Справа № 355/634/25
Провадження № 1-кс/355/183/25
про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту
10 квітня 2025 року Слідчий суддя Баришіського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яке погоджено із прокурором Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000160 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, щодо підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Згурівка, Згурівського району, Київської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючому, раніше не судимому - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, строком на 2 місяці, заборонивши йому цілодобово залишати житло, без застосування електронних засобів контролю,
Старший слідчий СВ ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено із прокурором Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000160 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, щодо підозрюваного, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Слідчим відділенням відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025111080000160 від 01.04.2025 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.03.2025 близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_5 перебував у приміщенні літньої кухні, яка розташована на території садиби за адресою: АДРЕСА_2 . Там між ним та ОСОБА_7 виник конфлікт у ході якого на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 .
Після цього, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні літньої кухні за вищевказаною адресою, наніс не менше п'яти ударів кулаком правої руки по голові, зокрема в обличчя, ОСОБА_7 . Внаслідок цього, ОСОБА_5 спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, забою головного мозку з формуванням гострої субдуральної гематоми над лівою півкулею головного мозку, компресійно-дислокаційний синдром, забій м'яких тканин голови.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
03.04.2025 о 12 годині 20 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Згурівка, Київської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, відповідно до ст. ст. 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий вважає наявними ризик, який передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою його запобігання наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Підозрюваний ніде не працює, не навчається, не має постійного джерела прибутку, розлучений, що у свою чергу вказує про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього. Вищевказане свідчить про те, що у ОСОБА_5 відсутні будь-які життєві обставини (робота або постійне джерело доходу, будь-які громадські обов'язки), котрі могли б завадити йому без зайвих труднощів, змінити своє місце проживання чи тривалий час не з'являтися за місцем свого проживання або взагалі на території, що перебуває під юрисдикцією правоохоронних органів та суду. Відтак наявні всі підстави вважати, що у випадку не обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту, підозрюваний ОСОБА_5 під острахом отримання реального покарання у виді позбавлення волі може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України. Тому щодо останнього необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілого, а також на інших свідків у даному кримінальному провадженні, здійснювати на них фізичний та психологічний тиск з метою зміни показань в кримінальному провадженні. Враховуючи характер вчиненого відносно потерпілого злочину, на думку органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що останній може здійснювати незаконний вплив на учасників кримінального провадження, щоб останні змінили показання, а відтак у випадку не обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту, останній може незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - на даний час не встановлені всі обставини провадження тому, є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на те, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України та буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 не заперечували щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у за місцем проживання, строком на два місяці, із забороною залишати житло, без застосування засобів електронного контролю.
Заслухавши прокурора, який довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, враховуючи згоду підозрюваного, вивчивши клопотання, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні С відділу поліції №1 Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Київській області перебуває кримінальне провадження №12025111080000160 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03.04.2025р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст.121 КК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.
Згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно з ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Крім того, за нормою ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами, а саме:
-протоколом огляду місця події за адресою: Київська область, Броварський район, с. Усівка, вул. Горняків, 85, згідно з яким, у приміщенні літньої кухні виявлено та вилучено сліди речовини бурого кольору схожої на кров (далі РБК), а також зафіксовано порушену обстановку;
-протоколом огляду за участю ОСОБА_5 , згідно з яким, у останнього виявлено та вилучено одяг зі слідами РБК;
-протоколом допиту як свідка ОСОБА_8 , який показав, що 29.03.2025 близько 12.00 год. за адресою де він проживає, ОСОБА_5 заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_7 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 , згідно з яким, останній на місці пригоди відтворив обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_7 ;
-протоколом допиту як свідка матері потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , з якого вбачається, що їй відомо, що тілесні ушкодження її сину заподіяв ОСОБА_5 ;
-протоколом допиту як свідка медичного працівника ОСОБА_10 , яка показала, що здійснювала огляд ОСОБА_7 після отримання ним тілесних ушкоджень;
-протоколом допиту як підозрюваного ОСОБА_5 , який визнав свою вину у заподіянні тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та повідомив про обставини за яких він їх спричинив;
-протоколом проведення слідчого експерименту за участі підозрюваного ОСОБА_5 , згідно з яким, останній на місці пригоди відтворив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_7 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Разом з тим, варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, покарання за скоєння якого, передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та згідно з статтею 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.
Необхідність застосування до підозрюваного домашнього арешту обґрунтовується наявністю наступних ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, потерпілого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вказуючи на наявність ризику, передбаченого, п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років. Окрім цього, враховуючи дані, які характеризують підозрюваного, зокрема, відсутність стійких соціальних зв'язків, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, відсутність офіційного джерела доходів та покарання, яке передбачене за вчинення даного кримінального правопорушення, дозволяє обґрунтовано припускати, що в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення буде призначено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, без можливості застосування норм Закону про кримінальну відповідальність, які дозволять звільнити особу від його відбування, усвідомлення чого може спонукати підозрюваного ухилятися від органу досудового розслідування та у подальшому суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , характеризуючі дані про його особу, конкретні обставини справи, стан здоров'я, мету застосування даного запобіжного заходу, приймаючи до уваги, те, що прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного (Khodorkovskiy v. Russia (Ходорковський проти Росії), § 136) та як наслідок буде порушено принцип пропорційності.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Відповідно до вимог ст. 181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
За змістом ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено . В ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зазначається точна адреса житла, яке підозрюваному, обвинуваченому забороняється залишати.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Керуючись ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Відділу поліції №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_6 , яке погоджено із прокурором Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту по кримінальному провадженню внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111080000160 від 01.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, щодо підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши йому цілодобово залишати вищевказане житло, без застосування електронних засобів контролю, строком на 2 місяці, відбувати з моменту винесення ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого;
2) не відлучатися за територію Згурівської громади Броварського району, Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 , свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Контроль за виконанням умов та обов'язків пов'язаних з домашнім арештом покласти на СПД №2 ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області в межах території обслуговування якого проживає підозрюваний.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Копію ухвали після її оголошення вручити прокурору, підозрюваному , захиснику.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Баришівського районного суду ОСОБА_1