Справа № 309/881/25
Провадження № 2/309/283/25
10 квітня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді Піцура Я.Я.,
за участю секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_2 . Після смерті матері залишилося спадкове майно. Здійснюючи ремонт у спадковому будинку вона знайшла заповіт на її ім'я. Звернувшись до приватного нотаріуса, їй роз'яснили про пропуск строку для прийняття спадщини.
Посилаючись на приписи ст. 1272 ЦК України просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті матері.
Відзиву на позов відповідачем Хустською міською радою не подавався.
У судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності.
У судове засідання представник відповідача не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд констатує наступне.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно заповіту від 09.06.2015 року ОСОБА_2 на випадок своєї смерті все своє майно заповіла ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
А згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За правилами статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1272 ч. 3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може призначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 N 7, роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом та не проживала разом з спадкодавцем на момент смерті, а проживала у сусідньому будинку. Суд бере до уваги твердження позивача про те, що пропуск строку на подання заяви про прийняття спадщини ним пропущено через незнання про існування заповіту. Також суд враховує незначний термін пропуску строку для прийняття спадщини.
Вказане свідчить про наявність поважних причини пропуску позивачем шестимісячного строку для подання вказаної заяви.
Враховуючи наведене, а також зважаючи на відсутність заперечень щодо задоволення позову від відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити.
Судові витрати слід покласти на позивача.
За таких обставин, керуючись ст.ст. 48,51, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України суд,
Позов ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація місця проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тривалістю два місяці, з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрат покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 10.04.2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.