Справа № 367/3693/25
Провадження по справі № 2-а/367/115/2025
Іменем України
про відкриття провадження
10 квітня 2025 року м. Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
02 квітня 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 287 КУпАП України передбачено, що постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно ч.2 ст. 286 КАС України,позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З позову вбачається, що позивачем оскаржено постанову № 184/1 від 04 лютого 2025 року, позивач отримав 20 березня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 ( за адресою: АДРЕСА_1 ), що підтверджується підписом позивача в оскаржуваній постанові. 10 денний строк на оскарження вказаної постанови обчислюється з 21 березня 2025 року та закінчується 30 березня 2025 року, який був вихідним днем. Адміністративний позов був сформований в системі "Електронний суд" 31 березня 2025 року, а отже позовна заява подана у встановлений законом строк.
Статтею 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Досліджуючи питання належності вказаних причин до поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).
Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.
Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб'єктів з погляду на її своєчасність.
Приймаючи вищевикладені положення законодавства та підстави пропуску позивачем процесуального строку, суддя вважає, що наведені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку, з підстав вжиття позивачем невідкладних заходів щодо подання належним чином оформленої скарги на постанову.
Приймаючи до уваги вищевикладені обставини, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.
Заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстави для залишення позовної заяви без руху,її повернення,відмови у відкриті провадження відсутні.
Позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і підсудна Ірпінському міському суду Київської області.
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно приписів ч. 1 ст. 257 КАС України, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Разом з позовною заявою представник позивача надав суду клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії документів на підставі яких було винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 184/1 від 04 лютого 2025 року, належним чином завірену копію повістки № 1493200 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином завірені докази направлення повістки № 1493200 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з штриховим кодом ідентифікатором оператора поштового зв'язку.
В обґрунтування клопотання зазначає, що зазначені докази необхідні для доведення відсутності факту належного сповіщення позивача про надходження повістки від ТЦК. Зазначені докази перебувають лише в ІНФОРМАЦІЯ_4 , враховуючи , що саме цим центром здійснювалось виготовлення повістки та її відправка, а відтак повернення листа відбулося за їхньою адресою. 27 березня 2025 року представником позивача було подано адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання копій документів, які можуть бути доказами в даній справі. Однак отримати та надати до суду копію повістки № 1493200 та інших документів, на підставі яких було винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 № 184/1 від 04 лютого 2025 року, щодо позивача , які можуть бути доказами у позовній заяві є неможливим, так як відповідь на вищевказаний запит на момент подання позовної заяви надана не була.
За змістом частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви (частина 2 статті 79 КАС України).
Водночас особливості витребування доказів наведені у статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 згаданої статті учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, має право подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У відповідності до положень ст. 80 КАС України, з метою забезпечення швидкого та об'єктивного розгляду справи суд вважає необхідним витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені копії документів на підставі яких було винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 184/1 від 04 лютого 2025 року, належним чином завірену копію повістки № 1493200 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином завірені докази направлення повістки № 1493200 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з штриховим кодом ідентифікатором оператора поштового зв'язку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 80, 171 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін по справі.
Встановити відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідачі мають право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 6ст. 162 КАС України).
У разі неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, у відповідності до ч.4 ст. 159 КАС України, може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Роз'яснити учасникам справи, що надання доказів відбувається в порядку ст. 79 КАС України, а витребування доказів згідно ст. 80 КАС України.
Клопотання представника позивача про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) належним чином завірені копії документів на підставі яких було винесено постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 № 184/1 від 04 лютого 2025 року, належним чином завірену копію повістки № 1493200 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином завірені докази направлення повістки № 1493200 засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, з штриховим кодом ідентифікатором оператора поштового зв'язку.
Встановити, що зазначені докази мають бути подані до Ірпінського міського суду Київської області в строк до 28 квітня 2025 року.
Роз'яснити керуючі особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі неможливості подати витребувані докази до суду, повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити керуючій особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Копію ухвали направити учасникам справи, разом з інформацією про їх процесуальні права та обов'язки передбачені ст. 44, ст. 47 КАС України, відповідачеві одночасно копію позовної заяви з додатками до неї.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.
Суддя М.П. Одарюк