Справа № 553/1406/25
Провадження № 2-о/553/55/2025
Іменем України
10.04.2025м. Полтава
Cуддя Ленінського районного суду м. Полтави Грошова Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,
08.04.2025 до Ленінського районного суду м. Полтави надійшла заява ОСОБА_1 в порядку окремого провадження, в якій просить:
- встановити факт, що свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , видане 29.07.1984, по актовому запису № 1372, видане в Полтавському міському Палаці шлюбів про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник в заяві вказує, що 29 липня 1984 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свідоцтво про шлюб видане на російській мові, родинне прізвище мого чоловіка, яке вона взяла після реєстрації шлюбу було записане російською мовою « ОСОБА_3 » , в її паспорті громадянки України її прізвище на російській мові зазначене саме так - « ОСОБА_3 », а на українській мові - ОСОБА_4 , тобто невірно вказана транскрипція перекладу призвела фактично до зміни прізвища. В усіх документах членів їх родини, чоловіка і їх дітей прізвище має букву «е» на українській мові і тільки її прізвище на українській мові має букву «є», а це змінює повністю прізвище і в нашій родині виникає багато юридичних непорозумінь, коли в будь яких установах перевіряють її паспорт і паспорт чоловіка виникають запитання чи ми дійсно чоловік і дружина, але тоді коли ми надаєм свідоцтво про шлюб ці непорозуміння не зникають, бо цей документ , на російській мові нібито їй не належить, бо паспорт не співпадає із родинним прізвищем чоловіка, а відповідно і свідоцтво про шлюб , нібито не їй видавалось, враховуючи розбіжності в прізвищі на одну букву. Всі її подальші документі і ті які вона отримувала за час життя, дипломи, посвідчення, пенсійний документ, всі видані на прізвище « ОСОБА_4 » , і тепер виникає необхідність, виправляючи цю помилку, доводити в суді, що свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , видане 29.07.1984 року, по актовому запису № 1372 видане в Полтавському міському Палаці шлюбів, про реєстрацію шлюбу із ОСОБА_2 , належить їй.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною другою статті 293 ЦПК України визначено перелік справ, що підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження, серед яких є така категорія справ, як встановлення факту, що має юридичне значення.
Суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України, справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Пунктом 12 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 31.03.1995 ?Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення? визначено, що заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК України, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ.
Звертаючись з даною заявою до суду, ОСОБА_1 просить в порядку окремого провадження встановити факт належності їй свідоцтва про укладення шлюбу, яке видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, тобто тих документів, належність яких особі не може бути встановлена судом в порядку окремого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, оскільки свідоцтво про шлюбу є документом, що видається органом державної реєстрації актів цивільного стану, то заява про встановлення факту належності особі свідоцтва про укладення шлюбу судовому розгляду в окремому провадженні не підлягає, а відтак у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст. 260, ч. 3 ст. 315 ЦПК України,
У відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали та матеріали заяви з додатками надіслати заявнику.
Суддя Н.М. Грошова