Справа № 936/444/25
Провадження № 1-кс/936/51/2025
10.04.2025 селище Воловець
Слідча суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.206 КПК України,
10.04.2025 адвокат ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області зі скаргою в порядку ст.206 КПК України.
Скарга мотивована тим, що 09.04.2025 близько 16:50 години на посту Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області, працівниками Мукачівського РУП ГУНП у Закарпатській області безпідставно затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого на даний час незаконно утримують у ІНФОРМАЦІЯ_2 без будь-якої правової підстави. Таким чином, адвокат просить слідчого суддю постановити ухвалу про негайне звільнення ОСОБА_4 посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги, яку вона підтримує, без її участі.
Дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, слідча суддя дійшла наступного висновку.
Положеннями ст.ст.3, 8 Конституції України встановлено засади верховенства права.
Так, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Згідно з ст 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі і в порядку встановлених законом.
Частиною 4 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання.
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожний, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з нормами кримінального процесуального законодавства службові (посадові) особи ІНФОРМАЦІЯ_3 не є уповноваженими службовими особами, яким надано право на здійснення затримання особи та її подальше утримання.
Відповідно до ч.ч.2-5 ст.206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Як встановлено зі змісту поданої скарги, ОСОБА_4 утримується у ІНФОРМАЦІЯ_2 без його волі.
10.04.2025 року слідчою суддею постановлено ухвалу про зобов'язання начальника Мукачівського РУП ГУНП України у Закарпатській області та керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 доставити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Воловецького районного суду Закарпатської області 10 квітня 2025 року на 14:00 годину для розгляду скарги, поданої в порядку ст. 206 КПК України, а також надати слідчій судді всі наявні матеріали щодо затримання даної особи.
Вимога слідчої судді щодо забезпечення прибуття до суду ОСОБА_4 не виконана, про причини невиконання не повідомлено, дозаків законності утримання ОСОБА_4 у ІНФОРМАЦІЯ_4 слідчій судді не надано.
Враховуючи наведене та за відсутності відповідного спростування, слідча суддя погоджується з доводами захисника ОСОБА_3 щодо відсутності будь-яких правових підстав утримання ОСОБА_4 на території ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.206 КПК України підлягає задоволенню.
Керуючись ст.206 КПК України, слідча суддя
постановила:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 в порядку ст.206 КПК України щодо незаконного утримання особи- задовольнити.
Зобов'язати керівника ІНФОРМАЦІЯ_3 негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який знаходиться на території ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1