Справа № 357/3018/25
Провадження № 2/357/2546/25
10 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Любченко А. С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 03.09.2021 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося, так як відповідач зловживає спиртним, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння та повага, а тому позивач просить суд розірвати шлюб.
Ухвалою судді від 12.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а.с.18).
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала суду заяву про проведення судового засідання без її участі. Судові витрати просила стягнути з відповідача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі, просить провести розгляд справи без його участі. Крім того зазначив, що майнових спорів чи спорів щодо місця прживання спільної дитини немає.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 03.09.2021 року зареєстрували шлюб, про що Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), був вчинений актовий запис №1191, від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи (а.с.6,7).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, позивач категорично не бажає відновлювати стосунки з ОСОБА_2 , зазначає, що її рішення щодо розірвання шлюбу виважене і кінцеве.
Позивач вказала, що в січні 2025 року відповідач залишив сім'ю та повернувся проживати до своєї матері, та у лютому відповідач вигнав її з малолітньою донькою з поменшання, в якому вони проживали разом, внаслідок чого позивач втратила роботу та вимушена була шукати інше житло, та реєстрація шлюбу з ОСОБА_2 , суперечить інтересам подружжя.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору сплаченого позивачем під час подачі позову до суду.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити « ОСОБА_4 ».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112,113 СК України, 24, 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 03.09.2021 року Білоцерківським відділом ДРАЦС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), був вчинений актовий запис №1191 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - " ОСОБА_4 ".
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 50 відсотків від сплаченого судового збору, тобто 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з державного бюджету 50 відсотків від сплаченого нею судового збору в сумі 605,60 грн. згідно квитанції АТ «Ощадбанк» № 21 від 04.03.2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 / адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /
Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 / адреса реєстрації: АДРЕСА_2 /
Повний текст рішення виготовлено 10.04.2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола