10 квітня 2025 року, місто Звягель Житомирської області
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Мозгового В.Б.,
(Справа № 285/1234/25, провадження у справі № 2/0285/941/25)
розглянув у судовому засіданні у спрощеному порядку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (далі - ТОВ « БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ») до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
У березні 2025 року ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 2031954884 від 23.07.2020 у розмірі 51 526,63 грн., судові витрати та витрати на правничу (правову) допомогу.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що 24.03.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» було укладено договір факторингу № 24/03/23, який було посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстровано в реєстрі за № 265. Відповідно до умов цього договору ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняло право грошової вимоги і стало кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржником в розмірі портфеля заборгованості, зазначених в Реєстрі Боржників, зокрема за кредитним договором № 2031954884 від 23.07.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 30 794,00 грн. на споживчі цілі. Позичальник зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору.
Відповідачем кредитні кошти отримані та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості. Так,останній платіж відповідачем було внесено 28.12.2020.
У порушення умов кредитних договорів відповідач свої зобов'язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Станом на день відступлення права вимоги (у відповідності до розрахунку заборгованості) загальний розмір заборгованості становить 51 526,63 гривень, з яких: 26 502,21 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25 024,42 грн. - заборгованість по відсотках.
08.11.2024 позивачем було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості. Дана вимога була отримана відповідачем ОСОБА_1 14.11.2024, однак так і не була виконана.
Ухвалою суду від 06 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справ без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 83 ЦК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Встановлено, що 23.07.2020 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2031954884, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 30 794,00 грн. на споживчі цілі на термін до 23.07.2024 (а.с.11).
Пунктом 1.2. кредитного договору передбачено, що протягом дії кредитного договору для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись фіксована процентна ставка розмірі 40.00 % річних.
Згідно з пунктом 1.3. договору повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів відповідно до графіку платежу.
За умовами договору відповідач отримав кредитні кошти готівкою в касі, що також підтверджується підписом на заяві на видачу готівки № 010T02J1JV від 23.07.2020 р. (а.с.15).
В матеріалах справи також міститься паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, розрахунок заборгованості та виписка по особовим рахункам відповідача (а.с.12-14, 16-19).
За нормою ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» укладено договір факторингу № 24/03/23, який посвідчено приватним нотаріусом КМНО Бочкарьовою А.В., зареєстрованого в реєстрі за № 265 (а.с. 4-8).
Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками в розмірі портфеля заборгованості, зазначених у реєстрі боржників, зокрема, за кредитним договором № 2031954884 від 23.07.2020, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 ..
Відповідно до витягу з додатку №1 до Договору факторингу № 24/03/23, укладеного 24.03.2023 року, посвідченого Бочкарьовою А.В., приватним нотаріусом КМНО, зареєстровано в реєстрі за № 265, в списку боржників вказаний ОСОБА_1 , номер кредитного договору 2031954884, сума боргу по тілу кредиту 26 502,21 гривень, сума боргу по відсотками 25 024,42 гривень, загальна сума боргу 51 526,63 гривень (а.с.9).
Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ч. 1 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З матеріалів справи вбачається, що кредитор свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов'язання, оскільки за ним рахується заборгованість у розмірі 51 526,63 грн., з яких: 26 502,21 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 25 024,42 грн. - заборгованість по відсотках.
Отже, у встановлений договором та законом терміни, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, заходів направлених на погашення заборгованості по кредиту та відсотків не приймав.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем було порушено умови на яких ним було взято кредит, а тому вимога позивача щодо стягнення з нього заборгованості за кредитом в розмірі 51 526,63 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір з врахуванням повністю задоволення позовних вимог в розмірі 3 028 грн.
При вирішенні вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
В даному випадку, суд приходить до висновку, що наданими до суду доказами фактичний обсяг витрат на правову допомогу у даній цивільній справі представником позивача частково обґрунтовано, і з огляду на незначну складність самої справи, суд вважає, що понесені позивачем витрати є не співмірними із складністю справи, ціною позову та обсягом наданих адвокатом послуг.
У зв'язку з вищезазначеним, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2000 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ: 43115064, місце знаходження: вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402, м. Дніпро, 49019) заборгованість за кредитним договором № 2031954884 від 23.07.2020 в сумі 51 526 (п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять шість) гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (ЄДРПОУ: 43115064, місце знаходження: вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, офіс 402, м. Дніпро, 49019) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок та витрати на правничу (правову) допомогу в сумі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено - 10.04.2025
Головуючий