справа №566/183/25
провадження №2/566/265/25
10 квітня 2025 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі:
головуючого - судді Лободзінського А.С.
при секретарі судового засідання Подолець Ю.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування своїх вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Перевередів, Дубенського району Рівненської області помер їх батько та чоловік ОСОБА_4 . На момент його смерті вони були зареєстровані та проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , а тому є такими, що прийняли спадщину, як спадкоємці другої черги за законом.
Після його смерті відкрилась спадщина на 62/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований вищевказаною адресою та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2117 га, кадастровий номер 5623880300:01:003:0152, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що знаходиться у спільній сумісній власності померлого та ОСОБА_3 , без визначення часток.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли його дружина та син (Позивачі по справі) шляхом спільного проживання із покійним. Інших спадкоємців, що прийняли спадщину нема, а заповіту спадкодавець не залишив.
08 січня 2024 приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу було заведено спадкову справу №2/2024 після смерті ОСОБА_4 .
При зверненні до приватного нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,2117 га, кадастровий номер 5623880300:01:003:0152 заявникам (спадкоємцям) було надано роз'яснено, що видача свідоцтво є неможливим, оскільки частка вказаної земельної ділянки, яка входить до спадкового майна, та на яку видається свідоцтво про право на спадщину, не визначена.
Просять визнати за ОСОБА_1 право власності на 31/100 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2117 га, кадастровий номер 5623880300:01:003:0152, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебувала у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Визнати за ОСОБА_2 право власності на 31/100 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2117 га, кадастровий номер 5623880300:01:003:0152, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
В судове засідання позивачі не з'явилися. Водночас, їх представник - адвокат Музика-Дубравський В.А., через канцелярію суду подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав з тих же підстав, а справу просив розглянути без його участі та участі позивачів. (а.с. 36).
Відповідач ОСОБА_3 в судове засіданні не з'явилася, через канцелярію суду подала письмове повідомлення, в якому зазначила, що визнає позов, просить справу розглядати у її відсутності. (а.с. 37)
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Оскільки, відповідач позов визнає і визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Як встановлено судом, до складу спадкового майна померлого ОСОБА_4 , входило право на 62/100 частини житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований вищевказаною адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 14.12.2001 року. (а.с.10)
Інша частина житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 38/100 частки зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Берегівської сільської ради 14.12.2001 року за ОСОБА_5 (а.с.15)
Рішенням сесії Млинівської селищної ради від 21.03.2019 року №2782 передано у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.2117 га (кадастровий номер 5623880300:01:003:0152) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 14.12.2001. (а.с.17)
Згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 165757692 та № 165757368 від 07.05.2019 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстрували на праві спільної сумісної власності земельну ділянку площею 0,2117, передану їм на підставі рішення Млинівської селищної ради від 21.03.2019 року №2782. (а.с.12, 22)
Як вбачається з роз'яснень приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу від 13.01.2025, видати свідоцтво про право власності на спадщину за законом на частку земельної ділянки, площею 0,2117 га, (кадастровий номер 5623880300:01:003:0152) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у приватній спільній сумісній власності спадкодавця ОСОБА_4 та його сестри ОСОБА_3 неможливо, оскільки частка вказаної земельної ділянки, не визначена за кожним із співвласників. (а.с.23)
За правилами встановленими в ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (ст. 369 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з зазначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
Статтею 89 ЗК України встановлено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки - співвласників жилого будинку.
Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Главою 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом №296/5 Мінюсту від 22.02.2012 року) встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до ч.2 ст. 120 ЗК України у разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.
Стаття 377 ЦК України визначає, що до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.
Положення статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості, спорудженого на земельній ділянці, з такою ділянкою (принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку та споруд).
Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачає механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованому на ньому будинку, розмір часток в земельній ділянці площею 0,2117 га (кадастровий номер 5623880300:01:003:0152) повинен становити:
- 62/100 - ОСОБА_4 ;
- 38/100 - ОСОБА_3 .
Дані частки відповідають часткам даних осіб в праві власності на житловий будинок, що розташований на вище вказаній земельній ділянці.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що оскількиспадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли двоє осіб: дружина та син, їхні частки в спадковому майні є рівними, то за ними має бути визнано по частин від частки покійного у спірному майні спадкодавця, однак це їх право є невизнаним, а тому підлягає захисту.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 16, 328, 1216, 1225, 1233, 1269 ЦК України, ст. 81 Земельного Кодексу України, керуючись статтями 12, 13, 19, 89, 204, 209 - 210, 258 - 259, 265ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) право власності на 31/100 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2117 га, кадастровий номер 5623880300:01:003:0152, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) право власності на 31/100 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2117 га, кадастровий номер 5623880300:01:003:0152, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , що перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд шляхом подання в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.