Справа № 697/798/25
Провадження № 1-кс/697/170/2025
Іменем України
10 квітня 2025 року м. Канів
Слідчий суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
старшого слідчого СВ ВП № 1 ЧРУП ГУ НП в Черкаській області майора поліції - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Канева, Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимий: 03.10.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 12025250340000052 від 10.02.2025, -
Старший слідчий СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 за погодженням з прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання зазначено, що в слідчому відділенні відділу поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025250340000052 від 10.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом незаконного збуту наркотичного засобу.
Встановлено, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим 03.10.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду, на шлях виправлення та перевиховання не став та будучи особою яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, знову вчинив новий злочин.
Так, ОСОБА_5 , 08.04.2025 придбав в невстановлений в ході досудового слідства час, в невстановленому місці три таблетки, які місять в своєму складі наркотичний засіб - метадон, та у подальшому, цього ж дня, близько 15 год. 25 хв., знаходячись біля будинку № 3 по вул. Героїв Дніпра, в м. Канів Черкаського району Черкаської області, переслідуючи мету незаконного збуту наркотичного засобу, умисно, збув 3 таблетки, що згідно з висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-25/5514-НЗПРАП від 09.04.2025 містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, загальною масою 0,067 г, шляхом продажу за грошові кошти в сумі 300 грн. ОСОБА_7 , якій було доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу.
08.04.2025 о 16 год. 15 хв. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
09.04.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Будучи допитаним в якості підозрюваного, ОСОБА_5 від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України відмовився.
Як зазначено в клопотанні, вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду покупця та вручення грошей від 08.04.2025, даними протоколу видачі предметів від 08.04.2025, даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.04.2025, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 17.12.2024, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 09.04.2025, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 09.04.2025, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 08.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Обставинами, що в сукупності вказують на можливість і необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також є:
1) підозрюваному ОСОБА_5 повних 45 років, має задовільний стан здоров'я, не має постійного місця роботи, відсутні міцні соціальні зв'язки, а саме - він неодружений та не має на утриманні дітей та інших членів родини;
2) тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким умисним злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна;
3) репутація підозрюваного, а саме, те, що він вчинив новий злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в період пробаційного нагляду, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, має коло спілкування з раніше судимими особами, та може негативно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню та скоїти нові кримінальні правопорушення.
Вказані фактори дають змогу безперешкодно застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вищевказане свідчить про можливість вчинити інші кримінальні правопорушення та фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні старший слідчий просила обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 діб.
Прокурор подане клопотання підтримав, пояснивши, що підозрюваний ОСОБА_5 під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, міра покарання за вчинення якого, передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, та беручи до уваги те, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, що фактично унеможливлює здійснення за ним контролю з боку слідчого, прокурора чи суду, а тому є всі підстави в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Суд, заслухавши доводи прокурора, старшого слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри.
З поданого клопотання вбачається, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду покупця та вручення грошей від 08.04.2025, даними протоколу видачі предметів від 08.04.2025, даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 08.04.2025, даними протоколу свідка ОСОБА_9 від 09.04.2025, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 09.04.2025, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 08.04.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема відносно свідків, шляхом незаконного впливу на них, для забезпечення відвернення та уникнення кримінальної відповідальності та призначеного судом покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено в статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні наявні вагомі докази, наведені вище, на підставі яких слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтовану підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Оцінюючи зазначені ризики, слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та суду є обґрунтований, оскільки у підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв'язки, він неодружений та не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей чи інших осіб, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ризик незаконного впливу на свідків є обґрунтованим, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 знає місце мешкання свідків та, будучи на волі, може здійснювати тиск на них, з метою зміни показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства жоден доказ, зібраний під час досудового розслідування, не має наперед встановленої сили та досліджується безпосередньо під час судового розгляду.
Слідчий суддя також враховує, що ОСОБА_5 був раніше судимим 03.10.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року пробаційного нагляду, у зв'язку з чим неможливо запобігти ризику вчинення інших кримінальних правопорушень та застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, чи інших більш м'яких запобіжних заходів, не буде слугувати достатньою гарантією належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя поряд з цим також враховує особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 має повних 45 років, задовільний стан здоров'я, не має постійного місця роботи, відсутні міцні соціальні зв'язки, а саме неодружений та не має на утриманні дітей та інших членів родини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Крім цього, слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що згідно з ст. 12 КК України є тяжким злочином, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування, тиску на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень тощо.
Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчинені злочину та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, надають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу. Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної поведінки підозрюваного, запобігання та мінімізації вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного на даному початковому етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, інші більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 з наступних причин:
- особисте зобов'язання недоцільно застосувати у зв'язку з тим, що даний запобіжний захід є найбільш м'яким, а ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, та його застосування не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків;
- особисту поруку в даному випадку також неможливо застосувати, оскільки на адресу слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_5 . Також вказаний запобіжний захід буде недостатнім, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину;
- домашній арешт неможливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_5 підлягає постійному візуальному контролю, з метою запобігання вищевказаним ризикам.
Таким чином, у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки вони передбачають перебування на волі, що дає можливість негативно впливати на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитися від органів досудового розслідування, суду.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Також у своїх рішеннях суд зазначав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я суду не надано.
Таким чином, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведена наявність всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, які свідчать про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Нормами частини 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2025 року 1 розмір становить 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень, 00 коп.).
У відповідності до вимог ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави в сумі, що становить 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 грн., та вважає, що така сума застави буде достатньою для забезпечення його належної поведінки.
Слідчий суддя також вважає за необхідне зазначити, що в разі внесення застави, покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 - без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно обчислювати з моменту фактичного затримання підозрюваного.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Канівського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном на 60 діб - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 днів, тобто до 06 червня 2025 року включно, з утриманням його в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
Термін тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 08.04.2025.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави: 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400 грн. (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста гривень).
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися з місця свого постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 - без дозволу слідчого, прокурора, суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування зі свідками.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя ОСОБА_1