Справа №295/4539/25
Категорія 71
2/295/2232/25
про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2025 року
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,
вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі
за позовною заявою ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника,
Позивач звернулась до суду і з зазначеною позовною заявою.
Стосовно розгляду матеріалів позовної заяви на предмет можливості відкриття провадження у справі, суд враховує таке. Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.175,176,177 ЦПК України. При вирішенні питання відкриття провадження у справі виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 5 статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Будь-яких доказів того, що позивач є особою, яка відповідно до ст. 165 СК України має право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, що дитина проживає в сім'ї позивача, до позову не долучено.
Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позивач у позові вказує про те, що відповідач не виконує батьківських обов'язків, не бере участі у вихованні дочки, не надає фінансової допомоги, не підтримує з дитиною жодних контактів. Однак, у позові відсутнє посилання на будь-які докази, які підтверджують ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, та до позову такі докази не долучені.
Також, відповідно до ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо, зокрема, позбавлення та поновлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
При зверненні до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, позивач долучила до позову клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, однак зазначена служба не є органом опіки та піклування. Питання про залучення до участі у справі органу опіки та піклування позивачем не вирішене.
Також позивач до позову долучила клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради, зокрема, висновок про доцільність призначення заявника опікуном та акти обстеження умов проживання і виховання дитини.
Частинами 1, 2 статті 84 ЦПК України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ч.5 ст.60 ЦК України, суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою (ч. 3 ст. 63 ЦК України).
Доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до органу опіки та піклування із заявою про призначення її піклувальником над неповнолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до позову не додано. Також відсутні докази того, що ОСОБА_1 зверталась до органу опіки та піклування із заявою про обстеження умов проживання дитини.
Таким чином, клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч.2 ст.84 КПУ України, оскільки у ньому не зазначено вжиті позивачем заходи для отримання цих доказів самостійно та до клопотання не долучено докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання таких доказів.
Також, до позову долучено клопотання про виклик свідка ОСОБА_4 .
Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 90 ЦК України).
Заявляючи клопотання про виклик свідка, позивач не вказала, ким є ця особа та звідки їй відомі обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частинами 3, 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо; до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом із позовною заявою позивач подала до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона самостійно утримує дитину і отриманих коштів від держави вистачає лише на проживання, відтак, я просить звільнити її від сплати судового збору. Також вказує, що отримала право на безоплатну правову допомогу згідно з ч.1 ст. 14 закону України «Про безоплатну правою допомогу» як малозабезпечена особа, середньомісячний сукупний дохід якої нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум", що підтверджується дорученням БВПД від 03.03.2025 року №004-0602244 Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правової допомоги та довідками про мінімальний дохід.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
За правилами ч. 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність наразі підстав для його задоволення, оскільки до клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплаченого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 24.03.2025, з яких вбачається, що у період з січня 2024 року по січень 2025 року ОСОБА_1 отримує заробітну плату, розмір якої не є мінімальним.
Позивач у клопотанні посилається на те, що вона самостійно утримує дитину і отриманих коштів від держави вистачає лише на проживання, а також отримала право на безоплатну правову допомогу як малозабезпечена особа, однак будь-яких доказів зазначеного до клопотання не додано.
Суд зазначає, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан особи, однак жодних доказів того, що майновий стан позивача є таким, що позбавляє її можливості сплатити судовий збір, матеріали справи не містять.
Отже, позивачу необхідно надати докази на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору, а у разі відсутності таких - оплатити судовий збір та надати до суду докази його сплати.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Ставка судового збору за звернення до суду з даним позовом станом на 01.01.2025 становить 1211,20 грн, який підлягає оплаті на рахунок: отримувач: ГУК у Жит.обл/Богун. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA738999980313131206000006831, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, додані до позову клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, про залучення третьої особи, про витребування доказів та про виклик свідка не містять дати та підпису позивача, що унеможливлює їх розгляд та вирішення судом.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України якщо заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, її необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, встановлення піклування та призначення піклувальника, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж 7 (семи) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Воробйова