65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"09" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/119/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінов С.В., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. суду № 125/25 від 15.01.2025), у справі за позовом: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-а; код ЄДРПОУ 43315529) до: Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» ( просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135) в особі Ренійської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» (вул. Дунайська, буд.188, м. Рені, Ізмаїльський р-н, Одеська обл., 68801) про стягнення 5970,21грн.
Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України», про стягнення 5970,21грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації майна відповідача, переможцем яких стало ТОВ “СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 позовну заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було залишено без руху із встановленням позивачу п'ятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків. Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача 22.01.2025 .
28.01.2025 позивачем через систему “Електронний суд» була подана заява з додатками, згідно з якими останній недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.02.2025 відкрито провадження у справі. Справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України до електронного кабінету.
Згідно сформованих довідок про доставку електронного листа, ухвала суду була доставлена до електронного кабінету відповідча 05.02.2025.
При цьому, згідно з ч.ч. 4 та 5 ст. 6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)..
Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, кі унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі..
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом до електронного кабінету, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.
Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
18.02.2025, у встановлений строк, відповідач подав відзив, яким просить відмовити в задоволенні позову. Так, відповідач у відзиві зазначає, що виконавче провадження про стягнення з ТОВ “Лагуна-Рені» на його користь 5970,21грн закінчено, постанова про закінчення виконавчого провадження не скасована, через що його права будуть порушені, оскільки в разі задоволення позову виявиться, що відповідач так і не отримає коштів від ТОВ “Лагуна-Рені» на виконання рішення суду у справі № 916/1633/15.
Крім того, відповідач звертає увагу, що з 22.12.2016р., тобто, як на момент проведення переможцем електронних торгів розрахунку за придбане нерухоме майно (майновий комплекс нежитлова будівля, загальною площею 562,50 кв.м., що розташований на земельній ділянки площею 16276 кв.м. та знаходиться за адресою Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188б), так і на момент складання і затвердження акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016 Відділ ДВС був обізнаний з наявністю ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси №522/20851/16-к від 09.12.2016р., якою накладено арешт на нежитлову будівлю загальною площею 562,50 кв.м., розташовану за адресою Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська,188б шляхом заборони розпорядження, продажу та передачі майнових прав щодо цього майна, що підтверджується відповідною Інформаційною довідкою з Державного реєстру №76606477 від 22.12.2016р. Також вважає, що постанови Верховного Суду, на які посилається позивач, були ухвалені в інших правовідносинах.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебувало зведене виконавче провадження № 48501594 про стягнення заборгованості з ТОВ "Лагуна-Рені", код за ЄДРПОУ: 31180219, на користь стягувачів (держави, юридичних та фізичних осіб).
До складу вказаного зведеного виконавчого провадження входило виконавче провадження № 48508681 з примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 03.06.2015 у справі №916/1633/15 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна-Рені» на користь державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» заборгованість у сумі 5970,21грн..
Державним виконавцем 30.06.2017 закінчено виконавче провадження № 48508681 щодо виконання зазначеного наказу, у зв'язку з стягненням боргу.
Таким чином, стягувач - ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ренійської філії ДП «Адміністрація морських портів України» отримало від виконавчої служби 5970,21грн.
Суд враховує, що з часу закриття виконавчого провадження - 30.06.2017 органи виконавчої служби теж зазнали реорганізації.
Під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області було звернуто стягнення на майно боржника: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б.
21.12.2016 відбулись електронні торги з реалізації лоту № 183175: майновий комплекс - нежитлова будівля, площею 562,5 м.кв., за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 б. Переможцем електронних торгів було визначено ТОВ “Скарбниця Бесарабії», що підтверджується протоколом № 221791 проведення електронних торгів від 21.12.2016.
29.12.2016 державним виконавцем було складено акт про проведені електронні торги.
Відповідно до статті 47 Закону України “Про виконавче провадження» ( в редакції на час проведення торгів) 1. Грошові суми, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.
2. За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.
3. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки.
4. Грошові суми, стягнуті до Державного бюджету України або місцевих бюджетів, перераховуються в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
5. Не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).
Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).
6. Стягнуті з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам).
7. У разі якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця, такі суми зараховуються до Державного бюджету України в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум.
Позивач зазначає, що згідно наявної інформації в автоматизованій системі виконавчого провадження, по зведеному виконавчому провадженню № 48501594 надійшли кошти від реалізації майна у сумі 6 884 650,00 грн., які в подальшому, відповідно до вимог ст. 47 Закону України “Про виконавче провадження», розподілені наступним чином:
- стягнуті витрати виконавчого провадження на суму 30 135,20 грн.;
- стягнутий виконавчий збір на суму 192 474,05 грн.;
- стягнута заборгованість за виконавчими документами та перераховано стягувачам коштів на суму 1 925 444,47 грн., в тому числі і по виконавчому провадженню №48508681 кошти у сумі 5970,21 грн., які були перераховані стягувачу платіжним дорученням від 18.01.2017 № 69,
- повернуто коштів, що залишились на депозитному рахунку після задоволення всіх вимог стягувачів за виконавчими документами, боржнику ТОВ “Лагуна-Рені» на суму 4 736 596,28 грн.
Державним виконавцем 30.06.2017 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження» винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 48501594, яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № 48501594, у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Однак, в подальшому, рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17, яке набрало законної сили 05.12.2017 на підставі постанови Верховного Суду, позов ТОВ “Лагуна-Рені» задоволено повністю та прийнято рішення про:
- Визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені», а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016р.
- Визнати недійсним протокол проведення електронних торгів №221791 від 21.12.2016р. складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені», а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016р.
- Визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016р., складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені», а саме: майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016р.
- Стягнути з Державного підприємства «Сетам» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-б, код ЄДРПОУ 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188б, код ЄДРПОУ 31180219) 2400 (дві тисячі чотириста) грн. судового збору.
- Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (65028, м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, буд. 34, код ЄДРПОУ 34929741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лагуна - Рені» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188б, код ЄДРПОУ 31180219) 2400 (дві тисячі чотириста) грн. судового збору.
Потім, рішенням Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 у справі № 916/3626/20, яке набрало законної сили 28.10.2021, позов задоволено частково:
- Стягнути з Державного підприємство "СЕТАМ" (буд. № 4-б, вул. Стрілецька, м. Київ, 01001, код 39958500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл., 68802, код 38794386) інфляційні збитки у розмірі 77864 (сімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн 84 коп, 3% річних від простроченої суми у розмірі 34368 (тридцять чотири тисячі триста шістдесят вісім) грн 65 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1683 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн 50 коп.
- Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п'ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п'ять) грн74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 94 коп.
Ухвалою від 07.05.2021 у справі № 916/3626/20 суд виправив пункт 3 резолютивної частини повного тексту рішення Господарського суду Одеської області від 20.04.2021 року по справі № 916/3626/20 виклавши, його в наступній редакції:
“ 3. Стягнути з держави Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529) шляхом списання з рахунків державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ" (буд. № 188б, вул. Дунайська, м. Рені, Одеська обл, 68802, код 38794386) суму, сплачену в якості розрахунку за об'єкт нерухомості на прилюдних торгах в розмірі 6884650 (шість мільйонів вісімсот вісімдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят) грн, інфляційні збитки в розмірі 159241 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч двісті сорок одна) грн 95 коп, 3% річних від простроченої суми в розмірі 52601 (п'ятдесят дві тисячі шістсот одна) грн 94 коп, суму прямих збитків в розмірі 480235 (чотириста вісімдесят тисяч двісті тридцять п'ять) грн74 коп та витрати зі сплати судового збору в розмірі 113650 (сто тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн 94 коп.»
03.11.2021 Господарський суд Одеської області видав накази на виконання рішення з урахуванням ухвали про виправлення.
Ухвалою від 08.04.2024 у справі № 916/3626/20 було виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20 про стягнення з держави шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: “Боржником за цим наказом є: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529)» вказати: “Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)».
Але, ухвалою від 26.08.2024 у справі № 916/3626/20 виправлено описку у наказі Господарського суду Одеської області від 03.11.2021 у справі № 916/3626/20 про стягнення з держави шляхом виправлення описки у найменуванні боржника за цим наказом, а саме замість: “Боржником за цим наказом є: Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)» вказати: “Держава Україна в особі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області (буд. 34, вул. Б. Хмельницького, м. Одеса, 65007, код 43315529)».
З огляду на викладене, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відділ) на адресу стягувача - Ренійській філії ДП “Адміністрація морських портів України» надіслано вимогу від 05.06.2024 № 187781/03.1 про необхідність повернення на рахунок відділу у місячний строк коштів, а саме: - 5970,21 грн., які були перераховані згідно платіжного доручення від 18.01.2017 року за № 69.
У відповідь на цю вимогу Ренійська філія ДП “Адміністрація морських портів України» надало відповідь від 17.07.2024 № 1182/21-01-03вих, в якій зазначено, що у фінансовому плані філії не передбачено коштів на повернення коштів, раніше стягнутих за рішенням суду; показники фінансового плану філії затверджуються юридичною особою - ДП “Адміністрація морських портів України»; а керівництво філії не може самостійно приймати рішення щодо збільшення витратної частини.
Таким чином, оскільки кошти в сумі 5970,21грн не були повернуті, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення їх відповідно до ст. 1212 ЦК України, оскільки відпала підстава, за якою кошти були перераховані відповідачу виконавчою службою.
Відповідно до частин першої, другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Набуття (збереження) майна визнається безпідставним, якщо його правова підстава відпала згодом. Відпадіння правової підстави полягає у зникнення обставин, на яких засновувалась юридична обґрунтованість набуття (збереження) майна.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Судове рішення, яким визнані недійсними торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ “Лагуна-Рені», яке набрало законної сили, є правовою підставою для виникнення зобов'язання з повернення майна, що набуто без достатньої правової підстави, оскільки з моменту ухвалення такого судового рішення правова підстава вважається такою, що відпала. Відповідно до статті 1212 ЦК України у такому разі набувач такого майна з моменту набрання судовим актом законної сили, зобов'язаний повернути потерпілому все отримане майно.
