Справа № 288/2196/23
Провадження № 3/288/2/25
07 квітня 2025 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції № 1 Житомирського РУП №2 ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
місце роботи: Фастівська ДК ПЧ - 4- бригадир колії,
за статтею 124 КУпАП,
До Попільнянського районного суду Житомирської області від Відділення поліції № 1 Житомирського РУП № 2 ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №028058 від 05 серпня 2023 року, ОСОБА_1 02 серпня 2023 року о 11 годині 15 хвилин на а/д Житомир -Сквира 70 км +600 м Житомирського району, керуючи ТЗ ВАЗ -21112, д. н. з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїжджаючи на дорогу з прилеглої території, не надав дорогу на перехресті нерівнозначних доріг, що рухається по другорядній дорозі, не надав дороги ТЗ, який наближався до даного перехрестя проїзних частин, по головній дорозі незалежно від напрямку їх руху, здійснив зіткнення з ТЗ ВАЗ - 21099 д. н. з. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 10.2, 16.11 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, просив закрити провадження по справі.
Представник/Захисник ОСОБА_1 - Розпутенко Роман Андрійович в судовому засіданні просив провадження по справі про адміністративне правопорушення № 288/2196/23 відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що якби водій ОСОБА_2 виконуючи вимоги п. 11.3 ПДР України не здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення між транспортними засобами, не змінив напрямок руху вліво, то і не відбулося б зіткнення транспортних засобів, а саме через його дії і відбулася дорожньо-транспортна пригода. Таким чином проаналізувавши наявні в матеріалах судової справи докази сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, за вищевказаних підстав, однак вбачаються склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_2 .
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Представник потерпілого ОСОБА_2 - Яковенко Анатолій Вікторович в судовому засіданні просив у задоволенні клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення відмовити. Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.
Надав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було призначено та проведено автотехнічну експертизу в межах даної справи. Захисником Корнійчука О.М., за наслідками проведеної експертизи, було заявлено клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення. Так, захисник Корнійчука О.М. звертаючись до суду з клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, мотивував його тим, що згідно висновку експерта водій ОСОБА_2 , з технічної точки зору, повинен був діяти відповідно до вимог пп. 12.3 та 11.3 ПДР України.
Так як він з метою запобігання зіткнення застосував маневрування керованого ним автомобіля, то в його діях з технічної точки зору можуть вбачатися невідповідності вимогам п. 12.3 ПДР в частині правильності застосованих ним прийомів керування, які також могли знаходитись в причинному зв'язку з виникненням ДТП. Однак матеріали справи містять беззаперечну вину ОСОБА_1 у вчиненні даної ДТП, виходячи з нижчевикладеного. Як встановлено під час досудової перевірки та не спростовано під час розгляду справи, зіткнення транспортних засобів сталося в межах нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг. Автомобіль ВАЗ-21099 д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 рухався в напрямку перехрестя по головній дорозі, в той час як ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя з другорядної дороги. Перед виїздом з другорядної дороги встановлений дорожній знак «дати дорогу». Як вбачається з матеріалів справи, так і з пояснень сторін, обмежень оглядовості при виїзді з перехрестя на головну дорогу у водія ОСОБА_1 не було. З його пояснень було з'ясовано, що при виїзді на головну дорогу, він бачив автомобіль ОСОБА_3 , який наближався по головній дорозі до перехрестя. Відповідно до вимог п. 16.11 Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_1 зобов'язаний був дати дорогу водію ОСОБА_2 , тобто не продовжувати рух та не виконувати інших маневрів, якщо це могло змусити водія ОСОБА_2 змінити напрямок руху та його швидкість. Таким чином, враховуючи вимоги п. 16.11 ПДР України, водій ОСОБА_1 , при виїзді на перехрестя з другорядної дороги на головну, виявивши автомобіль, який наближався по головній дорозі до перехрестя і мав перевагу в русі, повинен був вибрати такий спосіб поведінки, який не створював би перешкод для руху водію автомобіля, який рухався по головній дорозі та змушував би його вживати заходів до уникнення зіткнення. Перешкод для вибору такого способу поведінки у ОСОБА_1 не було.
Щодо позиції захисника ОСОБА_1 - Розпутенко Р.А., про невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 12.3 ПДР України, а саме в частині правильності застосованих ним прийомів керування, які також могли знаходитись в причинному зв'язку з виникненням ДТП, вважає їх безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до усталеної судової практики, у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами ст. 286 КК України (яка є максимально наближеною до ст. 124 КУпАП), необхідно встановити причинний зв'язок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто з'ясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. (Зокрема Постанова ВС від 02.06.2022 року в справі № 369/1271/16-к).
За вказаних обставин водій ОСОБА_2 був змушений вживати заходів для уникнення зіткнення з іншим транспортним засобом, який виїхав на перехрестя з другорядної дороги не надавши йому переваги в русі, при цьому перетинаючи його смугу руху, обравши саме маневрування транспортним засобом для уникнення зіткнення. Тому його дії не можуть вважатися такими, що перебувають у причинно- наслідковому зв'язку з виникненням даної ДТП, так як були вимушеними, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Крім цього варто зауважити, про те, що матеріали справи не містять доказів як саме були розміщені транспортні засоби по відношенню один до одного, а також і відносно меж проїзної частини в момент первинного контакту, на це запитання також не надав відповідь і висновок експерта. Тому, з урахуванням виявлених пошкоджень на транспортних засобах, які характеризують їх розміщення один відносно одного в момент зіткнення, не виключається, що автомобіль ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1 , або його частина, в момент зіткнення, перебував на смузі руху автомобіля ВАЗ-21099 д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 .
За казаних обставин, навіть знаходячись на своїй смузі руху і не змінюючи напрямку руху при виникненні небезпеки для подальшого руху, автомобіль ВАЗ-21099 д.н.з НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 міг контактувати з автомобілем ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 в межах своєї смуги руху, тільки з іншою його частиною.
