Справа 303/6944/24
Провадження 1-кс/303/458/2025
10 квітня 2025 року місто Мукачево
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12024071040001027 від 05.08.2024 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Голубине Мукачівського району, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив наступне.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022, затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.08.2024, та місці, у ОСОБА_6 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану», з корисливих мотивів.
Надалі, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , підшукали особу, яка мала намір незаконно перетнути державний кордон України з метою виїзду до країн Європейського Союзу, а саме, ОСОБА_7 , якому на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, обмежено виїзд за межі території України та який погодився сплатити грошові кошти за їх незаконне переправлення через державний кордон.
З метою організації незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, в точно не встановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_6 в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , пообіцяв організувати його незаконне переправлення через державний кордон України поза пунктами пропуску із країнами Європейського Союзу. За виконання вказаних дій, ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, висунув умову надання грошових коштів у розмірі 8 500 доларів США у якості винагороди.
20.08.2024 близько 22 год 47 хв, ОСОБА_6 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_5 , спрямований на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду, в ході телефонної розмови з ОСОБА_7 , надав йому вказівку прибути не пізніше 09:00 години 21.08.2024 до міста Мукачево, де його зустрінуть після чого, доставлять до готелю, де йому потрібно буде поселитися. Надалі, 21.08.2024, близько 08 год 20 хв ОСОБА_7 , приїжджає до залізничного вокзалу в місті Мукачево, діючи за вказівкою ОСОБА_6 , де очікував на наступні вказівки.
В свою чергу, 21.08.2024, близько 08 год 22 хв, ОСОБА_5 , реалізуючи спільний злочинний умисел з ОСОБА_6 , спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України за грошову винагороду, телефонує до ОСОБА_7 та розпитує, де останній знаходиться. Після чого повідомляє щоб він очікував на залізничному вокзалі в місті Мукачеві, де за ним під'їдуть та повезуть його до готелю. Після чого ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел залучає невстановлену досудовим розслідуванням особу (надалі - Особа 1) та надає вказівку під'їхати до залізничного вокзалу та забрати звідти особу, яку в подальшому доставити до готель «Червона Гора». Особа 1, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на сприяння незаконного переправлення особи через державний кордон України за грошову винагороду, приїжджає до залізничного вокзалу в місті Мукачево. Надалі ОСОБА_5 телефонує до ОСОБА_7 та надає вказівку сісти до автомобіля білого кольору, який припаркований біля вокзалу, поїхати з ними та поселитись до готелю. ОСОБА_7 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , сідає до невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля білого кольору, який доставляє його до готелю «Червона Гора» в місті Мукачево, де хоче поселитись до готелю, проте у нього це не виходить оскільки не було вільних номерів.
Через деякий час до ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_5 та повідомляє, що йому потрібно буде сісти до автомобіля, який чекає його біля входу у готель «Червона Гора». Надалі ОСОБА_7 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , виходить з готелю «Червона Гора» та сідає до автомобіля марки «Шкода», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває ОСОБА_8 , останній за вказівкою ОСОБА_5 , везе ОСОБА_7 , до ресторану «Гавань» в місті Мукачево, де залишає останнього.
Надалі, ОСОБА_5 , реалізуючи злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, залучає до своєї протиправної схеми ОСОБА_9 , якому надає вказівку під'їхати до ресторану «Гавань» в місті Мукачево та забрати грошові кошти від ОСОБА_7 . При цьому, перебуваючи в ресторані «Гавань», ОСОБА_7 під час вхідного дзвінка від ОСОБА_5 отримує вказівку передати грошові кошти особі, яка прибуде до ресторану на автомобілі марки «Рено»( ОСОБА_9 ). Після чого до ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_6 та надає вказівку йому, щоб він робив так, як йому говорить ОСОБА_5 . Через декілька хвилин до ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_5 та надає вказівку вийти з ресторану «Гавань» та не кладучи слухавку передати водію автомобіля марки «Рено» ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 8 500 доларів США. В свою чергу, ОСОБА_7 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 виходить з ресторану «Гавань», після чого підходить до ОСОБА_9 , який стояв біля автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 , передає останньому грошові кошти в сумі 8 500 доларів США та свій мобільний телефон. Після чого ОСОБА_9 розмовляє з ОСОБА_5 по мобільному телефоні ОСОБА_7 , перерахувавши грошові кошти та уточнивши суму у ОСОБА_5 , повертає мобільний телефон ОСОБА_7 та сідає до свого автомобіля марки «Рено» д.н.з. НОМЕР_2 та від'їжджає з парковки біля ресторану «Гавань», а ОСОБА_7 отримує вказівку від ОСОБА_5 очікувати на тому ж місці інший автомобіль.
