Справа № 570/4776/24
Номер провадження 3/570/33/2025
21 березня 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 вересня 2024 року серії ААД №820382, 08 вересня 2024 року о 21 год. 23 хв. в с.Корнин по вул. Центральна, буд.72, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi Q5, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови). Від проходженення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановеному законодавцем порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудну камеру ВК №070, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення України.
30 вересня 2024 року на підставі заяви від 20 вересня 2024 року судом забезпечено право захисника ОСОБА_1 - адвоката Єрьомкіна І.В. на ознайомлення з матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності.
09 жовтня 2024 року через канцелярію суду захисником ОСОБА_1 - адвокатом Єрьомкіним І.В. подано пояснення з приводу обставин, викладених в протоколі, в яких просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Звернув увагу на те, що ОСОБА_1 не був зупинений, оскільки не керував транспортним засобом, знаходився на вулиці, та був безпосередній учасником сварки між ним та третіми особами, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцеського. Вважає, що всі подальші вимоги поліції до водія, зокрема й проходження огляду на стан сп'яніння, водій виконувати не зобов'язаний. Наголошує на тому, що перший відеозаписз нагрудних камер починається з моменту вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та на ньому відсутній факт фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Водночас, зі змісту проколу №820382 слідує, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом о 21 год 23 хв., однак перший відеозапис з найменуванням файлу "00000_000006240908215735_0007А" знятий на портативний відеореєстратор інспектора Лойовського М.А. починається о 21 год. 57 хв. 51 сек, а саме з моменту вимоги поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Крім того, стверджує, що в даній ситуації покази свідків не можуть братися до уваги оскільки відбиралися у зацікавлених осіб, що були присутні та брали участь у конфліктній ситуації, що була вичнена між третіми особами та ОСОБА_1 , свідчення є ідентичними та відбиралися у осіб, що перебували у стані алкогольного сп'яніння, та не могли об'єктивно оцінити обставини.
В судове засідання 21 березня 2025 року ОСОБА_1 та його захисник Єрьомкін І.В. не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 інкримінується порушення Правил дорожнього руху, а саме: п. 2.5 водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає три окремих склади адміністративного правопорушення, а саме: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів; 3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, або у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння особою, яка керує транспортним засобом. Обов'язковою ознакою правопорушення є саме факт керування транспортним засобом водієм.
Відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п.2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС № 1026 від 18 грудня 2018 року (далі - Інструкція), з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції передбачено застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як вбачається з відеофайлу, який розміщений на DVD диску, що долучений до матеріалів справи, відеозйомка не проводилась безперервно, так в протоколі про адміністративне правопорушення вказано час скоєння правопорушення 21 год. 23 хв, а перший відеозапис починається з 21 год. 57 хв., з моменту як ОСОБА_1 виходить із заднього пасажирського місця поліційського автомобіля.
У відповідності до п.5 розділу ІІ вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі, тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Проходження водієм огляду на стан сп'яніння за своєю суттю є частиною (етапом) провадження справи про вчинення адміністративного правопорушення, порядок проведення якого чітко визначений законодавством. У зв'язку з цим, в разі застосування поліцейськими відеозапису, вказаний етап провадження у справі про адміністративне правопорушення, повинен бути зафіксованим даним відеозаписом.
Відсутність даних про технічні характеристики засобу фіксації за допомогою якого здійснено фото, або відеозйомку результати такої фіксації є недопустимими доказами (висновки ВС/КАС № 428/2769/17від 24.01.2019, ВС/КАС справа №524/5536/17 від 15.11.2018).
Верховний Суд у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17) зазначив що, якщо із відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
За таких обставин дані відеозапису, наданого до суду суперечать іншим матеріалам справи.
При цьому, суд звертає увагу, що на відео переважно зафіксовано конфліт ОСОБА_1 з третіми особами, які в подальшому дали свої покази як свідки даної події, а саме факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Так, на відео зафіксовано як свідки які дали свої пояснення щодо події адмінстративного правопорушення, досить агресивно у жорсткій формі з використанням нецензурної лексики висловлювалися в сторону ОСОБА_1 , а тому такі пояснення свідків не можуть бути взяті судом до уваги.
За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи. При цьому, ЄСПЛ у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Таким чином, суд вважає, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки такі відомості не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011).
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження в даній справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 9, 247, 251, 252, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Гладишева Х.В.