справа № 208/14876/24
провадження № 1-кс/208/1511/25
09 квітня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12024050000000554 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,,
ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час та у не встановленому місці, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», реалізуючи свій злочинний намір, направлений незаконне збагачення від збуту наркотичних засобів, діючи умисно, із користі, незаконно придбав у невстановленої особи невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, який став незаконно зберігати з метою подальшого збуту за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
05.11.2024 о 15.31 годині ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру направленого на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, діючи умисно, достовірно знаючи про порядок обігу та відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів на території України, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, що охороняють здоров'я населення України, за допомогою мобільного зв'язку домовився про продаж 05.11.2024 наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс з «оперативним покупцем» - ОСОБА_8 у м. Краматорськ Донецької області.
Цього ж дня 05.11.2024, приблизно о 17.30 годині ОСОБА_4 , знаходячись на площадці біля вхідної двері в кв. АДРЕСА_2 , передав із рук в руки «оперативному покупцю» - ОСОБА_8 , поліетиленовий пакет в якому знаходилось три паперових згортка з подрібненою речовиною рослинного походження, які ОСОБА_8 поклав у праву кишеню спортивної кофти. Після цього ОСОБА_8 передав ОСОБА_4 із рук в руки грошові кошти у сумі 1800 грн., попрощався зі ОСОБА_4 та пішов.
Придбані у ОСОБА_4 за 1800 гривень 3 (три) паперових згортка з подрібненою речовиною рослинного походження, масами 2,94г., 3,17г., 2,92г., є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маси канабіса, в перерахунку на суху речовину, складають 2,63г., 2,81г., 2,61г., відповідно.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Крім того ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою протиправного збагачення, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні відносини, що охороняють здоров'я населення України, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР (в редакції Закону № 530-v від 22.12.2006) із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, а як наслідок і охоронювані Конституцією України і Законом України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» права громадян, вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час та у не встановленому місці, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», реалізуючи свій злочинний намір, направлений незаконне збагачення від збуту наркотичних засобів, діючи умисно, повторно, із користі, незаконно придбав у невстановленої особи невстановлену кількість наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, який став незаконно зберігати з метою подальшого збуту за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
07.04.2025 о 13.10 годині ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного наміру направленого на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, діючи умисно, повторно, достовірно знаючи про порядок обігу та відповідальність за незаконний обіг наркотичних засобів на території України, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, що охороняють здоров'я населення України, за допомогою мобільного зв'язку домовився про продаж 07.04.2025 наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс з «оперативним покупцем» - ОСОБА_8 у м. Краматорськ Донецької області.
Цього ж дня 07.04.2025, приблизно о 14.03 годині ОСОБА_4 , знаходячись на зупинці громадського транспорту, неподалік від буд. 43 по
вул. Двірцевій у м. Краматорськ Донецька області, передав із рук в руки «оперативному покупцю» - ОСОБА_8 , три поліетиленових зіп-пакета частково заповнені подрібненою рослинною речовиною, зеленого кольору, а також останній передав ОСОБА_4 із рук в руки грошові кошти у сумі 1800 гривень і тримаючи три поліетиленових зіп-пакета, частково заповнені подрібненою рослинною речовиною зеленого кольору в лівій руці, попрощався зі ОСОБА_4 та пішов.
Придбані у ОСОБА_4 за 1800 гривень 3 (три) зіп-пакета з подрібненою рослинною речовиною, зеленого кольору, масою не менш 0,313г., є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабіса, в перерахунку на суху речовину, складає не менш 0,245г.
Таким чином ОСОБА_4 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
07.04.2025 о 22.07 год., ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень.
08.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за його змістом та обґрунтуванням та зазначив, що підставами застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень на підставі зібраних в ході досудового розслідування доказів і наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які у своїй сукупності дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним видом запобіжного заходу який зможе запобігти заявленим ризикам, які є реальними. З урахування наведеного, прокурор вважає, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх обов'язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 просили обрати більш м'який запобіжний захід - домашній арешт за адресою його проживання у м.Краматорськ, підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався, не має наміру переховуватись.
Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника та дослідивши клопотання і додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Обставини викладені у клопотанні слідчого, підтверджуються матеріалами досудового розслідування.
З досліджених матеріалів кримінального провадження, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколи допиту свідків, протоколи оглядів, висновки судових експертиз, та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної обґрунтованої підозри передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра є достатньою та обґрунтованою для цілей застосування запобіжного заходу.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецька область;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ;
- неодружений, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку;
- має вищу освіту;
- офіційно не працевлаштований;
- раніше не судимий;
- не має у власності рухомого та нерухомого майна, а також вкладів у банках.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними слідчим та прокурором, у даному кримінальному провадженню є:
- ризик переховування від органу досудового розслідування та / або суду, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох умисних тяжких злочинів, за вчинення одного з яких, у разі встановлення його винуватості судом, йому загрожує покарання у виді виключно позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна. ОСОБА_4 , не одружений, офіційно не працевлаштований, взятий на облік як особа внутрішньо переміщена, що у своїй сукупності свідчить про відсутність у нього достатньо міцних соціальних зв'язків за місцем його мешкання.
- ризик незаконно впливати на свідків, які в свою чергу є мешканцями Донецької області, оскільки ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості судом, може вчиняти спроби незаконного впливу на свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показань у судовому провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні двох кримінальних правопорушень, не має постійного, достатнього та законного джерела доходів, а тому існує ймовірність вчинення нових кримінальних правопорушень, пов'язаних зі збутом наркотичних засобів.
Крім того, слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно ст.176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Разом з цим, з наявного клопотання та з пояснень наданих в судовому засіданні прокурором, підозрюваним та його захисником, слідчим суддею вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні буде недостатнім, і це пов'язано, зокрема, із тим, що підозрюваний не має постійного достатнього джерела доходів, нерухомого чи рухомого майна, вкладів у банку, неодружений, схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 зареєстрований та фактично мешкає в м. Краматорськ Донецької області, що перебуває в зоні бойових дій, у зв'язку з чим контроль за дотриманням домашнього арешту є неможливим. Відсутність стабільного зв'язку та належних умов для моніторингу унеможливлює ефективний нагляд, а перебування правоохоронців у цій зоні створює загрозу їхньому життю. Таким чином, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неприйнятним.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та застави.
Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не зможе запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, має можливість незаконного впливу на свідків, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя приходить до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки його права, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також слідчий суддя враховує, що відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07 квітня 2025 року, Свічинський фактично був затриманий в порядку ст..208 КПК України, 07 квітня 2025 року о 20год.14хв.
Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті.
Сума застави повинна відповідати реальному майновому стану особи та тяжкості злочину.
Застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним, обвинуваченим) процесуальних обов'язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.
Високі застави створюють бар'єри для осіб, порушуючи рівність і справедливість. Менш заможні люди можуть не мати змоги ефективно захищатися, необґрунтовано перебуваючи під вартою.
Встановлення надто великого розміру застави відсуває на другий план досягнення його мети - забезпечення процесуальної поведінки особи, зокрема забезпечення явки підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Суд повторює, що гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування збитків, а, зокрема, явку обвинуваченого на слухання. Тому його суму необхідно оцінювати головним чином «з огляду на обвинуваченого, його активи та його стосунки з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, залежно від можливого ступеня впевненості в тому, що перспектива втрати забезпечення або дії проти поручителів у разі його неявки на судовий розгляд буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його боку сховатися».
Рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії»: “Сума застави повинна бути визначена, враховуючи характеристику обвинуваченого, його активи та взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку порушення процесуального обов'язку, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. Водночас має враховуватися наявність грошових засобів у обвинуваченого».
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , з визначенням розміру застави 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Донецькій області підполковника поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024050000000554 від 05.09.2024 року - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Дніпровська УВП «№4» строком 60 днів, а саме з 07.04.2025 року по 05.06.2025 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 коп., зобов'язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- не відлучатися за межі м. Краматорськ Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- докласти зусиль до пошуку роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 10.04.2025 року о 08:20 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1