Через декілька хвилин ОСОБА_5 надає вказівку ОСОБА_7 вийти на вулицю та сісти в автомобіль марки «Шкода», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебуває ОСОБА_8 , який відвозить ОСОБА_7 до центральної частини міста Мукачево, а саме, на вул. Миру, 2, біля Римо-Католицького Кафедрального костелу Святого Мартина, де ОСОБА_7 виходить з автомобіля та очікує подальших вказівок від ОСОБА_5 .
Надалі, ОСОБА_5 телефонує до ОСОБА_7 та повідомляє, що йому потрібно поселитися до будь якого готелю та нікуди з нього не виходити, на що ОСОБА_7 , виконуючи дану вказівку поселяється до готелю «Стар» в місті Мукачево та очікує на подальші вказівки. Після чого 21.08.2024 о 15 год 29 хв до ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_5 та дає вказівку скинути фотографію свого паспорту, ОСОБА_7 виконує дану вказівка фотографує свій паспорт та надсилає ОСОБА_5
22.08.2024 близько 10 год 48 хв до ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_6 та надає вказівку продовжити готель ще на одну добу та з метою конспірації нікуди не виходити на вулицю. Виконуючи вказівку, ОСОБА_6 продовжує бронювання номеру ще на один день.
23.08.2024 близько 08 год 31 хв до ОСОБА_7 , телефонує ОСОБА_6 та надає вказівку взяти таксі «Болт» та поїхати на ньому до м. Ужгород за адресою, яку він пізніше надішле. Через деякий час ОСОБА_6 знову телефонує ОСОБА_7 та уточнює подальші дії останнього. Надалі о 11 год. 49 хв. до ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_5 та надає вказівку їхати в готель «Чиста Сила» для забезпечення подальшого переправлення через кордон та приховування протиправної діяльності. Після чого ОСОБА_7 зв'язується з ОСОБА_6 та в ході розмови отримув підтвердження щодо виконання вказівок ОСОБА_5 та їде в м. Ужгород, де поселяється в готель «Чиста Сила». Після чого в зв'язку з викриттям ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , з ОСОБА_7 більше ніхто не зв'язується.
Вказані дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, тобто організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами та вказівками, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Слідчий наголошує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, повідомленням про виявлене кримінальне правопорушення, протоколами обшуків, показами свідків, протоколами за результатами проведення НСРД тощо.
Під час проведення досудового розслідування, в тому числі і оперативно-розшукових заходів, встановлено, що ОСОБА_5 за місцем проживання не з'являється, встановити його місцезнаходження не виявилося можливим. Відповідно до відомостей, отриманих з бази АРКАН ЦП, 23 грудня 2022 року ОСОБА_5 виїхав за межі України, перетнувши кордон в пункті пропуску «Дякове», і до теперішнього часу на територію України не повернувся.
23 грудня 2024 року слідчим складено, а прокурором погоджено, повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, однак вручити останньому виявилося неможливим через його переховування від органу досудового розслідування. В зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання та реєстрації повідомлення про підозру було направлено рекомендованим листом за адресою останнього місця проживання, а також вручено органу місцевого самоврядування для подальшого повідомлення ОСОБА_5 .
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність декількох ризиків, передбачених у п.1,3,4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, розуміючи які наслідки це створює, він може уникати притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, існує ризик незаконного впливу на свідків щодо зміни показів у суді, шляхом погроз чи умовляння.
Також ініціатор клопотання наголошує, що існує ризик знищення або спотворення речових доказів та вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, слідчий просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання, з викладених в ньому підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
В той же час, відповідно до ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що постановою слідчого від 20.01.2025 ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук, розгляд клопотання здійснюється за відсутності підозрюваного.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
В провадженні СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №12024071040001027 від 05.08.2024.
23.12.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, протоколами допитів свідків та ін.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1); запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п.4 частини 2).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 , крім наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3,4 та 5 ч.1 статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому досудовим розслідуванням тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, особу підозрюваного, який знаходиться за межами території України, оголошений у міжнародний розшук.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин вчинений обвинуваченим, тобто чим більш сувора санкція передбачена за злочин поставлений обвинуваченому в вину тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вказаним вище ризикам, а тому для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення застави, відповідно до абз. 7 ч.4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196-198, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі ч. 6 ст.193 КПК України після затримання ОСОБА_5 не пізніш як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участі питання про подальше застосування обраного запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Мукачівського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1