№ 1-кп/317/106/2025
№ 317/4988/23
09 квітня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів Запорізького районного суду Запорізької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спеціальному судовому провадженні в залі Запорізького районного суду Запорізької області кримінальне провадження № 62023080020000523 у відношенні: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Розівка, Пологівського району Запорізької області, громадянина України, раніше не судимого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
24 лютого 2022 року через державний кордон на територію України було здійснено вторгнення військовослужбовців збройних сил та інших воєнізованих формувань Російської Федерації з застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, тобто, відповідно до норм міжнародного права - вчинено неспровоковану військову агресію проти України. Нападу було піддано органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого вчинено військову окупацію частини території України, в тому числі й території Розівської селищної територіальної громади Запорізької області.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, керуючись статтею 106 Конституції України та нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан, дія якого в подальшому неодноразово продовжувалась.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі Закон) від 15 квітня 2014 року та з подальшими змінами, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
У відповідності до норми ч. 1 ст. 1 Закону, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав - ч. 3 ст. 1 Закону.
22 грудня 2022 року Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнятий наказ № 309 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією». Територія Розівської селищної територіальної громади Запорізької області відповідно до цього переліку є тимчасово окупованою територією України (Розділ ІІ, п. 4).
Після окупації Російською Федерацією частини території Запорізької області (в тому числі й смт. Веселе та населених пунктів Розівської селищної територіальної громади), представниками збройних формувань РФ було узурповано всі владні повноваження, шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення та введення в дію інституту військових комендатур, ліквідація будь-яких проявів громадянської непокори з незаконним позбавленням волі як представників законної влади, так і простих громадян та запровадження тотального контролю життєдіяльності на захоплених територіях.
У квітні 2022 року представниками країни-агресора Російської Федерації на території Розівської селищної територіальної громади Пологівського району Запорізької області було створено незаконний правоохоронний орган (мовою оригіналу): «Розовское отделение ГУ МВД в Запорожской области».
В квітні 2022 року (встановити точну дату в ході судового розгляду не вдалось), громадянин України ОСОБА_7 , який на той момент був діючим співробітником Національної поліції України та перебував на посаді інспектора з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, маючи відповідний рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду для розуміння факту окупації збройними формуваннями РФ території Розівської ОТГ Пологівського району Запорізької області, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання негативних наслідків, перебуваючи на окупованій Російською Федерацією території Розівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, поступивши на службу до зазначеного незаконного правоохоронного органу.
Під час підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні судом, після дослідження доказів, поданих стороною обвинувачення та після з'ясування думки захисника обвинуваченого, було встановлено наявність підстав для проведення спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia), про що постановлено відповідну ухвалу від 19 серпня 2024 року.
В цьому зв'язку суд констатує, що захист обвинуваченого ОСОБА_7 здійснювався професійним адвокатом ОСОБА_6 , повноваження якого судом перевірено. Захисник здійснював захист з використанням всіх, наданих йому процесуальним законом, прав. Приймав активну участь в дослідженні доказів судом, виступав у судових дебатах, в яких висловив думку щодо наявності підстав для виправдання обвинуваченого через недоведеність обставин обвинувачення.
Під час судового розгляду судом, за участю прокурора та захисника, досліджено надані докази та встановлено наступні обставини.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що на момент початку повномасштабного вторгнення він працював в органах ДСНС, що обслуговували територію Розівської ОТГ Запорізької області. Обвинуваченого ОСОБА_7 знає як працівника поліції смт. Розівка. Їх пожежна частина знаходиться неподалік від відділення поліції. З ОСОБА_7 вони періодично пересікались по роботі.
03 березня 2022 року до їх селища зайшли збройні формування так званої «ДНР». Після цього на всіх, захоплених ними, адміністративних будівлях вже були вивішені прапори так званої «ДНР» та Російської Федерації. Їх підрозділ на той момент продовжував виконувати свої функції, визначені для підрозділів ДСНС.
Після початку окупації селища підрозділами російських військ, приблизно з кінця березня 2022 року він регулярно бачив, як деякі місцеві поліцейські кожного ранку ходили до комендатури. Серед них був і обвинувачений ОСОБА_7 .
