючи з корисливих мотивів, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «Chevrolet Aveo», н/з НОМЕР_2 , сірого кольору, та з використанням невстановленого досудовим розслідуванням предмета розбив заднє пасажирське вікно, по праву сторону автомобіля, чим подолав технічну перешкоду, а саме засіб охорони від вільного доступу до салону вказаного автомобіля, що є сховищем майна потерпілого. Після цього, ОСОБА_3 крізь утворений ним отвір у склі, таємно викрав з салону автомобіля телевізор діагональ: 32, марки «SAMSUNG» моделі UE32B600VP, оціночною вартістю 3366 грн 67 коп., акумуляторні ножиці/кущорізи марки «BOSCH» моделі «Isio 3», оціночною вартістю 2391 грн 72 коп., чотири тягових акумуляторних батареї марки «CHILWEE» моделі «12 W DZF-20», оціночною вартістю 5600 грн 00 коп., зарядний пристрій для акумуляторів марки «Elegant» моделі «100455 10F 6-12B», оціночною вартістю 1224 грн 86 коп., які належать ОСОБА_12 , після чого утримуючи викрадене майно при собі, направився у невідомому напрямку та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденим майном у подальшому розпорядився на власний розсуд.
Своїми умисними діями, ОСОБА_3 , завдав потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 12583 грн 25 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) поєднаного з проникненням до сховища, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе за ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі та пояснив суду, що йому зрозуміло обвинувачення, права, передбачені КПК України, він погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування, із зібраними у кримінальному провадженні доказами як достовірними і допустимими, знає про міру та вид покарання, передбачене КК України за вказаний злочин, і його заява про винуватість не є результатом якихось погроз або обіцянок. Обвинувачений показав, що 24.03.2024 року близько 12:47за адресою: м. Київ, пр-т. Соборності, 2/1, він таємно викрав велосипед марки «Nishiki» моделі «Bushwhacker», Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, 07.05.2024 року вночі перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 3, зайшов до приміщення магазину «Єва», де на той момент проводились ремонтні роботи та двері не були зачинені та таємно викрав інструменти, а саме: акумуляторну кутову шліфувальну машинку марки «BOSCH» GWS 180-LI Professional до якого також була приєднана акумуляторна батарея марки «BOSCH» GBA 18V 4.0Ah. Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, 15.06.2024 року ввечері він перебуваючи у приміщенні житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , на 9-му поверсі у загальному коридорі квартир таємно викрав велосипед жовтого кольору, марки «Winner» моделі «Amigo 24», Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, 02.11.2024 року о 10:23 він перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, 12, у приміщенні навчального закладу - середньої загальноосвітньої школи №99, зайшов до підвального приміщення, де таємно викрав майно, а саме: дриль-шуруповерт акумуляторний марки «DNIPRO-M», моделі «CD-200», перфоратор акумуляторний марки «DNIPRO-M», моделі «DHR-200 BC ULTRA», батареї акумуляторні марки «DNIPRO-M», моделі «ВР-240», у кількості 2 шт., батарею акумуляторну марки «DNIPRO-M», моделі «ВР-260», зарядний пристрій марки «DNIPRO-M», моделі «FC-230». Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, 18.08.2024 року вночі він перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Павла Тичини, 20-Г, підійшов до автомобіля марки «Renault Logan», н/з НОМЕР_1 , білого кольору, та розбив заднє пасажирське вікно, по праву сторону автомобіля. Після цього, він крізь утворений ним отвір у склі, таємно викрав з салону автомобіля акумуляторну дриль-шуруповерт марки «Дніпро-М» CD-12QX, ящик з набором інструменту марки «Mannesmann» 215-tlg (215 одиниць), промисловий фен марки «Tekhmann» THG-2003, набір круглогубців марки «Alloid» для зняття стопорних кілець 7", 4 предмети (CN-109180H), цифрового мультиметру марки «CZD-FS899C». Після чого, місце злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Крім того, 16.09.2024 року приблизно о 05:10, він перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 17-Б, на паркувальному майданчику, підійшов до автомобіля марки «Chevrolet Aveo», н/з НОМЕР_2 , сірого кольору, та розбив заднє пасажирське вікно, по праву сторону автомобіля, Після цього, він крізь утворений ним отвір у склі, таємно викрав з салону автомобіля телевізор діагональ: 32, марки «SAMSUNG» моделі UE32B600VP, акумуляторні ножиці/кущорізи марки «BOSCH» моделі «Isio 3», чотири тягових акумуляторних батареї марки «CHILWEE» моделі «12 W DZF-20», зарядний пристрій для акумуляторів марки «Elegant» моделі «100455 10F 6-12B». Після чого, місця злочину покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, частину викраденого майна продав на ринку. Зазначив, що потерпілим (окрім ОСОБА_12 ) він відшкодував завдану шкоду та вони до нього претензій не мають, у подальшому відшкодує шкоду і потерпілій ОСОБА_12 . Зокрема зазначив, що всі обставини, так як вони викладені в обвинувальному акті, а саме: дата, час та місце скоєння ним кримінальних правопорушень відповідають дійсності та розуміє, що його дії були умисними, вчинені під час дії воєнного стану в державі. У скоєному щиро каявся, запевняв, що більше правопорушень вчиняти не буде, готовий понести покарання відповідно до законодавства України. У судовому засіданні досліджено матеріали кримінального провадження, які надав прокурор, та документи, що характеризують особу обвинуваченого. Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченого змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, в тому числі і тих, що характеризують особу обвинуваченого. Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, щирим каяттям у скоєному та дослідженими письмовими документами, які суд визнає належними та допустимими доказами у розумінні діючого кримінального процесуального законодавства. Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у тому, що вона своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням до сховища, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану, і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 4 ст. 185 КК України. При цьому суд враховує позицію ОП ВС, викладену у постанові № 722/594/22 від 15.01.2024 року, відповідно до якої за ч. 4 ст. 185 КК України кримінальна відповідальність передбачена за вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану на території, на якій він введений. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин. При обранні виду та міри покарання суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів. Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, кількість епізодів (6), його ставлення до вчиненого - вину визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, добровільно відшкодував більшості потерпілим завдану шкоду; дані про його особу, зокрема: не працює; не одружений; під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває; раніше неодноразово судимий за корисливі злочини проти власності; на шлях виправлення не став та вчинив повторно корисливе кримінальне правопорушення; думку сторони обвинувачення, зокрема прокурор просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці, із застосуванням ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці: думку сторони захисту - адвокат просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць, із застосуванням ст. 71 КК України остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці. Також суд враховує заяви потерпілих від 27.01.2025 року, 28.01.2025 року, в яких потерпілі зазначили, що будь-яких претензій, в тому числі матеріального характеру вони до обвинуваченого не мають, цивільний позов подавати не будуть, просили призначити обвинуваченому покарання згідно із законом. Також суд враховує повідомлення прокурора про те, що майже всі потерпілі, окрім ОСОБА_12 , претензій до обвинуваченого не мають. Обставиною, що пом'якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України ОСОБА_3 , є щире каяття, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю та висловив щирий жаль з приводу учинених протиправних дій, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування шкоди потерпілим.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 під час та після вчинення злочинних дій. Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі, оскільки його перевиховання та виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства. Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України або ж застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого суд не вбачає. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2024 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі. Зважаючи на те, що дане кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчинив після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, тому остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначати за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, з урахуванням вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2024 року. Щодо цивільного позову, потерпілою ОСОБА_12 у суді був заявлений такий позов, в якому вона просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 12 583 грн 25 коп. та моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Цивільний позов обґрунтовано тим, що цивільний відповідач (обвинувачений ОСОБА_3 ) своїми умисними протиправними діями завдав потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду, яка оцінена у розмірі 12 583 грн 25 коп. В обгрунтування розміру моральної шкоди потерпіла ОСОБА_12 зазначила, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченого вона зазнала фізичні та душевні страждання, що проявилися за таких умов: заміна заднього пасажирського вікна автомобіля, не можливим користування автомобілем до заміни заднього вікна.
У судове засідання потерпіла ОСОБА_12 не з'явилася, у своїй заяві від 24.03.2025 року просила проводити судові засідання без її участі.
Цивільний відповідач ОСОБА_3 та його захисник у судовому засіданні цивільний позов в частині матеріальної шкоди визнали, просили задовольнити. У частині моральної шкоди просили суд позов задовольнити частково - в розмірі 2000 грн.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані ними доказами з точки зору належності і допустимості, та розглянувши сам спір у кримінальному провадженні на підставі ч. 5 ст. 128 КПК України за правилами, встановленими цим Кодексом та в частині процесуальних відносин, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, які цим Кодексом не врегульовані, застосувавши норми ЦПК України в частині, що не суперечать засадам кримінального судочинства, вважає за необхідне зазначити про таке.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом визнано доведеним, що обвинувачений завдав матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню. У цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що доведені та підтверджуються відповідними доказами, які зібрані на досудовому розслідуванні кримінального провадження та надані прокурором у судовому засіданні.
Таким чином, з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_12 підлягає стягненню майнова шкода в сумі 12 583 грн 25 коп.
Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди, суд керується наступними вимогами закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлюючи доведеність позовних вимог потерпілої про відшкодування моральної шкоди на суму 50 000 грн, враховуючи значення викрадених речей для потерпілої ОСОБА_12 , а також визнання стороною захисту заподіяної моральної шкоди частково, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення цивільного позову в частині відшкодування потерпілій ОСОБА_12 моральної шкоди в розмірі 2 000 грн, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_12 . Таким чином, позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Отже, цивільний позов підлягає частковому задоволенню.
Приймаючи таке рішення без участі частини потерпілих, від яких є відповідні заяви, в яких вони не заперечували проти розгляду справи без їх участі, суд виходить з засад ч. 5 ст. 28 КПК України, не допускаючи зайвого формалізму, оскільки кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк стало предметом судового розгляду. Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства. Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався. Процесуальні витрати у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 124 КПК України. Речові докази у кримінальному проваджені підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України. Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2024 року, до покарання за даним вироком, з урахуванням положень ст. 72 КК України, остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід ОСОБА_3 під час судового розгляду кримінального провадження не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду в розмірі 12 583 грн (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_3 ) моральну шкоду в розмірі 2 000 грн (дві тисячі) 00 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз:
- № СЕ-19/111-24/73082-ТВ від 18.12.2024 року у сумі 1591 грн 80 коп.; - № СЕ-19/111-24/73079-ТВ від 17.12.2024 року у сумі 2387 грн 70 коп.;
- № СЕ-19/111-24/73754-ТВ від 18.12.2024 року у сумі 1591 грн 80 коп.; - № СЕ-19/111-24/73750-ТВ від 19.12.2024 року у сумі 3979 грн 50 коп.; - № СЕ-19/111-24/73753-ТВ від 19.12.2024 року у сумі 3183 грн 60 коп.; - № СЕ-19/111-24/66293-ТВ від 14.11.2024 року у сумі 3183 грн 60 коп.; Речові докази у кримінальному провадженні: - шліфувальна машинка «Bosch», яка передана під розписку ОСОБА_8 - залишити ОСОБА_8 ;
- акумуляторний дриль-шуруповерт «Дніпро-М», який переданий під розписку ОСОБА_11 - залишити ОСОБА_11 ;
- дві квитанції від 02.11.2024 року по договорам № 027242908 та № 027242909, які передані під розписку ОСОБА_3 - залишити ОСОБА_3 ; - оптичний диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору, потерпілому, обвинуваченому та його захиснику. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1