Справа № 565/445/25
Провадження № 2/565/288/25
10 квітня 2025 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., за участю секретаря судового засідання Щур Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення 42 350,00 грн заборгованості за договором кредитної лінії №676429453 від 05 серпня 2024 року, 2 422,40 грн судового збору, 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 05 серпня 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №676429453 у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 14 000,00 грн. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту відповідача НОМЕР_5, яка була вказана відповідачем при укладанні договору. В порушення умов договору та правил позичальник не повернув надані йому кредитні кошти та не сплатив проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки. 24 вересня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/1.
Зобов'язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 350,00 грн. Загальна заборгованість за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем становить 42 350,00 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 14 000,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 28 350,00 грн, заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 0,00 грн. Розмір штрафних санкцій включено до загального розрахунку заборгованості, однак позивач не включає їх до розміру позовних вимог.
Ухвалою суду від 28 лютого 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27 березня 2025 року.
Ухвалою суду від 27 березня 2025 року розгляд справи відкладено на 10 квітня 2025 року.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Таліон Плюс».
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву у якій вказав, що факт укладення договору №676429453 від 05 серпня 2024 року не заперечує, справу просить розглядати за його відсутності, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.
05 серпня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №676429453 за умовами якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 14 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідно до п.2.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 14 000,00 грн 05 серпня 2024 року (що є датою надання кредиту).
Другий та решта траншів за договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених договором (п. 2.4. договору).
В п.2.5. договору зазначено, що кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.
Згідно з п.3.1. договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 16 (шістнадцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору.
Сторони погодили, що встановлений в п.3.1. договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (п.3.2. договору).
За умовами п.3.3. договору для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 16 (шістнадцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 3 180,80 грн.
В п.5.1. договору зазначено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_5, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.
Відповідно до п.7.1. договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 21 серпня 2024 року, а саме протягом 16 (шістнадцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору.
Згідно з п.7.3. договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 04 вересня 2029 року.
За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника договором не передбачено (п.8.1. договору).
За умовами п.8.3. договору на момент укладення договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21 серпня 2024 року базова процентна ставка, яка використовується для нарахування процентів за користування цими додатковим траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає що складає 1% за день користування таким траншем.
Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана в п.2.3. договору, за перші 16 днів дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 17 360,00 грн та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3 360,00 грн та суму кредиту у розмірі 14 000,00 грн (п.8.4. договору).
Відповідно до п.4.1., 4.2. договору з метою укладення договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов'язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та строк оплати обов'язково платежу по процентам за користування кредитом. Позичальник підтверджує, що вказав в заявці повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 05 серпня 2024 року зазначено номер договору 676429453, сума кредиту (кредитного ліміту) - 14 000,00 грн, строк кредитування 1826 дні, персональні дані ОСОБА_1 , зокрема, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер банківської картки - НОМЕР_1 .
Договір кредитної лінії №676429453 року від 05 серпня 2024 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором KGVY. Факт укладення договору відповідачем не заперечується.
05 серпня 2024 року відповідачем одноразовим ідентифікатором 4452 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти.
На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов'язку щодо надання позичальнику грошових коштів позивачем додано довідку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №676429453/17022025 від 17 лютого 2025 року, згідно з якою на виконання кредитного договору №676429453 від 05 серпня 2024 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Універсал Банк», особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», особа отримувача: ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2 ; рахунок платника: НОМЕР_3 ; транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу: НОМЕР_4 ; рахунок/платіжна карта отримувача: НОМЕР_5, термін дії: 11.2028, сума платіжної операції 14 000,00 грн, ідентифікатор платіжної операції 2499053790, дата ініціювання платіжної інструкції 05 серпня 2024 року 15:34:16, дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг) 05 серпня 2024 року 15:34:33.
24 вересня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) уклали договір факторингу №МВ-ТП/1, за умовами якого клієнт зобов'язується відступити факторупарава вимоги за переліком в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
Згідно з п.4.1 договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання реєстру прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 24 вересня 2024 року до договору факторингу №МВ-ТП/1 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором 676429453 від 05 серпня 2024 року на загальну суму 31 500,00 грн, з яких заборгованість по основному боргу (тілу кредиту) 14 000,00 грн, заборгованість по процентам 10 500,00 грн, заборгованість по іншим нарахуванням 7 000,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за договором 676429453 від 05 серпня 2024 року становить: 14 000,00 грн тіло кредиту, 10 500,00 грн проценти, 7 000,00 грн неустойка. З вказаного розрахунку убачається, що проценти нараховані за період з 05 серпня 2024 року по 24 вересня 2024 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 за договором 676429453 від 05 серпня 2024 року становить: 14 000,00 грн тіло кредиту, 28 350,00 грн проценти, 7 000,00 грн неустойка. З вказаного розрахунку убачається, що проценти нараховані за період з 25 вересня 2024 року по 18 грудня 2024 року, в розрахунок процентів включено 10 500,00 грн процентів нарахованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» по 24 вересня 2024 року включно.
За умовами п.9.1.1.7. договору кредитодавець має право у разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору.
19 грудня 2024 року ТОВ «Таліон Плюс» направило на електрону адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлення про дострокове розірвання договору №676429453 від 05 серпня 2024 року та про необхідність сплати всієї суми заборгованості.
Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У ст.526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ст.525 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст.598 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Враховуючи, що відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання зобов'язань за договором №676429453 від 05 серпня 2024 року, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 14 000,00 грн заборгованості по кредиту.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.
Так, частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Договір кредитної лінії №676429453 укладено 05 серпня 2024, тобто, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п'ята ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» з урахуванням п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Судом здійснено перерахунок заборгованості за процентами за користування кредитом з урахуванням вимог Закону України «Про споживче кредитування»:
- за період з 06 серпня 2024 року по 19 серпня 2024 року за ставкою 1,42 % розмір процентів становить 2 783,20 грн, відповідно розрахунку (14 000/100х1,42 х14),
- за період з 20 серпня 2024 року по 18 грудня 2024 року за ставкою 1 % розмір процентів становить 16 940,00 грн, відповідно розрахунку (14 000/100х1х121).
Загальна сума заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом складає 19 723,20 грн, і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивач також просить стягнути з відповідача 5 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді позивачем надано договір про надання правової допомоги №5 від 02 грудня 2024 року, додаткову угоду №6 від 30 грудня 2024 року, акт приймання-передачі наданих послуг із переліком наданих послуг від 30 грудня 2024 року, платіжну інструкцію №906 від 30 грудня 2024 року про оплату 5 000,00 грн за надання правової допомоги.
Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
Керуючись принципом співмірності, враховуючи складність справи та процесуальні дії адвоката в рамках цієї справи, з урахуванням часткового задоволення позову, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача з відповідача 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.
Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» 33 723,20 грн заборгованості за договором кредитної лінії №676429453 від 05 серпня 2024 року, 1 928,95 грн судового збору та 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (вул. Жабинського, буд.13, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 39700642).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Г.В. Бренчук