З кінця квітня ці поліцейські, в тому числі й ОСОБА_7 , почали регулярно ходити до приміщення, де раніше розташовувався відділ поліції і на якому на той момент вже висів російський прапор.
Протягом квітня-травня 2022 року ОСОБА_7 разом зі своїми колегами періодично заходили до їх пожежної частини. При цьому в розмовах ОСОБА_7 запитував, чи отримують вони заробітну плату з України. Запитував, чи не бажають вони приєднатися до так званої «ДНР» і зазначав, що там добре платять. В ході розмови також казав, що заробітна плата у нього в рублях.
Приблизно в кінці квітня - на початку травня 2022 року в їх пожежній частині відбулась крадіжка майна, після чого до них приходили працівники незаконного правоохоронного органу, створеного окупаційною владою на території смт. Розівка, та опитували їх з приводу цієї крадіжки.
Крім того, у травні 2022 року в одному з будинків смт. Розівка, в якому за чутками проживав заступник коменданта, відбулась пожежа, яку вони гасили. В той день туди приходив ОСОБА_7 зі ще одним поліцейським та після гасіння оглядали приміщення та прилеглу територію. Будь-яких протоколів після огляду вони не складали та пішли звідти в сторону будівлі окупаційної поліції.
У вересні 2022 року свідок виїхав з тимчасово окупованої території. До цього часу він регулярно бачив, як ОСОБА_7 зранку заходив в приміщення місцевої окупаційної поліції, а ближче до вечора виходив з нього.
Зазначив, що він не може сказати, чи добровільно ОСОБА_7 перейшов працювати до окупантів, але йому здалось, що ніякого тиску на нього не було. Яку саме посаду в органах окупаційної поліції займав ОСОБА_7 він сказати не може, але сприймав ОСОБА_7 саме як представника поліції, що працює на окупантів, оскільки на той момент у селищі не було іншої влади, аніж окупаційна.
Форменого одягу та зброї у ОСОБА_7 він не бачив.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що на момент початку повномасштабного вторгнення він працював начальником місцевого підрозділу ДСНС. ОСОБА_7 знає особисто, оскільки той працював в поліції і вони часто перетинались по роботі.
03 березня 2022 року до селища зайшли військові підрозділі так званої «ДНР». З самого початку окупації українська поліції не виконувала свої функції, а будівлю відділення поліції зайняли військові. Приблизно з першої половини квітня деякі місцеві поліцейські, в тому числі й ОСОБА_7 , почали регулярно ходити до місцевої окупаційної комендатури. Він їх бачив особисто, оскільки проживає неподалік. Так було приблизно до середини квітня 2022 року, після чого вказані працівники поліції почали регулярно ходити вже до приміщення місцевого відділку поліції. Зазначив, що на всіх захоплених росіянами адміністративних будівлях, в тому числі й на приміщенні комендатури та поліції, висіли прапори - спочатку так званої «ДНР», які потім замінили на прапори РФ.
Пояснив, що ОСОБА_7 та деякі інші поліцейські ходили спочатку в комендатуру, а потім до відділення окупаційної поліції регулярно та приблизно в один і той же час - зранку до восьмої години, а після сімнадцятої години виходили з приміщення.
В цей період ОСОБА_7 неодноразово приходив до їх пожежної частини. В ході розмови запитував, чи отримують вони заробітну плату з України. При цьому зазначав, що «скоро і у вас буде достойна зарплата». Також він бачив, як ОСОБА_7 в магазині розраховувався російськими рублями.
Приблизно в кінці квітня - на початку травня 2022 року в їх пожежній частині було скоєно крадіжку. За цим фактом до них приїхали місцеві співробітники поліції, серед яких ОСОБА_7 не було, були лише його колеги.
ОСОБА_7 він бачив тільки у цивільному одязі та без зброї.
Будь-якими відомостями, які б свідчили про примус ОСОБА_7 до співпраці з окупантами, свідок не володіє.
27 серпня 2022 року свідок виїхав з тимчасово окупованої території.
Окрім допиту свідків, судом безпосередньо досліджені письмові докази.
Так, листом з УДМС України в Запорізькій області підтверджено те, що обвинувачений ОСОБА_7 документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий 05.02.1997 Розівським РВ УМВС України в Запорізькій області (том 1, а.с. 121).
