Справа №295/14532/20
Категорія 94
1-кп/295/313/25
10.04.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020060020003510 від 11.09.2020, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Богунського районного суду м. Житомира від 27.09.2010 за ч.3 ст. 187, 395 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України,
за участі учасників судового засідання:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
10.09.2020, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 , перебував поблизу ринку «Хмільники», що за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 15 помітив малолітнього ОСОБА_7 , що катався на самокаті.
В цей день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме наявного у малолітнього ОСОБА_7 мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, корисливо, повторно, ОСОБА_3 підійшов до малолітнього ОСОБА_7 та засунувши руку в бокову кишеню наявної у того сумочки намагався таємно викрасти мобільний телефон, однак був викритий малолітнім ОСОБА_7 . Незважаючи на це, ОСОБА_3 свої злочинні дії продовжив, відкрито викравши у малолітнього ОСОБА_7 мобільний телефон торгівельної марки «SAMSUNG GALAXY А7» моделі SM-A700HZWDSEK ІМЕІ № НОМЕР_1 , ІМЕІ №2 НОМЕР_2 вартістю 2333 грн. 17 коп.
У подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, місце вчинення злочину залишив та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 , яка є матір'ю малолітнього ОСОБА_7 , майнової шкоди на суму 2333 грн. 17 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.186 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав. Пояснив, що дійсно камерою відеоспостереження зафіксовано його пересування біля ринку «Хмільник» у вказану дату і час, оскільки він зустрічався там зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_8 , який вже помер. Однак він до хлопчика в сумку не залізав, телефон не крав. Переходив дорогу, оскільки прямував до ломбарду, що знаходився через дорогу, де сплатив відсотки за позикою, а потім повернувся назад, сів на маршрутний автобус № 26 та поїхав до друзів в район пл. Польової. Вважав, що хлопчик оговорив його на вимогу поліцейських. Також стверджував, що правдивість його показань також підтверджується тим, що раніше, якщо вчиняв злочин, то завжди визнавав вину. Стверджував, що не знав, про існування щодо нього кримінального провадження до отримання повістки в суд.
Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його вина повністю доведена іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що наприкінці серпня 2020близько 18 год. вона разом зі своїми двома синами купила каву в кав'ярні «Кава-сенвіч» навпроти входу в ринок «Хмільники» та йшла повз пішохідний перехід через проспект Миру. У сина ОСОБА_7 був самокат та сумка через плече. Він закричав: «мама, мама, дядько викрав телефон» і рукою вказав на чоловіка, який переходив дорогу через проспект Миру. Цей чоловік був худорлявої тілобудови, волосся сиве коротко стрижене, він біг через дорогу з телефоном в руках. Син повідомив, що цей чоловік заліз рукою до нього в сумку, тоді син відчув рух сумки та обернувся, чоловік, зрозумівши, що його дії помітив хлопчик, вихопив з сумки телефон і побіг. Вона не могла побігти слідом, бо чоловік побіг через дорогу, а вона не могла покинути дітей, поки зрозуміла, що відбулось, сигнал світлофора змінився. Це був її телефон, вона давала сину користуватись ним.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що в той день він із мамою та братом стояли біля пішохідного переходу через проспект Мира в Житомирі. Якийсь чоловік став поруч. І коли увімкнувся зелений сигнал світлофора він відчув, що його сумка смикнулась. Повернувшись, побачив чоловіка, що стояв поруч, і в своїй руці тримав його телефон (той, що дала свідку мама). Зрозумів, що цей чоловік витяг у нього телефон з сумки. Крім цього чоловіка поруч інших людей не було. Зовнішність та обличчя цього чоловіка запам'ятав, оскільки бачив його ще коли підійшов до пішохідного переходу та коли чоловік трохи відійшов, повертав голову. Одразу покликав маму і розказав їй, показавши на чоловіка, який викрав телефон, а чоловік побіг через дорогу.
Оцінюючи показання потерпілої та свідка, суд виходить з того, що вони логічні, послідовні, повністю узгоджуються між собою та із матеріалами відеозапису, дослідженого у судовому засіданні. Вони із ОСОБА_3 раніше не знайомі і у них відсутні підстави для обмови обвинуваченого. Доводи обвинуваченого, що малолітній свідок його обмовив на вимогу поліції, спростовуються тим, що малолітній свідок ще до звернення в поліцію повідомив мамі, хто і коли в нього викрав телефон.
Окрім пояснень потерпілої та свідка вина ОСОБА_3 підтверджується і письмовими доказами. Так, згідно рапорту поліції, 10.09.2020 о 18-26 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що заявниця ОСОБА_6 повідомила, що 10-15 хвилин тому, за адресою : м. Житомир, проспект Миру ринок «Хмільники», у її сина ОСОБА_9 (9 років) невідомий чоловік викрав телефон Галаксі А7 білого кольору, який лежав у рюкзаку.
10.09.2020 від потерпілої ОСОБА_6 прийнято заяву про вчинення відкритого викрадення майна із сумки її сина ОСОБА_7 .
Протоколом огляду місця події від 10.09.2020, який проводився з участю потерпілої ОСОБА_6 зафіксовано те, що оглядом місця події є відкрита ділянка місцевості, що за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 15. Ділянка має розміри 2*2 вкрита асфальтним покриттям. На даній ділянці розташовані ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вищевказані громадяни вказують на місце де близько 18-05 год. невідома особа викрала із сумки ОСОБА_7 мобільний телефон. Також при огляді прилеглої до місця події території було виявлено, що на куту будівлі «Ринок Хмільники» наявні дві камери відеоспостереження. Навпроти входу до вищевказаного ринку знаходиться магазин «Кав'ярня», на якій розташована відеокамера, направлена в бік де відбулась подія.
11.09.2020 внесено відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацію ч.1 ст. 186 КК України, по факту того, що 10.09.2020 близько 18-05 год невідома особа відкрито викрала із сумки неповнолітнього ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy А-7», IMEI: НОМЕР_3 з сімкартою мобільного оператора «Водафон» чим спричинила його матері ОСОБА_6 матеріальної шкоди на суму 4000 грн.
14.09.2020, згідно протоколу було проведено пред'явлення особи до впізнання за фотознімками. ОСОБА_7 на Фото №1, впізнав особу, яка викрала його мобільний телефон «Samsung Galaxy А-7». Згідно довідки на Фото №1 був зображений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 .
В протоколі огляду предмету -DVD-R диску від 22.09.2020 з написом «10.09.2020 Хмільники», на якому міститься файл відеозапису з назвою «А16_20200910175400» зафіксовано і в судовому засіданні шляхом дослідження відеозапису встановлено, що на вказаному відеозаписі зафіксовано наступне. Зверху зліва знаходиться датування початку відеозапису а саме :2020-09-10 о 17 год. 53 хв.47 сек. На даному відеозаписі послідовно зафіксовані такі події: ОСОБА_3 , одягнений в футболку чорного кольору, штани чорного кольору та кросівки чорного кольору, на голові - окуляри чорного кольору, йде ОСОБА_7 , який рухається на самокаті, тримаючи на лівому плечі сумку на шлейці чорного кольору. ОСОБА_7 неодноразово змінює напрямок руху на самокаті, а вказаний чоловік весь час слідує за ним. Далі чоловік підходить близько до ОСОБА_7 , простягає свою праву руку до сумки останнього, щось дістає з його сумки і кладе собі в карман своєю правою рукою і переходить пішохідний перехід. А ОСОБА_7 , побачивши це, глянув на ОСОБА_3 , поїхав за ним та позвав ОСОБА_6 , яка швидко підійшла. Він одразу розказує мамі і вказує своєю рукою в напрямку ОСОБА_3 .На відео видно, що ОСОБА_3 бачив, що його дії викриті малолітнім ОСОБА_7 і швидко покинув місце події, попрямувавши через пішохідний перехід. Йдучи, повертав назад голову в бік ОСОБА_7 .
