Справа № 539/502/25
Провадження № 2/539/539/2025
09 квітня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді Рудалєвої Л.В.,
при секретарі судового засідання Бас В.Г.,
за участі:
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Лубни Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
03 лютого 2025 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) звернулося АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ 14360570) (далі - позивач) із позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, у якому просить суд:
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 травня 2007 року у сумі 45 575 (сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок, з яких: 42 303 (сорок дві тисячі триста три) гривні 20 (двадцять) копійок - заборгованість за тілом кредиту; 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 травня 2007 року відповідач підписав Анкету-заяву №б/н та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг та отримав кредитну картку.
Після спливу дії першої картки відповідач додатково отримав ще картки.
31 серпня 2022 року відповідач підписав паспорт споживчого кредиту та заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а 05 травня 2023 року - додатковий договір через систему самообслуговування. При цьому на момент підпису зазначеної вище заяви, заборгованість відповідача становила 49 008,91 грн.
Відповідач не виконав зобов'язання за кредитним договором, у результаті чого виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.
Відповідач до суду відзив на позовну заяву, а також інших документів, які підтверджують її позицію, не надіслав.
Заяви, клопотання учасників справи
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи без їх участі та, що не заперечують проти винесення заочного рішення.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою від 05 лютого 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін, судове засідання призначив на 05 березня 2025 року.
Розгляд справи відкладався на 09 квітня 2025 року.
Ухвалою від 09 квітня 2025 року суд постановив провести заочний розгляд цієї справи.
У зв'язку із тим, що відповідач, повідомлений належним чином, не з'явився у судове засідання, не надав відзиву на позовну заяву, а позивач не заперечує, суд розглядає справу та ухвалює рішення на підставі документів, що в ній містяться.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вимоги частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
19 травня 2007 року відповідач підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Правила) (далі - Заява про приєднання), відповідно до якої йому надано кредитну картку з кредитним лімітом 6 840,00 грн (а.с.61, зворотна сторона).
31 серпня 2022 року, 04 травня 2023 року позивач та відповідач підписали Заяви про приєднання (кредитні договори), відповідно до якої відповідачці надано відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом 20 000,00 грн на споживчі цілі на 12 місяців із пролонгацією (а.с.62-73) та (а.с.74-87) відповідно. Процентна ставка, умови повернення та інші умови користування кредитним лімітом передбачені у Заяві про приєднання.
Відповідно до додаткової угоди № SAMDN42000008363125_01 від 04 травня 2023 року до кредитного договору від 04 травня 2023 року позивач надав відповідачу невідновлювальну кредитну лінію на 12 місяців з пролонгацією, але не більше 5 років з дати її укладення під 12 % річних (а.с.74-75, зворотна сторона).
Сторони домовилися, що на дату підписання цієї додаткової угоди заборгованість відповідача за кредитним договором становить 47 740,07 грн, з яких: 45 981,13 грн - за тілом кредитом, 1 758,94 грн - проценти за кредитом (а.с.75).
За умовами Заяв про приєднання сторони домовилися, що строк позовної давності за вимогами за цим договором становлять 15 років (пункт 7).
Зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором, зробленим позивачем, станом на 17 листопада 2024 року (а.с.55-60) вбачається, що заборгованість відповідача становить 45 575, 59 грн. Аналогічна інформація міститься і у виписці за кредитним договором відповідача за період 21 липня 2006 року - 21 листопада 2024 року (а.с.32-45).
Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням останнім зобов'язань за укладеним ним кредитним договором з урахуванням пролонгації.
Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) станом на дату виникнення спірних правовідносин.
Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Норми права, які застосував суд
Згідно зі статею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Оцінка суду
Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи законодавство України, чинне на момент виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити з огляду на таке.
Передусім суд зазначає, що відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконав умови укладеного ним кредитного договору, а тому заборгованість слід стягнути у судовому порядку.
Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, в жодних документах по цій справі свою позицію щодо виникнення у нього заборгованості за кредитним договором, не висловив.
Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Про укладення між сторонами справи правочинів свідчить й виконання ними певних обов'язків: кредитор надавав відповідачці кредитні кошти на попередньо відкриту кредитну картку, що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку останньої, а боржниця, в свою чергу, періодично здійснювала погашення кредитної заборгованості.
Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідачки, вчинені не нею, матеріали справи не містять.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанова Верховного Суду від 26 серпня 2024 року у справі №753/4606/20).
Таким чином, долучені позивачем до позовної заяви виписка з рахунку (виписка за кредитним договором) є належним доказом, який підтверджує наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір.
В силу вимог статей 629 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір відповідно до його умов та вимог закону.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідачки від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням статті 617 ЦК України.
Враховуючи, що позивач виконав свою частину зобов'язання згідно з умовами кредитного договору (надав кошти відповідачу), а відповідач не виконав свої зобов'язання - не повернув суму кредиту та не сплатив відсотки за його користуванням, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем слід стягнути, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.
За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідачка - не надавши своєї позиції, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам позивача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією №ZZ424B27VW від 24 січня 2025 року (а.с.1) та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 24 січня 2025 року (а.с.107).
Оскільки суд задовольняє заявлені вимоги, судовий збір слід стягнути із відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 258, 259, 263, 265, 273 - 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19 травня 2007 року у сумі 45 575 (сорок п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять) гривень 59 (п'ятдесят дев'ять) копійок, з яких: 42 303 (сорок дві тисячі триста три) гривні 20 (двадцять) копійок - заборгованість за тілом кредиту; 3 272 (три тисячі двісті сімдесят дві) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок №1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва