Справа № 157/1797/24
Провадження № 1-кп/162/51/2025
про продовження строку запобіжного заходу
у вигляді тримання під вартою
09 квітня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в колегіальному складі:
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні, внесеному 13.07.2024 до ЄРДР № 12024030530000485 стосовно
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Камінь-Каширський, Волинської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з повною загальною освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України,
У Любешівському районному суді Волинської області здійснюється судовий розгляд кримінального провадження № 12024030530000485 відносно ОСОБА_10 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_5 подав до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 . Клопотання умотивоване тим, що оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 спливає 26.04.2025, однак виявлені під час обрання та продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати на теперішній час. Звернув увагу, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень 13.07.2024 під час дії щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, який був застосований щодо нього в іншому кримінальному провадженні № 12024030530000434 та який обвинувачений порушив. Тому ОСОБА_10 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочинів може: переховуватися від суду, оскільки у разі доведення його вини судом, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі. Обвинувачений також може чинити тиск та впливатиме на свідків і потерпілих у даному кримінальному провадженні, з метою запобіганню притягнення його до кримінальної відповідальності; вчинити інші злочини, знищити, сховати або спотворювати будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, а також, що жоден із менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, є недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з мотивів, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора. Зазначили, що обвинувачений вже тривалий час утримується під вартою, він має зареєстроване місце проживання, сім'ю, на утриманні має неповнолітнього сина, досліджені у справі письмові докази свідчать про невинуватість ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на теперішній час суттєво зменшились. З огляду на наведені обставини, вважають, що є всі підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово, або застави.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні підтримав своїх захисників та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити. Потерпіла ОСОБА_7 звернула увагу, що обвинувачений ОСОБА_10 зареєстрований та до затримання проживав по сусідству з ними, що з міркувань їх безпеки унеможливлює застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження та клопотання, суд доходить такого висновку.
Ухвалою Любешівського районного суду Волинської області від 26.02.2025 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_10 на 60 (шістдесят) днів, тобто до 26.04.2025 включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Підставою до зміни запобіжного заходу може слугувати зменшення або зникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу і відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України не може бути застосовано, окрім як до раніше несудимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У судовому засіданні та в клопотанні прокурором доведено наявність на теперішній час ризиків, визначених п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які не змінились та продовжують існувати.
Прокурором обґрунтовано звернуто увагу, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні 13.07.2024 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п.п.1, 5 ч.2 ст. 115, ч.1 ст. 263 КК України, а саме, в придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу та у вчиненні закінченого замаху на умисне вбивство, тобто закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті двом особам, вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб, яке не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, яке відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі.
Як встановлено судом, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень під час дії щодо нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в іншому кримінальному провадженні.
Окрім того, встановлено, що обвинувачений не має постійного джерела доходів та стабільного заробітку, проживає по сусідству з потерпілими, з огляду на тяжкість інкримінованих йому злочинів, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворювати будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не допитувались судом; вчинити інші кримінальні правопорушення, або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, тому клопотання прокурора є обґрунтованим.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою - не встановлено.
Таким чином, беручи до уваги те, що продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дані про особу обвинуваченого, серйозність пред'явленого обвинувачення та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд не знаходить підстав для обрання обвинуваченому іншого, більш м'якого запобіжного заходу - у вигляді домашнього арешту, як про це просить сторона захисту в судовому засіданні.
З урахуванням наведених обставин, враховуючи наявні відомості про особу обвинуваченого, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_10 , виходячи з положень КПК України, та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд доходить висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_10 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів.
При цьому, враховуючи вимоги п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд одночасно із продовженням строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначає обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави та її розмір, враховуючи встановлені підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України.
Таким чином, клопотання сторони захисту в судовому засіданні в частині визначення обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у виді застави, також не підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 183, 199, 372, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосований відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 07 червня 2025 року включно, без визначення альтернативного запобіжного заходу - застави.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - у той же строк з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Копію цієї ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Повний текст ухвали складено 10 квітня 2025 року.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3