Отже, встановивши, що правові підстави набуття стягувачем грошових коштів на суму 5970,21 грн., перерахованих відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) згідно статті 47 Закону України “Про виконавче провадження» як кошти для задоволення вимог стягувача, які в свою чергу були отримані від реалізації майна боржника під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594, та у подальшому електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ТОВ “Лагуна Рені» визнані судом недійсними, відпали, у зв'язку з чим, отримані кошти підлягають поверненню відповідно до статті 1212 ЦК України.
Факт визнання судом недійсними електронних торгів з реалізації арештованого майна боржника ТОВ “Лагуна Рені», за результатами яких було отримано кошти від реалізації та з яких кошти у сумі 5970,21 грн. перераховано стягувачу як стягнення боргу за виконавчим документом, є підставою для повернення цих коштів.
В постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 206/2212/18 містяться наступні висновки щодо природи кондиційних зобов'язань та умов застосування ст. 1212 ЦК України: “Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широку сферу застосування: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею або всупереч його волі, чи є набувач добросовісним або недобросовісним.
Аналіз норм статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: а) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); б) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності достатньої правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, свідчить про необхідність установлення так званої абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред'явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов'язаний договірними правовідносинами щодо речі.
Наведене у своїй сукупності свідчить, що кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна (носія іншого цивільного права), підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця (набувача майна) з використанням правового механізму, установленого статтею 1212 ЦК України, у разі наявності цивільних відносин безпосередньо між власником та володільцем майна.
Такий спосіб захисту можливо здійснити шляхом застосування кондикційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 1212 ЦК України, які дають право витребувати у набувача таке майно. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2017 року у справі № 3-905гс17 та у постанові Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 757/42443/15-ц (провадження № 61-38890св18).»
Також, аналогічне тлумачення природи кондикційних зобов'язань наведене у постановах Верховного Суду України, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 15.09.2021 у справі № 756/5677/17 (провадження № 61-3351св20).
Суд дійшов висновку, що в даному випадку між сторонами наявні саме кондикційні зобов'язання щодо повернення грошових коштів у сумі 5970,21 грн.
Дане твердження обґрунтовується наступним:
1. Стягувачем (Відповідачем у цій справі) набуто грошові кошти в сумі 5970,21 грн під час здійснення зведеного виконавчого провадження № 48501594 і підставою набуття вказаних коштів був продаж майна боржника за результатами проведеного електронного аукціону. Тобто кошти було отримано за рахунок реалізації нерухомого майна боржника, а саме стягнення коштів для задоволення вимоги стягувача за виконавчим документом.
2. Між Позивачем та Відповідачем відсутні договірні відносини, оскільки грошові кошти набувались відповідно до Закону України “Про виконавче провадження».
3. В подальшому, у зв'язку з прийняттям рішення Господарським судом Одеської області від 07.06.2017 по справі № 916/24/14, підстава, на якій стягувачем було набуте майно - грошові кошти у сумі 5970,21 грн., перераховані йому Позивачем платіжним дорученням № 69 від 18.01.2017, згодом відпала, оскільки судом визнані недійсними електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ “Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2014; визнаний недійсним протокол проведення електронних торгів № 221791 від 21.12.2016 складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016; визнаний недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Лагуна Рені», а саме: майнового комплексу нежитлової будівлі, площею 562,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188б (лот № 183175), що відбулися 21.12.2016.
Докази повернення Відповідачем грошових коштів Позивачу відсутні.
Докази наявності у Відповідача підстав для утримання грошових коштів у сумі 5970,21 грн., які перераховані Позивачем платіжним дорученням № 69 від 18.01.2017 відсутні.
Таким чином, наявні підстави для повернення Відповідачем грошових коштів в сумі 5970,21 грн. Позивачу, оскільки підстава отримання вказаних коштів на даний час відпала, у зв'язку із визнанням недійсними торгів з реалізації арештованого майна боржника.
На даний час, грошові кошти у сумі 5970,21 грн. утримуються Відповідачем без достатньої правової підстави.
Суд відхиляє заперечення відповідача, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
З огляду на викладене, відповідач має право звернутись з заявою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 48508681.
До того ж, відповідно до ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Щодо посилань відповідача на те, виконавча служба незаконно здійснила електронні торги в той час, коли в Державному реєстрі був арешт майна ТОВ “Лагуна-Рені», то це вже встановлено судом в рішенні у справі № 916/24/17 і стало підставою для визнання недійсними цих торгів.
Постанови Верховного Суду, на які посилався позивач, стосуються саме ст. 1212 ЦК України, на підставі якої позивач і просить стягнути кошти.
Господарський суд Одеської області також відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, позовні вимоги є правомірними, законними та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі 2422,40 грн сплаченого судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ренійської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (код 38728465, м. Рені Одеської області, вул. Дунайська, 188) на користь Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код 43315529, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-а) 5970,21 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов