Справа № 298/1447/19
1-в/308/126/25
09 квітня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
з участю засудженого ОСОБА_4 ,
з участю представника ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання в.о. начальника ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 , -
В провадження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло подання в.о. начальника ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 .
Подання мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2021, яким його засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та з врахуванням положень ст. 69 КК України, призначено основне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років позбавлення волі.
Вказує, що засуджений ОСОБА_4 за період відбування покарання зарекомендував себе позитивно, діючих дисциплінарних стягнень не має, заохочувався один раз «Подякою», залучений до суспільно-корисної праці, з 09.11.2021 працює в господарській обслузі ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) на посаді кухаря.
Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав подання та просив застосувати до нього умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Представник установи ОСОБА_5 підтримав подання, просив таке задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення подання установи зазначив, що застосування ст. 69 відносно ОСОБА_4 не означає, що засуджений соціалізувався, зазначив, що ОСОБА_4 у різні роки притягувався до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку прокурора, представника установи, засудженого, дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, суд приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч. 2, 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Виходячи із вимог ст. 81 КК України, при застосуванні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суди повинні враховувати поведінку засудженого за весь період відбування ним покарання, а також дані про його попередні судимості.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за змістом ст. 81 КК України є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , відбуває покарання в ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.09.2021, яким його засуджено до п'яти років позбавлення волі.
Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.
Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.
Засуджений ОСОБА_4 за даним вироком суду відбуває покарання, починаючи з 29.10.2021.
За весь період відбування покарання ОСОБА_4 зарекомендував себе з позитивної сторони, не має дисциплінарних стягнень, адміністрацією установи один раз заохочувався «Подякою».
Вирішальне значення при умовно-достроковому звільненні має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.
Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
При вирішенні можливості застосування до засудженого ОСОБА_4 умовно-дострокового звільнення суд, зважаючи на наявність формально-юридичних підстав для умовно-дострокового звільнення враховує, що оціночних підстав для цього є недостатньо. З Висновку щодо ступеня виправлення засудженого вбачається, що ОСОБА_4 був судимий за вироком Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 16.03.2021 року за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 120 годин, має заборгованість за виконавчими документами.
В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що мета призначеного ОСОБА_4 судом покарання ще не досягнута, в зв'язку з чим подання в.о. начальника ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 слід залишити без задоволення.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, суд -
Подання в.о. начальника ДУ Закарпатська установа виконання покарань (№9) ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1