Справа №538/30/25
Провадження по справі №1-кп/538/65/25
10 квітня 2025 року м.Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Ісківці, Лохвицького району, Полтавської області, громадянин України, українець, із середньою освітою, не працюючий, не одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 Кримінального кодексу України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи громадянином України та військовозобов'язаним - солдатом запасу, з 19.10.2009 перебуваючи на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , за висновком військово-лікарської комісії від 06.08.2024 визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на території України , у тому числі Полтавської області, оголошено загальну мобілізацію.
У подальшому 06.08.2024 ОСОБА_4 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого по АДРЕСА_2 , де отримав під особистий підпис повістку про явку 13.08.2024 на 00:30 до вказаного центру комплектування для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_1 .
Водночас ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином обізнаний про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 та про відповідальність за порушення вимог законодавства України з питань оборони, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, не прибув у визначений у повістці день та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 на відправку для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , тим самим ухилився від несення обов'язків військової служби під час загальної мобілізації.
Таким чином, своїми умисними діями, що виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України.
ІІ. Позиція обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, погодившись з усіма фактичними обставинами справи та кваліфікацією діяння. Пояснив, що не з'явився за повісткою про явку 13 серпня 2024 року на 00 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправлення його до місця несення служби, а саме до бойової військової частини НОМЕР_1 через сімейні обставини - хворобу матері та перебування вдома малолітньої дитини. До того ж, пояснив свій вчинок панічним страхом бути вбитим, що може бути перепоную у несенні якісно військової служби та наражанні на небезпеку інших військових. Зазначив, що по можливості допомагає грішми та речами родичам, які перебувають на службі в ЗСУ. Крім того, повідомив, що проживає з матір'ю та має на утриманні малолітню дитину, просив не позбавляти його волі, надати іспитовий строк. Зазначив, що перебуваючи на волі планує офіційно працевлаштуватися, тоді матиме змогу надавати допомогу як ЗСУ, так і державі в цілому.
ІІІ. Оцінки суду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і стосуються винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити саме ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи, які стосуються винуватості обвинуваченого, у вчиненні кримінального правопорушення і кваліфікації його дій, ніким не оспорюються, суд приходить до висновків, що дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за статтею 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.
Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.
ІV. Призначення покарання.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та роз'ясненнями, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання".
Суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином та наступні дані про особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 не судимий, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні одну неповнолітню дитину, проживає з матір'ю .
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав у вчинені кримінального правопорушення, розкаявся у вчиненому.
Обставиною, яка пом'якшує покарання на підставі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК, під час досудового розслідування та судового розгляду не виявлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_4 суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до статті 65 КК бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров'я, наявність місця проживання та нормальну характеристику за місцем проживання, обставина, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які б обтяжували покарання, те, що обвинувачений раніше не судимий.
Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома також досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої існує середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства. Орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про необхідність обрання ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі у межах, передбачених санкцією статті 336 КК України, та про можливість його виправлення без відбування покарання у виді позбавлення волі та звільнення від відбування покарання з випробуванням, відповідно до положень статті 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені статтею 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України.
Суд вважає, що призначення покарання у виді позбавлення волі із застосуванням положень статей 75, 76 КК України є співмірним протиправному діянню, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і таким, що не може вважатися явно несправедливим внаслідок м'якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.
Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.
Так, в даному конкретному випадку судом враховується також і те, що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в даній конкретній ситуації.
Підстав для обрання більш м'яких або тяжких покарань суд не знаходить.
V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази в кримінальному провадженні оригінали документів - необхідно залишити при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_4 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом вказаного строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України та пункту 2 ч. 3 ст. 76 КК України в період іспитового строку покласти на засудженого ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази в кримінальному провадженні: оригінали документів, надані ІНФОРМАЦІЯ_3 :
-рапорт щодо неприбуття ОСОБА_4 на відправку від 13.08.2024;
-розписка бойової повістки від 06.08.2024 на ім'я ОСОБА_4 ;
-довідка військово-лікарської комісії від 06.08.2024 на ім'я ОСОБА_4 ;
-картка обстеження та медичного огляду від 06.08.2024 на ім'я ОСОБА_4 ;
-аркуш доведення вимог законодавства України з питань оборони ОСОБА_4 від 29.07.2024, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах цього кримінального провадження.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Вирок може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_5