В судовому засіданні досліджені примірники наказів ГУНП в Запорізькій області № 36 о/с від 15.01.2021 про призначення старшого сержанта поліції ОСОБА_7 інспектором з реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Пологівського районного управління поліції та № 604 о/с від 23.05.2022 про звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_7 , зі служби у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Оглянуто його послужний список (том 1, а.с. 153, 154; 167-173).
Також судом досліджено текст присяги на вірність Українському народові, яку склав та підписав ОСОБА_7 27 лютого 2019 року (том 1, а.с. 155).
Копією наказу ГУНП в Запорізькій області № 282 від 04.04.2022 «Про тимчасове визначення місця розташування (дислокації) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області та необхідності прибуття поліцейських, державних службовців і працівників (цивільного персоналу) територіальних підрозділів (відділів, відділень), підпорядкованих (окремих) підрозділів ГУНП в Запорізькій області, територія обслуговування (дислокації) яких захоплена окупаційними військами Російської Федерації до м. Запоріжжя» встановлено, що працівники органів Національної поліції України, які знаходяться на тимчасово окупованій території, в тому числі й працівники відділення поліції № 2 Пологівського РУП, мали прибути безпечним шляхом до міста Запоріжжя до 15 квітня 2022 року включно (том 1, а.с. 145-147).
Аналогічний наказ керівника ГУНП в Запорізькій області без визначення конкретної дати прибуття був прийнятий 10.03.2022 за № 252 (том 1, а.с. 143, 144).
В судовому засіданні також досліджений порядок прибуття поліцейських, державних службовців та цивільного персоналу, а також членів їх сімей до ГУНП в Запорізькій області, який прийнятий та підписаний Начальником ГУНП в Запорізькій області 26.03.2022 та має вих. № 102/01/13-2022. Серед адресатів цього порядку є ВП № 2 Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області (том 1, а.с. 148, 149).
В судовому засіданні досліджений протокол огляду речей і документів від 01.06.2023.
Вказаним протоколом було оглянуто інформацію щодо контенту месенджеру «Telegram» з мобільного номеру: НОМЕР_2 , яким користується громадянин РФ « ОСОБА_10 ». Серед прикріплених файлів містяться відомості про нарахування заробітної плати співробітникам створених окупантами правоохоронних органів, що свідчить про те, що їх функціонування почалось з квітня 2022 року. Відповідно, у відомості щодо фонду оплати праці співробітників створених окупаційною владою правоохоронних органів, підпорядкованих так званому (мовою оригіналу) «Главному управлению МВД в Запорожской области» міститься інформація щодо територіального (структурного) підрозділу, анкетних даних кожного співробітника та його ФОП за квітень та травень 2022 року (том 1, а.с. 198-236).
У відомості за квітень 2022 року під номером 290 містяться відомості щодо ОСОБА_7 як «інспектора ППС», сума оплати (в російських рублях) за цей місяць - 45 000 (том 1, а.с. 242).
Аналогічна інформація за травень 2022 року міститься у відповідній відомості за травень в рядку 298 (том 1, а.с. 209).
Вказані докази були досліджені судом безпосередньо у судовому засіданні з використанням комп'ютерної техніки. Ці докази узгоджуються між собою як окремо, так і в своїй сукупності та повністю підтверджують вину ОСОБА_7 у пред'явленому йому обвинуваченні.
Так, з досліджених судом документів встановлено, що ОСОБА_7 є громадянином України. Матеріалами справи підтверджено факт складання ОСОБА_7 присяги на вірність Українському народові під час проходження служби в органах Національної поліції України.
Також судом безпосередньо досліджені показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повністю узгоджуються між собою в тій частині, що ОСОБА_7 вже з кінця квітня 2022 року, тобто - ще будучи діючим працівником поліції України, перейшов на службу до окупантів. Саме як працівник незаконного правоохоронного органу, створеного окупантами на окупованій частині Запорізької області, ОСОБА_7 регулярно відвідував приміщення окупаційної поліції, де перебував протягом робочого дня. Також свідки надали аналогічні пояснення в частині того, що ОСОБА_7 принаймні з кінця квітня регулярно ходив спочатку до місцевої окупаційної комендатури, а потім - до приміщення створеного окупантами відділення поліції. Свідок ОСОБА_8 підтвердив, що саме як представник поліції ОСОБА_7 оглядав приміщення і прилеглу територію будинку, де відбулась пожежа. Крім того, кожен з допитаних свідків зазначив, що ОСОБА_7 запитував у них щодо отримання заробітної плати з України та схиляв переходити на співпрацю з окупантами, оскільки там добре платять.
З досліджених в судовому засіданні наказів по ГУНП в Запорізькій області вбачається, що ще 10 березня 2022 року працівникам поліції, які знаходяться на території, що окупована російськими військами, наказано виїжджати з окупованої території. 26 березня 2022 року керівництвом ГУНП в Запорізькій області відпрацьований та доведений до працівників поліції порядок виїзду з окупованої території до міста Запоріжжя. Цей порядок досліджений в судовому засіданні та свідчить про те, що керівництвом ГУНП детально інформовано працівників поліції з приводу: шляхів виїзду з окупованої території; заходів безпеки, яких при цьому потрібно дотримуватись; поведінки при проходженні блок-постів; алгоритму дій в разі примушування окупантами до співпраці тощо.
Незважаючи на викладене, ОСОБА_7 не вчинив жодних дій, спрямованих на виїзд з окупованого смт. Розівка.
Аналіз показань всіх допитаних в судовому засіданні свідків та досліджених письмових доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що принаймні з кінця квітня 2022 року обвинувачений ОСОБА_7 перейшов на бік ворога та працював у створеному окупантами на той момент незаконному правоохоронному органі.
Судом також надано оцінку дослідженим доказам в контексті їх належності та допустимості. За цими критеріями докази повністю відповідають вимогам КПК України, оскільки вони булі зібрані з повним дотриманням порядку, визначеного КПК України та мають відношення до даного кримінального провадження.
З показань всіх допитаних свідків в їх поєднанні з дослідженими письмовими доказами, судом поза розумним сумнівом встановлено, що зайняття ОСОБА_7 посади в незаконному правоохоронному органі окупаційної влади було здійснене ним добровільно, без будь-якого примусу. Про жоден тиск на нього з боку окупантів будь-кому зі свідків ОСОБА_7 не заявляв.
Вказане свідчить про очевидну добровільність вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на перехід на бік ворога в умовах воєнного стану.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 111 КК України, оскільки він, будучи громадянином України та діючим на той момент працівником Національної поліції України, умисно вчинив державну зраду шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст.ст. 12, 24 КК України є умисним особливо тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, є громадянином України та діючим на той момент працівником Національної поліції, який під час війни перейшов на бік ворога та погодився співпрацювати з окупантами.
Обставини, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 та обставини, що відповідно до ст. 67 КК України його обтяжують в даному кримінальному провадженні відсутні.
За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 111 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк з конфіскацією майна.
Крім того, враховуючи те, що на момент вчинення ОСОБА_7 державної зради, він проходив службу в органах Національної поліції України у спеціальному званні «старший сержант поліції», суд на підставі приписів статті 54 КК України вважає необхідним позбавити його такого звання.
Також з урахуванням характеру кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 під час перебування на посаді співробітника Національної Поліції, особи засудженого та інших обставин справи, суд визнає за неможливе збереження за ним права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та на підставі ч. 2 ст. 55 КК України вважає необхідним призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права займати посади у правоохоронних органах.
Підстав для застосування статей 69 та 75 КК України в даному кримінальному провадженні не встановлено.
Враховуючи те, що на досудовому розслідуванні запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався, а в ході судового розгляду відповідне клопотання прокурором не подавалось, у суду відсутні законні підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Витрати на залучення експертів та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 323, 369-376, 615 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_7 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцять) років з конфіскацією всього належного йому майна, з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах на строк 3 (три) роки та з позбавленням його спеціального звання «старший сержант поліції».
Початок строку відбування основного покарання ОСОБА_7 обраховувати з дня його фактичного затримання.
Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 21.07.2023 залишити в силі для виконання додаткового покарання у вигляді конфіскації майна засудженого.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3