Справа № 308/2378/25
3/308/1645/25
01 квітня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Наумова Н.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,
04.02.2025, приблизно о 19.10 год., в с. Червоне по вул. Центральній, 60, ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці, махав ножем перед ОСОБА_2 , тілесних ушкоджень не завдав.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надіслання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням, про причини неявки не повідомлено.
При цьому враховую, що рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За таких обставин, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши дану справу, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За приписами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
При цьому обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги (ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення»).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №248072 від 04.02.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 04.02.2025; рапортом поліцейського СРП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лібра В. від 04.02.2025.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи не виявлено, у своїй сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ст. 173 КУпАП адміністративного правопорушення.
Досліджені та перевірені доказами обставини поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Обираючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховую характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини та вважаю необхідним накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 173, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 307 та частини другої статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області Н.В. Наумова