Таким чином відеозаписом чітко зафіксовано подію викрадення ОСОБА_3 предмету з сумки ОСОБА_7 . Даним відео повністю підтверджується як цілеспрямованість переслідування ОСОБА_3 малолітнього свідка, так і показання потерпілої та свідка щодо обставин відкритого викрадення майна ОСОБА_3 з сумки ОСОБА_7 .
Відповідно до висновку експерта №2602/20-25 від 08.10.2020 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12020060020003510, ринкова вартість мобільного телефону, який, згідно наданої інформації, торгівельної марки «Samsung Galaxy А7», моделі SM- A700HZWDSEK, індивідуальний ідентифікаційний номер ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ; має обсяг внутрішньої пам'яті -16 Гб, обсяг ОЗУ - 2 Гб, бувшого в експлуатації, з урахуванням зносу, при умові, що на дату оцінки виріб був у задовільному, придатному для подальшого використанні стані, за умови правильного виконання вимог з його утримання, догляду, збереження, поточного ремонту та інші, передбачених в інструкції (правилах) по його використанню, станом на 10.09.2020, могла становити 2333 гривні 17 коп.
Отже, сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів повністю підтверджується те, відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_3 .
Це підтверджується як безпосередньо показаннями потерпілої та свідка, так і відеозаписом з камер спостереження та протоколом впізнання за участю свідка.
Те, що у судовому засіданні свідок не впізнав обвинуваченого може свідчити про те, що минуло майже п'ять років з моменту події та особливістю зображення в режимі відеоконференції, оскільки свідка допитували в режимі відеоконференції, і не спростовує вказані докази.
Доводи обвинуваченого, що викрадення майна вчинив інший чоловік, спростовуються матеріалами відеозапису та показаннями потерпілої і свідка.
Доводи обвинуваченого, що його словам можна довіряти, оскільки він, коли був винним раніше в інших справах, ніколи ні перед слідством, ні перед судом не заперечував свою вину, спростовуються відомостями, що містяться у вироку Богунського районного суду м. Житомира від 27.09.2010. Так у цьому вироку вказано, що обвинувачений ОСОБА_3 змінював покази, визнавав вину частково. Крім того доводи, що обвинувачений не знав про існування кримінальної справи до його виклику в суд, спростовуються його розпискою про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування. Все це у сукупності підтверджує висновки суду про неправдивість показань обвинуваченого у судовому засіданні.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення, зокрема і тяжких злочинів. На обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, перебував на обліку з 20.11.2002 по 08.10.2010 з діагнозом психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоідів, система залежності, офіційно не працює, має сина 2004 року народження. Потерпіла щодо міри покарання поклалась на розсуд суду. Згідно висновку органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства - дуже високі, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого є рецидив кримінальних правопорушень, а також вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Суд виходить з того, що санкція частини 2 статті 186 КК України не передбачає іншого виду покарання окрім позбавлення волі, а тому застосовує до нього покарання в межах санкції частини статті з урахуванням вищевказаних обставин.
Суд вважає за неможливо застосувати ст. 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням), враховуючи вищевикладені обставини. Так, ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних тяжких злочинів на шлях виправлення не став, знову вчинив умисний тяжкий злочин. Це свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з нього 2333,17 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення, підлягає задоволенню повністю.
Процесуальні витрати в сумі 1307 грн. 52 коп., які складаються із витрат на залучення експерта для проведення судово-товарознавчої експертизи, необхідно стягнути з обвинуваченого.
Арешт на майно не накладався.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта під час проведення експертизи на суму 1307 грн. 52 коп.
Речові докази:
-Диск із записом з камер відео спостереження - залишити в матеріалах справи.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з моменту проголошення вироку. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1