Справа № 293/284/25
Провадження № 2-а/293/4/2025
10 квітня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Проценко Л.Й., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення
І.Стислий виклад позиції позивача
13.03.2025 адвокат Галагуз Д.М., який дії в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ № 1121053 від 05.03.2025 та договору про надання правничої допомоги, засобами поштового зв'язку направив до Черняхівського районного суду Житомирської області адміністративний позов з додатками, за змістом якого просить поновити строк на оскарження до суду постанови №9/38 від 19.02.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн; скасувати означену постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно вказаної постанови, ОСОБА_1 ухилився від виконання військового обов'язку, був розшуканий та доставлений органами Національної поліції відповідно до звернення № Е927251 від 21.12.2024 про розшук і доставлення, що передбачене пунктом 56 постанови Кабінету міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , для притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Також в постанові зазначено, що гр. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку листом було направлено повістку з адресою місця проживання для уточнення даних, де датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено 11.12.2024. Належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідно до трекінгу Укрпошти про статус відстеження зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не був належним чином оповіщений про необхідність явки до дев'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 на 11.12.2024. Вважає, що відповідачем під час винесення оскаржуваної постанови не враховано те, що працівниками поштового відділення під час доставляння поштового листа за його адресою з позначкою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не дотримались вимог п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого Постановою КМ України № 1147 від 08.10.2024, у зв'язку з чим він не міг знати про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 на зазначену дату. Окрім того, зазначає, що не міг дізнатися про те, що його викликають до відділу у зв'язку із хворобою та стаціонарним лікування у терапевтичному відділенні КНП «Високівська сільська лікарська амбулаторія» Високівської сільської ради Житомирської області. Так, у період з 25.11.2024 по 04.12.2024 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, а з 10.12.2024 по 19.12.2024 - на амбулаторному лікуванні з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта. 12.02.2025 добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , після того як отримав повідомлення від дільничного інспектора, що перебуває в розшуку, бо начебто не з'явився за повісткою. Вказує, що у застосунку РЕЗЕРВ+ будь-яких повідомлень про оголошення його в розшук він не отримував, підстав та необхідності в оновленні даних у нього не було, так як оновив їх 03.05.2024 безпосередньо у ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно має тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , де вклеєний відповідний штрих-код. До того ж ОСОБА_1 ніде не переховувався, проживає по місцю реєстрації в с. Забріддя Житомирського району Житомирської області, офіційно працевлаштований у ТОВ «Вітакомс» майстром цеху, а крім того, входить до складу виконавчого комітету Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, та всі ці відомості включені з його номером телефону, відомі та відкриті службовцям ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З вказаних підстав вважає, що спірна постанова винесена відповідачем за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
ІІ.Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 18.03.2025 справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.
Ухвалою від 20.03.2025 вказаний адміністративний позов суд прийнятий до розгляду та відкрив провадження по справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Окрім того, суд поновив позивачу строк для звернення до адміністративного суду з позовом, за клопотанням його представника. Одночасно суд вказаною ухвалою постановив витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , що стали підставою для винесення оскаржуваної постанови № 9/38 від 19.02.2025 про накладення адміністративного стягнення. Витребувані судом докази зобов'язав надати на адресу суду до 28.03.2025, включно, в тому числі засобами електронного зв'язку.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України якщо розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Положеннями ст. 159 КАС України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Однак відповідно до частини 4 вказаної статті неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом, як визнання позову.
Із аналізу зазначеного вище вбачається, що сторони у справі на власний розсуд розпорядились своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ними відповідних процесуальних дій.
Від відповідача станом на час розгляду справи відзив не надійшов, витребувані судом докази на адресу суду(в т.ч. електронну) не надійшли.
ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини справи
Дослідивши матеріали справи, суд враховує такі норми чинного законодавства та фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 12.12.2025 головним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи дев'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №9/38, згідно якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчинив порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не виконав обов'язок щодо з'явлення за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних, чим вчинив адміністративне правопорушення в особливий період, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Згідно змісту протоколу, гр. ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку листом було направлено повістку з адресою місця проживання для уточнення даних, де датою прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено 11.12.2024. Належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного ОСОБА_1 про виклик є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та відповідно до трекінгу Укрпошти про статус відстеження зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».
ОСОБА_1 при складанні вказаного протоколу був присутній, про що свідчить його підпис. Згідно наданих особистих пояснень у протоколі ОСОБА_1 повідомив, що за місцем реєстрації та проживання повідомлення та лист з повісткою не отримував, в цей період перебував на лікуванні.
19.02.20254 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову №9/38 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 , згідно якої на останнього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Відповідно до наданої позивачем копії тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , виданого 05.10.2021 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ; придатність до проходження військової служби за станом здоров'я ст. 64 б гр..2; непридатний в м/час, обмежено придатний у в/час 05.10.2021 при ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зарахований у запас 01.10.2008, згідно ст.18 ЗУ «Про військовий облік і військову службу». Підлягає повторному медичному пересвідченню 05.10.2026.
Відповідно до виписок КНП «Високівська сільська лікарська амбулаторія» Високівської сільської ради Житомирської області у період з 25.11.2024 по 04.12.2024 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні, а з 10.12.2024 по 19.12.2024 - на амбулаторному лікуванні з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта.
ІV.Норми права, які застосував суд, оцінка аргументів сторін, висновки суду
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.
За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до положень ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як встановлено зі змісту оскаржуваної постанови та інших матеріалів провадження ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Спеціальним законом, який визначає, зокрема, обов'язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII зі змінами та доповненнями згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року).
Так, за визначенням абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Водночас, позивач в позовній заяві доводить, що не був обізнаний про необхідність з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, а саме на 11.12.2024, посилаючись на порушення працівниками поштового відділення під час доставляння поштового листа за його адресою з позначкою «Повістка ТЦК» вимог п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку. Зазначає, що відділення Укрпошта в с. Забріддя не працює, раз чи два на тиждень приїздить машина з працівником Укрпошти, яка стоїть в одному місці села і роздає пенсію та листи людям, пошта по домівках не розноситься і в поштові скриньки не вкидається. Також вказує, що разом з ним в будинку проживає мама, яка є пенсіонеркою, і якби приходив означений лист, вона б його отримала. Вважає, що оскільки він уточнив свої облікові дані, офіційно працює, та не перебуває вдома в будні дні з 07 до 18 год, тому не мав причин очікувати будь-яких листів з ТЦК та не міг дізнатися про наявність адресованого йому листа з ТЦК та СП.
Так, зокрема відповідно до п.82 Правил надання послуг поштового зв'язку затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції закону від 08.10.2024), рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/ або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно вищенаведених Правил, листоноша зобов'язана проінформувати одержувача шляхом вкладення до абонентської скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, після чого у одержувача є три робочих дні для того, щоб забрати відправлення.
Матеріали справи не містять належних доказів дотримання працівником поштового зв'язку вказаних правил, в той же час, відповідачем протилежного не доведено.
Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази які б підтвердили факт отримання позивачем повістки, яка була направлена на його адресу.
До того ж суд враховує посилання позивача на необізнаність про необхідність з'явитися до відділу у визначений строк через перебуванням на лікуванні у зв'язку з хворобою.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт ухилення позивачем від виконання військового обов'язку та відповідно порушення ОСОБА_1 вимог ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не підтверджується достатніми доказами, відповідач в ході розгляду справи не довів правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
V.Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 12, 72-77, 90, 246, 250, 257, 260, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову №9/38 від 19.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605,60 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,РНОКПП НОМЕР_2
адреса проживання: АДРЕСА_1
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2
Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2025.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО