Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/1177/25
Провадження № 2/711/966/25
заочне
21.03.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого - судді Позарецької С.М.,
при секретарі Тищенко А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення боргу за централізоване водопостачання та водовідведення, -
Позивач КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, через свого представника за довіреністю - Зелтіньш Юлію Юріївну, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за централізоване водопостачання та водовідведення.
Свої вимоги мотивує тим, що КП «Черкасиводоканал» надає населенню міста Черкаси послуги з водопостачання та водовідведення, відповідно до законодавства України, що регулює відносини, які виникають між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами, зокрема і до квартири АДРЕСА_1 . На виконання ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради забезпечує надання відповідачам послуг з водопостачання та водовідведення для задоволення побутових потреб. Плата за комунальні послуги, зокрема водопостачання, нараховується щомісячно, а її розмір розраховується за затвердженими в установленому порядку тарифами та відповідно до показань приладів обліку або за встановленими нормами.
Відповідно до інформації з ДРРПННМ від 05.12.2024, власником квартири є ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 05.05.2023.
За вказаною вище адресою встановлений та прийнятий на облік розподільний засіб обліку (квартирний лічильник) водопостачання. Нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється згідно показників розподільного (квартирного) лічильника.
Разом з тим, всупереч вимогам чинного законодавства, відповідач своєчасно та у повному обсязі не оплачує надані позивачем послуги, внаслідок чого за період з 05.05.2023 по 01.01.2025, утворилася заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 10641 грн. 60 коп.
Сума оплати 10249 грн. 38 коп. в листопаді 2024 року здійснена попереднім власником ОСОБА_2 відповідно до рішення суду № 711/1967/23.
Позивач вказує, що невиконання відповідачем обов'язків, прямо передбачених законодавством, по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення, зачіпає не тільки його інтереси, а й держави, оскільки вона не отримує прибутку від діяльності підприємства та втрачає можливість своєчасно проводити заходи по раціональному відтворенню водних ресурсів, а КП «Черкасиводоканал» позбавлений можливості своєчасно проводити ремонтні роботи, направлені на поліпшення якості питної води та гарантоване водопостачання. Крім того, КП «Черкасиводоканал», не отримуючи оплату за надані послуги, фактично кредитує відповідача, який прострочив виконання грошових зобов'язань.
Враховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 10641 грн. 60 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 грн. 00 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду. Вказана цивільна справа визнана судом малозначною (незначної складності) і розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи. Крім того, сторони заперечень щодо такого порядку розгляду справи не надали.
Відповідачем відзив на позов не поданий.
У судове засідання представник позивача КП «Черкасиводоканал» не з'явився. У матеріалах справи наявна заява представника позивача за довіреністю - Зелтіньш Ю.Ю. від 21.03.2025, про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі. Крім того, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
У судове засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся судом у встановленому законом порядку про місце, день і час розгляду справи, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Адресована кореспонденція повернулась до суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що у контексті положень п. 3 ч. 8 ст. 128, ст. 131 ЦПК України, суд вважає, як повідомлення відповідача належним чином. Слід також зазначити, що згідно з положеннями ст. 8 ЦПК України, інформація про рух справи є відкритою, оприлюдненою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою можливо дізнатися необхідну інформацію щодо справи. Відзив на позовну заяву не подано.
Справу розглянуто за правилами заочного розгляду, передбаченими ст. ст. 280-282 ЦПК України, за відсутності відповідача, який повідомлявся судом у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи та не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а представник позивача не заперечувала проти такого порядку розгляду справи.
Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи - 03357168) надає відповідачу житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, нараховуючи плату, відповідно до встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал».
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, за відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 (інформаційна довідка № 406814326 від 05.12.2024) власником зазначеного об'єкта нерухомості є: ОСОБА_1 (розмір частки - 1), на підставі договору дарування від 05.05.2023 № 1261.
Судом також встановлено, що відповідач зареєстрований за вказаної адресою з 19.03.2015, про що свідчить відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру від 17.02.2025.
За вказаною вище адресою встановлений та прийнятий на облік розподільний засіб обліку (квартирний лічильник) водопостачання. Нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється згідно показників розподільного (квартирного) лічильника.
До квартири АДРЕСА_1 надаються послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, відповідач отримують відповідні послуги, відкрито о/р № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , за яким наявна заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 05.05.2023 по 01.01.2025, утворилася заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення у сумі 10641 грн. 60 коп., оскільки відповідач ухиляється від перерахування щомісячної оплати за надані послуги, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості. Сума оплати 10249 грн. 38 коп. в листопаді 2024 року здійснена попереднім власником ОСОБА_2 відповідно до рішення суду № 711/1967/23.
Правове регулювання правовідносин власників житлового приміщення належного їм на праві приватної власності, здійснюється на підставі норм ЦК України, які регулюють правовідносини з права власності.
Обов'язок по утриманню майна, включаючи обов'язок по сплаті житлово-комунальних послуг, покладається законом на відповідача, як на власника квартири, незалежно від факту їх реєстрації чи проживання у житловому приміщенні. Частиною 3 статті 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.
За змістом ст. ст. 67-68, 162 ЖК України наймач чи власник житла зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги по затвердженим тарифам. Плата за комунальні послуги вноситься щомісячно.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами п. 2 ч. 1 ст. 5 цього Закону). Права та обов'язки споживача визначені у статті 7 згаданого Закону.
Крім того, згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2454-VІІІ від 07.06.2018, у редакції, що чинна з 09.06.2018, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення передбачені статтями 23 та 24 цього Закону.
Нарахування позивачем оплати житлово-комунальних послуг за нормами споживання відповідає вимогам Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, які були чинними до 01.05.2022.
Відповідно до п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (у редакції чинній на час виниклих правовідносин до 01.05.2022), споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги, у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
З моменту надання позивачем споживачу послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами виникли правовідносини, які полягають у виконанні споживачем зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитих послуг.
Згідно із п. 29 постанови КМУ №630 (у редакції, чинній на час виниклих правовідносин), споживач має право на несплату вартості послуг за період тимчасової відсутності споживача та членів його сім'ї (у разі відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів у квартирі (будинку садибного типу) та відновлення надання послуг шляхом зняття пломб за свій рахунок протягом доби згідно з письмовою заявою.
Під час розгляду справи, встановлено, що позивачем надавались послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до помешкання. При цьому, відповідач (власник) квартири не звертався до підприємства щодо відключення від холодної та гарячої води і щодо опломбування запірних вентилів у квартирі. Крім того, ніхто не звертався щодо відмови від послуг, зміни місця проживання, кількості осіб, які фактично проживають/зареєстровані за адресою проживання та з претензіями щодо кількості та якості наданих послуг.
Судом також встановлено, що відповідач, фактично споживаючи зазначені вище послуги, не надсилав позивачу жодних скарг чи претензій щодо наявності послуг, якості чи кількості їх надання. Це свідчить про те, що позивач надавав відповідачу житлово-комунальні послуги належним чином, а саме: якісно, своєчасно та у повному обсязі.
Крім того, як зазначено у частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VІІІ).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. ст. 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 541 ЦПК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Відповідач, протягом періоду, за який позивачем нараховано заборгованість (з 05.05.2023 по 01.01.2025), був власником житла за адресою: АДРЕСА_2 , мав право на проживання, є споживачем послуг, які надаються до вказаної квартири, проте не вносив плату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення своєчасно та у повному обсязі, тож згідно з розрахунком КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради, повинен сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг. Відповідачем не було надано доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті комунальних послуг, обставин, викладених у позовній заяві, а також не було надано свого розрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням ним зобов'язань з оплати за отримані послуги. Також відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідач відмовився від отримання вказаних послуг. До того ж, відповідачем не наведено обставин про те, що він не користувався послугами, наданими позивачем, які постачаються централізовано.
При вирішенні спору судом враховані висновки Верховного Суду, які висловлені у постановах від 02.04.2020 у справі №757/29813/17-ц, від 25.06.2020 у справі №520/16591/16ц.
Крім того, при вирішенні спору, судом враховані норми п. п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України щодо застосування, перебігу, продовження та зупинення строків позовної давності.
За таких обставин, оцінивши докази надані позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» підлягають до задоволення, оскільки встановлено, що позивач дійсно є надавачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачем, а тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за період з 05.05.2023 по 01.01.2025 у сумі 10641 грн. 60 коп., враховуючи, що він не вносив кошти, як оплату за надані послуги.
Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при зверненні до суду з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 3082 грн. 80 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 456 від 10.02.2025.
Тож, враховуючи те, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради задоволено у повному обсязі, до стягнення із відповідача на користь позивача підлягає сума 3028 грн. 00 коп. (судовий збір).
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-84, 89, 141, 223, 259, 264-265, 268, 280, 353, 354 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12) заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 10641 грн. 60 коп., а також судовий збір у розмірі 3028грн. 00коп., а всього - 13669грн. 60коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 26.03.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька