справа № 208/4370/25
провадження № 1-кс/208/1509/25
09 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42025042050000016 від 01.04.2025 року відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України,
31.03.2025 у період часу з 10.30 год. до 10.37 год. (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_4 та ОСОБА_7 перебували біля приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , разом із незнайомим їм раніше ОСОБА_8 . В цей момент у ОСОБА_4 раптово виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння майном ОСОБА_8 , з цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_7 вступили у попередню змову, яка виразилась у їх подальших конклюдентних діях, тобто коли особи не висловлюють свою згоду вербально, але їх поведінка явно вказує на наявність спільного наміру вчинення злочину.
Реалізуючи раптово виниклий спільний протиправний умисел, перебуваючи в зазначений час в зазначеному місці, діючи в умовах воєнного стану, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, ОСОБА_7 , спираючись на підтримку ОСОБА_4 рукою вихопив з руки ОСОБА_8 належну йому парасольку автоматичну чорного кольору без маркування, вартістю 231,25 грн.
Після цього, продовжуючи реалізацію свого спільного протиправного умислу, ОСОБА_7 силою утримував потерпілого ОСОБА_8 за одяг, а ОСОБА_4 в цей момент, спираючись на підтримку ОСОБА_7 , руками почав оглядати кишені куртки і штанів потерпілого та забрав звідти гроші у сумі 500 грн. та ультразвуковий відлякувач собак «Super Ultrasonic Dog Chaser (Double) ZF-853», вартістю 378,60 грн.
У подальшому ОСОБА_4 висловив вимогу потерпілому ОСОБА_8 віддати їм свій телефон, однак ОСОБА_8 вказану вимогу виконувати не став. Після цього, з метою придушення волі потерпілого до спротиву їх спільним протиправним діями, ОСОБА_7 почав погрожувати потерпілому ОСОБА_8 застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, чим придушив волю останнього до спротиву їх спільним із ОСОБА_4 протиправним діям. ОСОБА_8 , сприймаючи вказані погрози як реальні, передав ОСОБА_4 свій мобільний телефон «Redmi Note 8T» 4/64 Gb модель M1908C3XG, вартістю 1545,00 грн. З метою отримання у подальшому можливості розпоряджатись викраденим телефоном, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почали вимагати від потерпілого розблокувати телефон, погрожуючи при цьому застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Потерпілий ОСОБА_8 , злякавшись погроз ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ввів пароль від телефону (однак неправильний), після чого останні відволіклись на телефон, а потерпілий ОСОБА_8 , скориставшись вказаною обставиною, з місця вчинення злочину втік.
Вказаними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 2154,85 грн.
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.
08.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_9 не заперечували проти клопотання прокурора.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами: показаннями потерпілого та свідків, протоколами пред'явлення осіб для впізнання потерпілим та свідкам, іншими доказами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області;
- проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- освіта середня;
- є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який самовільно залишив місце служби;
- за місцем служби характеризується посередньо;
- раніше неодноразово судимий, останній раз: 11.10.2018 Дніпровським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 01.02.2022 по відбуттю строку покарання;
- неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за керування в стані алкогольного сп'яніння та домашнє насильство;
- не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Загроза можливого покарання за інкримінований йому тяжкий злочин може спонукати ОСОБА_4 до переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
- вчините інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 є особою схильною до вчинення корисливих злочинів, а також будучи особою, що перебуває у СЗЧ, немає постійного та достатнього джерела доходу;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки підозрюваний може спровокувати та викликати у них шляхом вмовляння, тиску, погроз, залякувань, викликання жалю до себе, або будь-яким іншим способом, зміну показань потерпілого та свідків.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним та його захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, офіційно неодружений, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, має можливість незаконного впливу на свідків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
При вирішенні питання про можливість одночасного визначення розміру застави із покладенням на підозрюваного відповідних обов'язків, суд враховує, що відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану.
Зважаючи на викладене слідчий суддя вважає за необхідне не визначати підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави, оскільки застава не зможе у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Бережанської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у рамках кримінального провадження № 42025042050000016 від 01.04.2025 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 строком на 60 днів, а саме з 09.04.2025 року по 07.06.2025 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.04.2025 року о 08:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1