ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 2/354
25.12.07
За позовом
Комунального підприємства «Аптека-музей»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерної медико-фармацевтичної асоціації «РІДАН»,
про
дострокове розірвання договору та виселення з нежитлового приміщення
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Сергієнко В.В., Годунов А.П.
Від відповідачів Гончаренко О.М.
Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, після оголошеної в судовому засіданні 11.12.2007р. перерви.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Аптека-музей»про розірвання договору оренди № 115 від 18.07.2001 р., укладеного між Комунальним підприємством «Аптека-музей»та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-інженерною медико-фармацевтичною асоціацією «РІДАН», та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація «РІДАН»з нежилого приміщення по вул. Притисько-Микильській, 7 в м. Києві, загальною площею 237,89 кв.м. і передачу вказаного приміщення по акту приймання-передачі Комунальному підприємству «Аптека-музей».
Ухвалою від 04.10.2007р. судом порушено провадження у справі №2/354.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, та зазначає, що позовні вимоги є необгрунтованими, не відповідають дійсності та чинному законодавству, а позов не підлягає задоволенню з підстав, зазначених у поданих ним відзиві та поясненні на позов.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
18.07.2001р. між Комунальним підприємством «Аптека-Музей»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-інженерна медико-фармацевтична асоціація «РІДАН» (Відповідач) було укладено договір № 115 (надалі -Договір) оренди нежитлового приміщення по вул. Притисько-Микільській, 7 в м. Києві загальною площею, 234,89 кв.м. (дата підпису, зазначена в кінці договору, 20.09.2001р.)
Відповідно до п. 2.9. Договору Відповідач зобов'язаний застрахувати орендоване нежиле приміщення, в місячний строк після підписання договору, на термін його дії.
Позивач вважає, що відповідачем було порушено п. 2.9. договору оренди, в зв'язку з чим, позивач, на підставі ст. 3, 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», та на підставі ст. 188 Господарського кодексу України направив на адреси Відповідача пропозицій №2 від 04.09.07р. та №2/1 від 04.09.07р. про дострокове розірвання договору оренди, які залишились без відповіді.
Також позивач посилається на ст. 651 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», цим законом регулюються майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендоване майно страхується орендарем на користь того учасника договору оренди, який бере на себе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди.
Як зазначено вище, обов'язок Відповідача застрахувати орендоване нежиле приміщення, також передбачено п. 2.9. Договору.
В матеріалах справи відсутні докази звернення Позивача до Відповідача, в період від укладення Договору оренди і до звернення до суду з позовом, щодо виконання Відповідачем п. 2.9 Договору оренди № 115 від 18.07.2001р.
Відповідачем, під час судового розгляду справи, подано два договори страхування орендованого майна: Договір страхування державного орендованого майна №М/2001/07-115 від 20.09.2001р., укладений між Відповідачем та страховою компанією акціонерного товариства закритого типу «МИР»; та Договір страхування майна №7126858 від 01.08.2007р., укладений між відповідачем та Закритим акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА». Оригінали договорів судом оглянуто в судових засіданнях.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Зважаючи на вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача розірвати Договір оренди № 115 від 18.07.2001 р. з підстав неукладення відповідачем договору страхування орендованого майна, від часу початку дії договору оренди, є безпідставним. В матеріалах справи наявні договори страхування, та відсутні будь-які докази щодо розірвання або визнання недійсними даних договорів.
Позивачем також не доведено суду, що відповідачем вчинено істотне порушення умов Договору оренди № 115 від 18.07.2001р., яке б призвело до значного позбавлення Позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства «Аптека-музей»про розірвання договору оренди № 115 від 18.07.2001 р., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відносяться на його рахунок та не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 1, 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1-2, 32, 33, 36, 44-46, 47-1, 54-57, 61, 64, 82-84 ГПК України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Домнічева І.О.