Справа № 553/4303/24
Провадження № 2/553/345/2025
Іменем України
10.04.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого - судді Грошової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Сіомашко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник - адвокат Шерстюк Анастасія Олегівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнення,
До Ленінського районного суду міста Полтави 27.11.2024 надійшов позов ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник - адвокат Шерстюк Анастасія Олегівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнення, в якому позивач просить:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_2 заборгованість з заробітної плати при звільненні.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2024 справу передано на розгляд судді Високих М.С.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Високих М.С. від 28.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін. Клопотанням представника позивача задоволено, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» наступні докази: - відомості по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_2 за період з 21.08.2023 по 30.08.2024, з урахуванням обов'язкових вимог встановлених п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV; - платіжні відомості щодо виплати заробітної плати ОСОБА_2 за період з 21.08.2023 по 30.08.2024; -довідку - розрахунок компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_2 ; - письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми ОСОБА_2 при звільненні разом із доказами його направлення ОСОБА_2 або доказами ознайомлення останнього з ним; - наказу №296К від 30.08.2024 по ТОВ «Краснолиманське» щодо звільнення за власним бажанням ОСОБА_2
21.01.2025 від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Шерстюка А.О. на адресу суду надійшло клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 21.01.2025, в якому уточнено позовну заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 26.11.2024, яка надійшла до суду 27.11.2024 в якій позовні вимоги викладені в наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_2 заборгованість із заробітної плати при звільненні 232 318,66 грн.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 22.01.2025 за клопотанням представник позивача - адвоката Шерстюка А.О. застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» захід процесуального примусу та стягнуто з нього на користь держави штраф у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 грн. Повторно витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519, адреса: 01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 64) докази: -відомості по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_2 за період з 21.08.2023 по 30.08.2024, з урахуванням обов'язкових вимог встановлених п. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV; -платіжні відомості щодо виплати заробітної плати ОСОБА_2 за період з 21.08.2023 по 30.08.2024; -довідку - розрахунок компенсації за невикористану відпустку ОСОБА_2 ; -письмове повідомлення про нараховані та виплачені суми ОСОБА_2 при звільненні разом із доказами його направлення ОСОБА_2 або доказами ознайомлення останнього з ним; -наказ №296К від 30.08.2024 по ТОВ «Краснолиманське» щодо звільнення за власним бажанням ОСОБА_2 .
Рішенням зборів суддів від 24 лютого 2025 вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ, які перебувають в провадженні судді Високих М.С. і не розглянуті по суті, з огляду на те, що суддя Високих М.С. перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами.
Розпорядженням керівника апарату суду № 49 від 28.02.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 553/4303/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі № 553/4303/24 визначено головуючого суддю - Грошову Н.М.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Грошової Н.М. від 05.03.2025 прийнято справу до провадження, в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання.
10 квітня 2025 від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Шерстюк А.О. надійшло клопотання, в якому вона зазначає про те, що їй стало відомо із сайту судової влади та реєстру юридичних осіб, відповідач змінив місцезнаходження на вул. Хортицька, буд. 87-б, м. Краматорськ, Донецька обл., 84320, щодо відповідача розпочато процедуру банкрутства, про що на сайті ВГСУ 26.03.2025 опубліковано повідомлення (справа №905/169/25). Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 7 Кодексу України про банкрутство, спори стороною яких є боржник, розглядаються господарським судом, за правилами ГПК. Матеріали справи, в яких стороною є боржник, не пізніше 5 робочих днів надсилаються до господарського суду у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України просить надіслати до Господарського суду Донецької області, як таку що підсудна вказаному суду, у зв'язку з відкриттям господарським судом провадження у справі про банкрутство ТОВ «Краснолиманське».
Позивач в судове засідання не з'явився, доручивши представляти свої інтереси адвокату Шерстюк А.О.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Шерстюк А.О. в судове засідання не з'явилася, але в клопотанні про передачу справи за підсудністю до Господарського суду Донецької області просила судове засідання проводити без участі позивача та його представника.
Представник відповідача ТОВ «Краснолиманське», повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, заяв чи клопотань до суду від представника відповідача не надходило.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що справа підлягає переданню для розгляду за підсудністю до іншого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Водночас, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
З 21.10.2019 в Україні діє Кодекс України з процедур банкрутства, прийнятий Верховною Радою України наприкінці 2018 року та, який набрав чинності 21 квітня 2019 року. Відповідно до п. 1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 у справі № 922/928/17).
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 відкрито провадження у господарській справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519; адреса: 84320, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Хортицька, 87-б).
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у цивільній справі № 553/4303/24 було відкрито раніше, тобто до відкриття провадження у господарській справі.
Так, в даному випадку застосовується вимоги ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд у межах справи про банкрутство розглядає всі майнові спори за участю боржника незалежно від того, якою стороною спору він є (відповідачем чи позивачем).
З введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах дійшла висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (постанови ВП ВС від 15.01.2020 по справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 по справі № 50/311-б).
Процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у частині третій статті 7 КУзПБ встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 908/4057/14, від 11 липня 2018 року у справі № 922/3040/17, від 29 листопада 2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05 лютого 2020 у справі № 921/557/15-г.
Законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Таке врегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.
Таким чином, з огляду на положення законодавства України, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Дана позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, де зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник - адвокат Шерстюк Анастасія Олегівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнення підлягає передачі до Господарського суду Донецької області, яким відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське».
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачено лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.
Відповідно до ст. 10 ч. 9 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Таким чином, зважаючи на спеціальні норми Кодексу з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, суд приходить до висновку, що цивільну справу № 905/169/25 необхідно передати до Господарського суду Донецької області, яким відкрито провадження у господарський справі № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» та в провадженні якого перебуває дана господарська справа.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 31, 258-260 ЦПК України,
Цивільну справу № 553/4303/24 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник - адвокат Шерстюк Анастасія Олегівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі при звільнення передати до Господарського суду Донецької області (пр-кт Науки, буд. 5, м. Харків, 61022) в провадженні якого перебуває господарська справа № 905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (код ЄДРПОУ 32281519).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали направити позивачу.
Суддя: Н.М. Грошова