ЄУН справи: 336/8644/24
Номер провадження: 1-кп/336/669/2025
10 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024082080001091 від 20.07.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, яка має середню освіту, яка фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої, раніше судимої:
- 11.03.2024 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 України звільнена від відбування покарання з іспитовим 2 роки;
- 20.01.2025 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання частково приєднано не відбуту частину покарання, призначену вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2024 року і призначено остаточне покарання у вигляді 5 років 1 місяця позбавлення волі.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на вчинення умисного, корисливого кримінального правопорушення, під виглядом працівника «Водоканалу», яким вона насправді не була, шляхом обману проникла до житла особи похилого віку, де вчинила крадіжку мобільного телефону «Samsung A-14» при наступних обставинах.
19.07.2024, о 13-30 годині, у період дії воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи повторно, прийшла до будинку N? АДРЕСА_2 , де у квартирі N? 87 проживає особа похилого віку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зайшовши до квартири, тобто проникнувши до житла, з дозволу власниці, ОСОБА_4 повідомила, що вона є представником «Водоканалу» та їй необхідно перевірити лічильники. Потерпіла ОСОБА_6 , будучи введеною в оману, впустила ОСОБА_4 в квартиру.
Перебуваючи в приміщенні квартири, ОСОБА_4 , під виглядом перевірки лічильника води та скориставшись зайнятістю похилої потерпілої ОСОБА_6 , скориставшись можливістю коли потерпіла відволічеться, викрала мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A-14», вартість якого відповідно до висновку експерта N? CE-19/108-24/10275-ТВ від 31.07.2024 складає 4113 гривень 18 копійок. ОСОБА_6 не підозрюючи злого умислу, не звернула увагу на вказані дії вищевказаної жінки.
Після чого, ОСОБА_4 , виконавши усі бажані дії, викравши вищевказаний мобільний телефон, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, маючи на меті відвернення уваги потерпілої, а також можливості залишитись одній, покинула місце вчинення нею правопорушення, а саме квартиру АДРЕСА_3 .
В подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадений мобільний телефон «Samsung Galaxy A-14», залишивши місце вчинення злочину, розпорядилася викраденим мобільним телефоном на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення, під виглядом працівника «Водоканалу», яким вона насправді не була, шляхом обману проникла до житла особи похилого віку, де вчинила крадіжку мобільного телефону «ZTE Blade A-51» у корпусі чорного кольору та грошові кошти у сумі 6 370 гривень при наступних обставинах.
18.07.2024, о 12:00 годині, у період дії воєнного стану, ОСОБА_4 , діючи повторно, прийшла до будинку N? АДРЕСА_4 , де у квартирі N? 14 проживає особа похилого віку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зайшовши до квартири, тобто проникнувши до житла, з дозволу власника, ОСОБА_4 повідомила, що вона є представником «Водоканалу» та їй необхідно перевірити лічильники.
Потерпілий ОСОБА_7 , будучи введеним в оману, впустив ОСОБА_4 в квартиру.
Перебуваючи в приміщенні квартири, ОСОБА_4 , під виглядом перевірки лічильника води та скориставшись зайнятістю похилого потерпілого ОСОБА_7 , скориставшись можливістю коли потерпілий піде до іншої кімнати, викрала мобільний телефон марки «ZTE Blade A-51» вартість якого відповідно до висновку експерта N? CE-19/108-24/16239-ТВ від 26.08.2024 складає 1 600 гривень 00 копійок та грошові кошти у сумі 6 370 гривень. ОСОБА_7 не підозрюючи злого умислу, не звернув увагу на вказані дії вищевказаної жінки.
Після чого, ОСОБА_4 , виконавши усі бажані дії, викравши вищевказаний мобільний телефон та грошові кошти, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, маючи на меті відвернення уваги потерпілого, а також можливості залишитись одній, покинула місце вчинення нею правопорушення, а саме квартиру АДРЕСА_5 .
В подальшому, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадений мобільний телефон «ZTE Blade A-51» у корпусі чорного кольору та грошові кошти, залишила місце вчинення злочину та розпорядилася викраденим мобільним телефоном та грошовими коштами на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Частини статті Кримінального кодексу України, які передбачають кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Стаття 185. Крадіжка
1.Таємне викрадення чужого майна (крадіжка),-
карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років;
4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, -
карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Будучи допитаною у судовому засіданні ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та надала покази, які повністю узгоджуються із зазначеними у обвинувальному акті обставинами, а саме: вказала місце, час і спосіб, мотиви вчинення кримінальних правопорушень.
Щодо епізоду від 19.07.2024 року, вказала що побачила жінку похилого віку біля під'їзду по вулиці Бочарова у м. Запоріжжі і зайшла за нею до під'їзду. Представилася працівником Водоканалу та повідомила, що їй потрібно перевірити лічильник. Разом з потерпілою вони пройшли до квартири. Коли потерпіла відволіклась, ОСОБА_4 забрала з кухні телефон синього кольору, після чого з телефоном пішла з квартири. Телефон здала в ломбард по АДРЕСА_6 за що отримала 1600,00 грн.
Щодо епізоду від 18.07.2024 року пояснила, що зайшла до будинку АДРЕСА_4 у квартиру, номер не пам'ятає. Двері відкрив чоловік похилого віку. Обвинувачена представилась працівником Водоканалу та повідомила, що їй потрібно перевірити лічильник. Пройшовши на кухню побачила на столі 2 гаманці і телефон чорного кольору. В той час коли чоловік відволікся, вона викрала телефон і грошові кошти приблизно в розмірі 6700,00 грн. і вийшла з квартири. Телефон здала в ломбард і отримала за це 1000,00 грн.
Пояснила, що ніколи не працювала в Водоканалі, а легенду про перевірку лічильників придумала виключно для того аби щось вкрасти, оскільки потрібні були гроші.
Кримінальне правопорушення вчинила з метою особистого збагачення у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули у судове засідання, подали заяви про розгляд справи без її участі, покарання просили призначати на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження. Заперечень не заявлено.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченої та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують обвинуваченого, постановами про визнання речових доказів, довідками про витрати на проведення експертиз та ін.
Вина обвинуваченої повністю підтверджується її показаннями, в яких вона не оспорювала вчинення злочину за викладених у обвинувальному акті обставин.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій, то суд виходить з такого.
Незважаючи на не оспорювання обвинуваченим своєї винуватості, обов'язок відносно правильної кримінально-правової кваліфікації його дій покладається на суд.
Перевіривши правильність кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 суд прийшов до висновку, що її дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме крадіжка, вчинена повторно, в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням у житло.
Мотиви призначення покарання.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.
У судових дебатах прокурор просив призначити покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 5 років. При цього з урахуванням вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 остаточно призначити покарання у вигляді 5 років і 2 місяці, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Захисник просила призначити обвинуваченій покарання мінімальне.
ОСОБА_4 у судових дебатах просила врахувати її щире каяття, та призначити мінімальне покарання.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_4 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, її ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого.
Обставин, які обтяжують покарання відповідно до п.6 ч. 1 ст. 67 КК України - вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Обставини які пом'якшують покарання відповідно до п.1 ч. 1 ст. 66 КК України - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 , а також попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень є покарання у вигляді позбавлення волі.
Ураховуючи вищевказані обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені судом характеристики особи винної, наявності обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої та обставини, що пом'якшують покарання, слід призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років, оскільки таке покарання повністю досягне мети його застосування.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.
Статтею 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.
Частиною 1 ст. 70 КК України передбачено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
На підставі частини 4 вказаної статті, за цими ж правилами призначається покарання, якщо після ухвалення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому до ухвалення попереднього вироку. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вчинила злочини 18.07.2024 та 19.07.2024 тобто до постановлення вироку Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від 20.01.2025, яким призначено остаточне покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяць Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_4 постановлено обчислювати з моменту набрання вироком законної сили.
Оскільки після постановлення вироку Жовтневим районним судом м. Запоріжжя від 20.01.2025 було встановлено, що ОСОБА_4 винувата ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому нею до постановлення вказаного вироку, тому у строк покарання, яке призначається обвинуваченій, необхідно зарахувати не відбуте покарання за попереднім вироком та призначити їй остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, а саме 5 років і 2 місяці позбавлення волі.
Згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та взято під варту в залі суду.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні покласти на обвинувачену.
Долю речових доказів у провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого залишити без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_4 цим вироком, частково приєднати не відбуте покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України, призначивши остаточне покарання у виді 5 (п'ять) років 2 (два) місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно ухвали від 20.08.2024 слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, тобто з 20.08.2024.
Запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили залишити попередньо обраний - тримання під вартою.
Речові докази: мобільний телефон Samsung Galaxy A-14», який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити у володінні останньої; дактокарту ОСОБА_4 та сліди рук, які перебувають в камері схову ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у розмірі 4542,56 грн.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1