Крім цього ні матеріалами справи ні висновком експерта не надано відповідь на питання, що водій автомобіля ВАЗ-21099 д.н.з НОМЕР_3 ОСОБА_2 , мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом застосування термінового гальмування з моменту виникнення небезпеки для подальшого руху.
В частині розміщення транспортних засобів на дорозі в момент виникнення небезпеки для подальшого руху, висновок експерта ґрунтується на припущеннях, які не можуть бути покладені в основу доведеності чи спростування одних чи інших обставин.
При вирішенні питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Відповідно до вимог п. 26 Постанови Пленуму ВСУ№14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі, як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 028058 від 05 серпня 2023 року в якому зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 ;
- схемою місця ДТП від 02 серпня 2023 року;
- протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 02 серпня 2023 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 , результат 0,00 проміле;
- роздруківкою приладу «Драгер» ALCOTEST № 461 від 02 серпня 2023 року, результат тесту - 0,00 проміле;
- поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 02 серпня 2023 року.
Представником ОСОБА_4 в процесу розгляду справи до суду надано матеріали: копію Акту судово - медичного дослідження (обстеження) № 1971; копію листа Коростишівської окружної прокуратури від 07.12.2023 № 53/1-3343 вих. 23; копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань номер кримінального провадження 42023062190000055 від 02.08.2023, кваліфікація ч. 1 ст. 286 КК України, які оглянуті та досліджені судом.
Судом за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було призначено та проведено комплексну транспортно - трасологічну та автотехнічну експертизи в межах даної справи.
Відповідно до висновку експерта № 2457/2458/23-25 від 20.03.2025:
1.Зтехнічної точки зору, приймаючи до уваги слідову інформацію зафіксовану на схемі ДТП від 02.08.2023 року, та враховуючи фотознімки надані, на дослідження відповідно до клопотання експерта від 14.08.2024, а саме кінцеве розташування транспортних засобів, слід заключити, що місце зіткнення між автомобілем ВАЗ-21112 р/н НОМЕР_4 та автомобілем ВАЗ-21099 р/н НОМЕР_3 знаходилось на смузі руху в напрямку до м. Житомир, в межах зафіксованого осипу та дрібних уламків (поз. №5 на схемі ДТП).
2.Відповідно до проведених розрахунків, враховуючи відповідь на питання №1 та швидкість транспортних засобів (заданий при вихідних даних) відстань від місця зіткнення, на якій могли знаходитись транспортні засоби, в момент виїзду автомобіля ВАЗ-21112 р/н НОМЕР_4 на головну дорогу, враховуючи, що обидва до ДТП не гальмували, складала - 20,8...27,7м.
3.-5. Відповісти на вказані питання з технічної точки зору не представляється за можливе, так як не можливо визначити взаємне розташування транспортних засобів, як в момент первинного контакту, так і в інші моменти розвитку даної дружньо-транспортної пригоди по відношенню до елементів проїзної частини в рамках даного дослідження, перш за все, із-за відсутності слідів переміщення транспортних засобів по опорній поверхні дороги.
6.7. В даній дорожній обстановці, водій автомобіля ВАЗ-21099 р/н НОМЕР_3 ОСОБА_2 , з технічної точки зору, повинен був діяти, відповідно до вимог п.п.12.3. та 11.3. (при умові знаходження а/м ВАЗ-21112 р/н НОМЕР_4 на смузі руху в напрямку до м. Житомир) Правил дорожнього руху (ПДР) України, а водій автомобіля а/м ВАЗ-21112 р/н НОМЕР_4 ОСОБА_1 у відповідності з вимогами п.п. 10.1.та 16.11. цих Правил.
З урахуванням встановлених обставин зіткнення автомобілів, за умов, що маневр автомобіля а/м ВАЗ-21112 р/н НОМЕР_4 являв небезпеку для руху водію автомобіля ВАЗ-21099 р/н НОМЕР_3 , тобто змушував водія ОСОБА_2 вдаватись до зміни режиму руху автомобіля ВАЗ-21099 р/н НОМЕР_3 , дії водія ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 16.11. ПДР, і знаходились в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Разом з цим, проведеним вище дослідженням встановлено, що водій ОСОБА_2 з метою запобігти зіткненню застосував маневрування керованого ним автомобіля,
то в його діях з технічної точки зору можуть вбачатись невідповідності вимогам п.12.3. ПДР в частині правильності застосованих ним прийомів керування, які також могли знаходитись в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Потерпілим ОСОБА_2 та представником ОСОБА_4 для проведення експертиз надано експерту фотознімки місця дорожньо - транспортної пригоди із зображення обстановки та розташування автомобілів, а також схему, які оглянуті судом.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про дорожній рух» юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Доводи представника щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП є безпідставними.
Отже, судовим розглядом встановлено в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , згідно статті34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, згідно статті35 КУпАП, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Згідно статті 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, визначені ст.247 КУпАП.
Пунктом 7 ч.1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Згідно фактичних обставин справи, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, події, які стали підставою для складання протоколу, мали місце 02 серпня 2023 року.
Таким чином на момент розгляду справи до розгляду минули строки притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом із тим, із правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.
Цей висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові №927/623/18 від 16.04.2019 року.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, однак, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення відповідно до п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі підлягає закриттю.
Згідно п.3 ч.1 ст.284 КпАП України, по справі про адміністративне правопорушення суддя виносить постанову про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.38, ст.124, п.7ч.1 ст.247, ст.280-283, 284КУпАП, суд,-
В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Розпутенка Романа Андрійовича про закриття провадження по справі в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення - відмовити.
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України, на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду Є.О.Зайченко