ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
20.12.07 Справа № 3/558.
Суддя Доманська М.Л., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Луганської філії, м. Луганськ
до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ
про стягнення 8 173 415 грн. 10 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: Голоколосова Л.І. (дов. від 04.01.07 № 48),
від відповідача: Гонцул І.О. (дов. від 16.01.07 № 2-д),
встановив:
Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 6788160 грн. 44 коп. - заборгованості за активну електричну енергію, 228718 грн. 01 коп. -заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, 639708 грн. 62 коп. -пені, 130241 грн. 94 коп. -3% річних, 386586 грн. 09 коп. -інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.12.07 по 20.12.07.
У відзиві на позовну заяву від 30.10.07 № 15/42-4/2842 та у доповненнях до відзиву на позовну заяву від 14.11.07 № 15/42-4/2975, зданому у засіданні суду 15.11.07, від 22.11.07 № 15/42-4/74 відповідач позовні вимоги визнає частково у сумі 6 926 627 грн. 95 коп., з них: 6 713 631 грн. 28 коп. - заборгованість за активну електричну енергію та 212 996 грн. 67 коп. - заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, проти решти позову заперечує з наступних підстав:
- різниця між даними сторін в оплаті за спожиту активну електроенергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, на погляд відповідача, склалася оскільки позивач суму переплати за фактично використану електроенергію у поточному році зарахував замість 2007 року в заборгованість, що стягнута з відповідача на користь позивача за відповідними рішеннями господарського суду Луганської області ,
- з урахуванням зменшення суми основної заборгованості відповідач вважає, що повинен змінитися розрахунок індексу інфляції та 3% річних.
Крім того, у відзиві на позовну заяву від 30.10.07 № 15/42-4/2842 позивач просить суд надати розстрочку сплати заборгованості за спожиту електроенергію строком на три роки з щомісячними пропорційними виплатами, з огляду на скрутне фінансове становище підприємства , характер сезонності діяльності підприємства та несвоєчасність внесення платежів за послуги з поставки теплової енергії наснаселенням, бюджетними організаціями та іншими споживачами.
Клопотанням від 30.10.07 № 15/42-4/2841, зданим у засіданні суду 15.11.07, та доповненням до клопотання про зменшення розміру пені від 22.11.07 № 15/42-4/73, зданим у засіданні суду 22.11.07, відповідач у справі звернувся до суду з проханням зменшити розмір пені на 80 % відсотків до 126 335 грн. 86 коп., посилаючись крім іншого, на важке фінансове становище підприємства, оскільки ЛМКП "Теплокомуненерго" поставляє теплову енергію населенню і бюджетним організаціям, які мають значну заборгованість перед підприємством за спожиту теплову енергію.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до наступного.
Між сторонами у справі укладено договір від 01.03.05 № 313 (далі-Договір) із додатковою угодою до нього від 15.12.05 (а.с. 56-57), за умовами якого “Постачальник електричної енергії» /позивач у справі/ прийняв на себе зобов'язання постачати електроенергію, а “Споживач» /відповідач у справі/ - вносити відповідну плату на умовах цього договору (п. 7.7 договору, п.9 додатку до договору “Порядок розрахунків» -а.с.8-15 том І).
Відповідно до п. 9 додатку до договору «Порядок розрахунків» Споживач (відповідач) зобов'язався кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недовраховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, сум на відшкодування збитків та пені здійснювати на підставі наданих Постачальником електричної енергії (позивачем) рахунків протягом 5-ти операційних днів, починаючи з наступного з дня після їх отримання.
Як було встановлено при розгляді справи, на час пред'явлення позову за відповідачем утворилась заборгованість перед позивачем за період з листопада 2006 по серпень 2007 років за спожиту активну електроенергію у сумі 6 788160 грн. 44 коп., а також за реактивну електроенергію за вказаний період у сумі 228 718 грн. 01 коп., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі звітами відповідача, обликовими листками споживача, рахунками, наданими позивачем відповідачеві, розрахунками позивача, у зв'язку з чим позивач звернувся за стягненням з відповідача даної суми.
Крім того, позивачем нараховані пеня -639 708 грн. 62 коп., 130 241 грн. 94 коп. -3 % річних та 386 586грн. 09 коп. -інфляційних нарахувань за період прострочення, які він також просить стягнути на свою користь з відповідача.
Листами від 18.12.07 та від 20.12.07 № 19916 позивач повідомив, що після подачі позову до суду згідно протоколів взаємозаліку від 23.11.07 та від 27.11.07 відповідач здійснив часткову оплату заявленої у позові до стягнення заборгованості за активну електроенегрію на загальну суму 813 130 грн. 00 коп. та між сторонами була проведена звірка розрахунків по заборгованості, що виникла на підставі договору від 01.03.05 № 313, який є підставою позову. За результатами звірки складений акт від 18.12.07 за яким заборгованосість відповідача вже складає:
- за активну електроенергію -5 975 030 грн. 44 коп.;
- за реактивну електроенергію -228 718 грн. 01 коп.;
- 3% річних -130 241 грн. 94 коп.;
- інфляційні нарахування -386 586грн. 09 коп.;
- пеня - 639 708 грн. 62 коп.
Відповідач позовні вимоги визнав частково.
Оцінивши доводи сторін, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Зобов'язання сторін ґрунтуються на умовах вищевказаного договору від 01.03.05 № 313 .
Заборгованість відповідача перед позивачем на час пред'явлення позову до суду за спожиту активну електроенергію у період з листопада 2006 по серпень 2007 років у сумі 6 788160 грн. 44 коп., та за реактивну електроенергію за вказаний період у сумі 228 718 грн. 01 коп. підтверджена матеріалами справи, у тому числі звітами відповідача, обліковими листками споживача, рахунками, наданими позивачем відповідачеві, платіжними документами про сплату, розрахунками позивача, та відповідачем не спростована.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач здійснив часткове погашення заборгованості за спожиту активну електроенегрію на загальну суму 813 130 грн. 00 коп., що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки взаємних розрахунків від 18.12.07, підписаним повноважними представниками сторін.
Оскільки заборгованість за спожиту активну електроенегрію у сумі 813 130 грн. 00 коп. - погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду (після 01.10.07), відповідно до п.1.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі в цій частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергії у сумі 813 130 грн. 00 коп. підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Позов в частині стягнення з відповідача решти заборгованості за спожиту активну електроенергію у сумі 5975030 грн. 44 коп. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем правомірно та обґрунтовано нараховані та заявлені до стягнення 130 241 грн. 94 коп. -3 % річних та 386 586грн. 09 коп. - інфляційних нарахувань за період прострочення.
Нарахування пені за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати за спожиту активну електроенергію та за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у сумі 639 708 грн. 62 коп. здійснено позивачем у відповідності з чинним законодавством та умовами договору.
У клопотанні від 30.10.07 № 15/42-4/2841, зданому у засіданні суду 15.11.07, відповідач у справі звернувся до суду з проханням зменшити розмір пені відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Виходячи з обставин справи, вказаної норми закону, суд дійшов висновку про можливість частково задовольнити вказане клопотання відповідача та зменшити розмір обґрунтовано заявленої позивачем до стягнення з відповідача суми пені на 50% до 319 854 грн. 31 коп., задовольнивши позов в цій частині . У задоволенні решти позову щодо стягнення пені слід відмовити.
Заперечення відповідача за відзивом відхиляється господарським судом з огляду на те, що за домовленістю сторін у разі, якщо з реквізиту "Призначення платежу", що міститься в платіжному дорученні (або іншому платіжному документі) "Споживача" на перерахування грошових коштів у рахунок оплати спожитої електричної енергії неможливо визначити, за який саме розрахунковий період здійснюється оплата спожитої електричної енергії, "Постачальник" електроенергії має право зарахувати всі перераховані "Споживачем" кошти у рахунок погашення існуючої заборгованості "Споживача" з найдавнішим терміном її виникнення, а у разі ж, якщо "Споживач", перераховуючи грошові кошти, в платіжному дорученні (або іншому платіжному документі) в реквізити "Призначення платежу" не вказав період, за який здійснюється оплата, але перерахував грошові кошти на суму більшу, ніж спожив електроенергії у вказаному періоді, різниця між сумою оплати і сумою вартості фактично спожитої електроенергії зараховується в рахунок погашення заборгованості "Споживача" з найдавнішим терміном її виникнення, а за відсутності заборгованості -в рахунок майбутніх платежів (п. 9 Додатку до Договору "Порядок розрахунків" у редакції додаткової угоди від 15.12.05). Тобто дії позивача щодо зарахування здійснених відповідачем переплат в рахунок погашення заборгованості "Споживача" з найдавнішим терміном її виникнення, в даному випадку відповідають умовам договору та п.6.5 Правил користування електричною енергією. До того ж відповідно до листів Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області від 20.11.07 № 14-5-2964, № 14-5-2963 (а.с.129-130 том ІІ) вбачається, що за наказом суду № 1/464 від 09.12.05 відповідачем на користь позивача сплачено за активну електроенергію 2496260 грн. 71 коп., борг за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у сумі 201286 грн. 59 коп., та за наказом суду № 3/583 від 23.01.07 - сплачений борг за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії у сумі 7400 грн. 83 коп.
За таких обставин, позов підлягає до задоволення частково, а саме: у сумі 5 975 030 грн. 44 коп. - заборгованості за активну електричну енергію, 228 718 грн. 01 коп. -заборгованості за реактивну електроенергію, 130 241 грн. 94 коп. - 3% річних, 386 586 грн. 09 коп. -інфляційних нарахувань та пені - 319 854 грн. 31 коп.. Провадження у справі щодо позовних вимог про стягнення 813 130 грн. 00 коп. заборгованості за спожиту активну електроенегрію слід припинити відповідно до п. 1.1 ст 80 ГПК України. У задоволенні решти позову відмовити.
У задоволенні клопотання про надання розстрочки сплати заборгованості за спожиту електроенергію строком на три роки з щомісячними пропорційними виплатами, з яким відповідач звернувся до суду у відзиві на позовну заяву від 30.10.07 № 15/42-4/2842, слід відмовити за необгрнутованістю, з огляду на наступне.
Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Умовами надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду, згідно з якими господарський суд має право за заявою сторони залежно від обставин справи відстрочити або розстрочити виконання рішення суду, є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у передбачений законом строк. За заявою сторони суду надане право надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення лише у виняткових випадках.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, інші обставини справи.
Відповідач не надав суду документальне обґрунтування можливості погашення суми боргу (джерела надходження) через конкретний період часу. Тобто відсутнє обґрунтування розстрочки виконання судового рішення на конкретний період часу та суду не доведено винятковість випадку для надання розстрочки виконання рішення. До того ж підприємство відповідача бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та на строк його участі у такій процедурі підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, матеріальні інтереси сторін, наявність інфляційних процесів у економіці держави, які знецінюють значні суми заборгованості, у тому числі те, що позивач у судових засіданнях та запереченням на відзив на позовну заяву від 22.11.07 № 18314 категорично заперечував проти надання такої розстрочки, суд вважає, що у задоволені вищевказаного клопотання відповідача слід відмовити.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 549, 625 ЦК України, ст.ст.44,49, ч.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, 23а, код 24047779,
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Луганської філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання», м.Луганськ, вул..Штеровська,17, код 26204065,
на рахунок № 260333019080 у ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665, заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 5 975 030 грн. 44 коп.;
на рахунок № 2600714999 у ВАТ "Райфазен Банк Аваль" Луганська обласна дирекція, МФО 304007, 228 718 грн. 01 коп. -заборгованість за реактивну електроенергію, 130 241 грн. 94 коп. - 3 % річних, 386 586 грн. 09 коп. -інфляційних нарахувань, 319854 грн. 31 коп. -пені, 25500 грн. 00 коп. - витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачеві після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволені позову в частині стягнення пені у сумі 319 854 грн. 31 коп. відмовити.
3.Припинити провадження у справі щодо решти позовних вимог.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -24.12.07.
Суддя М.Л. Доманська