Справа № 711/2615/25
Номер провадження 1-кп/711/357/25
10 квітня 2025 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310000601 від 17.02.2025, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Золотоноша, Черкаського району, Черкаської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, депутатом, учасником бойових дій не являється, не є особою з інвалідністю, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України,
15.02.2025 близько 20 години 40 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234, маючи умисел на привласнення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігав, діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого незаконного використання, шляхом вільного доступу, привласнила майно, яке перебувало на землі, а саме: банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , власницею якої є ОСОБА_5 , що є офіційним документом, оскільки перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «ПриватБанк» і містить інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, якою в подальшому розпорядилась на власний розсуд.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про інформацію», підпунктів 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку.
Один із видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби, серед яких є платіжні картки, які є емітованими в установленому законодавством порядку пластиковими чи іншого виду картками, що використовуються для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або в банку, а також для здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, як привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Після чого, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, в подальшому продовжений Указом Президента України № 26/2025 з 08.02.2025 строком на 90 діб, використовуючи банківську карту АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілій ОСОБА_5 , яку ОСОБА_4 , незаконно привласнила, в період часу з 20 години 41 хвилини 15.02.2025 по 18 годину 36 хвилин 16.02.2025, шляхом розрахунку за товари, які вона придбала в магазинах міста Черкаси, а саме: магазині Малина 26 за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 291, ФОП ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , ФОП ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , магазині Маркет опт за адресою: АДРЕСА_2 , магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , кав?ярні «Перша Пекарня» за адресою: АДРЕСА_3 , магазині «М?ясорубка» за адресою: АДРЕСА_4 , магазині «Аврора» за адресою: АДРЕСА_4 , магазині «Аврора» за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 105, магазині «Аврора» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, магазині «Все для життя» за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 30, магазині «BIG SHOP» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, магазині «Дніпро-М» за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні. 105, магазині ФОП ОСОБА_8 за адресою: м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 30, магазині «Єва 1308А» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44, магазині «Канцтовари» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 42, магазині «Шарм» за адресою: м. Черкаси, вул. Гоголя, 262, магазині «Мобільні телефони Moby Shop» за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 207, магазині «Grand present» за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 207, магазині «TABAKERKA» за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 207, магазині ФОП ОСОБА_9 за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка, 207, викрала грошові кошти потерпілої ОСОБА_5 , на загальну суму 30 137 гривень 60 копійок.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України визнала повністю, у вчиненому щиро покаялася, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованих їй органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і вона їх у повному обсязі підтверджує. Пояснила, що вона знає, що в Україні воєнний стан. 15.02.2025 близько 20 години 40 хвилин вона перебувала за адресою: м. Черкаси, вул. Благовісна, 234, побачивши на землі банківську карту АТ КБ «ПриватБанк», яка їй не належала, забрала її собі вирішивши використати кошти, які були на карті на власний розсуд. 15.02.2025 та 16.02.2025 вона використовувала знайдену банківську карту, розраховуючись у різних магазинах міста Черкаси за придбаний товар. Вона розраховуючись у різних магазинах карткою, яка їй не належала, купила продукти харчування та побутові товари для своєї сім'ї, щоб нагодувати свого сина, якій хворіє. Скористувалась знайденою банківською картою у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Просила врахувати, що під час досудового розслідування вона усвідомила та повністю визнала свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку. Добровільно відшкодувала завданий збиток. Просила вибачення у потерпілої за вчинене. У скоєному щиро розкаялася та просила суворо не карати, надавши шанс на виправлення.
Потерпіла ОСОБА_5 подала до суду заяву про проведення судового засідання без їх участі. Жодних претензій до обвинуваченої не має, завдані збитки їй відшкодовано в повному обсязі. Просили призначити обвинуваченій покарання на розсуд суду.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленої потерпілої.
Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності її позиції, роз'яснивши їй положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченої та не знайшов підстави вважати, що остання себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинувачену, покази якої є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану та за ч.1 ст.357 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Суд, призначаючи обвинуваченій ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінальних правопорушень. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.1 ст.357 КК України, які відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину (ч.4 ст.185 КК України) та кримінального проступку ( ч.1 ст.357 КК України), дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, даних про притягнення обвинуваченої до адміністративної відповідальності та характеризуючи даний суду не надано, офіційно не працевлаштована, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не має, не є особою з інвалідністю, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра м. Черкаси не одержує, добровільно відшкодувала завданий збиток, щиро розкаялася у вчиненому.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачена свою вину визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаялася, неодноразово вибачалась за вчинене та висловлювала жаль з приводу вчиненого, добровільно відшкодувала потерпілій завданий збиток, критично оцінювала свої дії та готова нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з її вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєні кримінальні правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, їх наслідків, особи обвинуваченої, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, поведінку обвинуваченої після вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень, яка усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дала критичну оцінку своїм діям, а також враховуючи думку потерпілої, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та з урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробовуванням, згідно ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк, а також вважає необхідним покласти на обвинувачену обов'язки відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченої, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
В рамках даного кримінального провадження стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався. Враховуючи те, що під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Цивільний позов у встановленому законом порядку в даному кримінальному провадженні потерпілою не заявлений, що не позбавляє права останньої відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
Питання речових доказів у кримінальному провадженні підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст.7, 100, 368-371, 373, 376, 392, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України та призначити їй покарання
- за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази по кримінальному провадженню: пластикова миска чорного кольору, прямокутної форми, сковорода металеву із скляною кришкою, ковшик металевий більшого розміру з металевою кришкою, каструля з металевою кришкою, металева кружка, записник синього кольору А-4, ситечко металеве, два кухонних приладдя, металева точила для ножа, ніж прямокутної форми, лопатка силіконова, фіолетового кольору, смітник чорного кольору, підставка коричневого кольору, стільчик рибацький, консерви рибні в кількості 4 штук, пляшки ефірної олії в кількості 3 штук, зубна щітка, зубна паста, сміттєві пакети зеленого кольору, гребінець для волосся білого кольору, манікюрні ножиці 2 штуки, чай «Каркаде», «Карпатський» чай, предмет для запалювання, сонцезахисні окуляри в чохлі чорного кольору, електромашина для стрижки, рівнометр, соєвий соус, дезодорант, спрей для миття вікон 2 штуки, шампунь, кусачки для нігтів, подовжувач помаранчевого кольору, горіхова паста, навушники, степлер, скоби до степлера 2 штуки, парфуми, сковорода плоска, батончик чурчхела, шпатель будівельний 2 штуки, освіжувач повітря, набір фломастерів, набір струбцин 3 штуки, мило рідке, майонез 2 штуки, кетчуп, ножиці, дві ручки червоного кольору, дві ручки чорного кольору, дві ручки зеленого кольору, 1 ручки фіолетового кольору, 1 ручки синього кольору, тримач магнітний, напилок, килимок під тарілку 2 штуки, решітка для грилю, стільчик металевий, полички для взуття 2 штуки, корзина для білизни, каністра пластикова, драбина металева, смітник сірого кольору з кришкою, смітник чорного кольору з кришкою, поличка для ванни, йорж для туалету, дві миски пластикові, взуття 1 пара, віник, ящик для інструментів, полички 2 штуки, які передано на зберігання до камери схову для речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, повернути законному володільцю, після вступу ухвали в законну силу;
-30 квитанцій на 10 аркушах; дві квитанції на двох аркушах; 5 штук DVD-R- дисків з відеозаписами подій, які мали місце 16.02.2025; один DVD-R, - диск з інформацією, АТ КБ «Приват Банк», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1