Справа № 212/806/25
2/212/1489/25
10 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Суд Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Майданик М. Є.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, померлого від виконання трудових обов'язків у відповідача,
встановив таке.
До суду звернувся позивач із зазначеною позовною заявою. Просив суд розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 березня 2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника Заклецького В. В.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Позиції сторін.
Позивач заявив про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька, померлого від виконання трудових обов'язків у відповідача, в розмірі 750 000 грн без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів. В обґрунтування послався на багаторічну роботу батька на підприємстві відповідача підземним гірничим майстром з повним робочим днем в підземних умовах: з 25.02.1981 по 26.05.2009 на шахті «Ювілейна» ПАТ «Суха Балка»; виконував роботи в підземних умовах, які характеризувалися запиленістю повітря робочого простору; запилення перевищувало ГДК з причин неефективності провітрювання робочих місць та застосування засобів знепилення повітря, що мали низьку ефективність. Ще під час роботи батько почав часто хворіти (кашляти та задихатись). 10.03.2009 йому встановили діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої ст., емфізема легень першої-другої ст.), ЛН другого ступеня; захворювання професійне. 10.04.2009 було складено Акт № 28 розслідування професійного захворювання батька (про наявність шкідливих умов праці), в якому зазначено, що причиною професійного захворювання є робота на ш. «Ювілейна» ПАТ «Суха Балка», де він працював більше 23 років в умовах перевищення рівня запиленості. 03.06.2009 висновком медико-соціальної комісії ОСОБА_2 було визнано інвалідом третьої групи з втратою працездатності 30% безстроково; рекомендоване санаторно-курортне та медикаментозне лікування. Після цього батько регулярно лікувався, але стан його здоров'я погіршувався. ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. 11.01.2024 встановлено причинний зв'язок смерті від професійного захворювання. Позивач важко переживав хворобу батька, оскільки йому доводилося спостерігати, як він згасає, марніє поряд з ним мама. Після смерті батька позивач відчув душевний біль, розпач, коли здається, що твою душу розриває на шматки, а йому ще потрібно було підтримувати маму. Дотепер він переносе моральні страждання та переживання, які неможливо висловити словами. Моральні страждання та характер його страждань дуже тривалий - з дня смерті батька і на все життя. Він вже ніколи в житті не відчує того тепла, розуміння, моральної підтримки, порад, які давав йому батько. Позивач також зазначив, що вказана сума компенсації за спричинену смертю батька моральну шкоду піде на більш-менш достойне життя; не збагатить його, але дасть можливість деякий час жити достойно, як того прагнув для нього його батько; допоможе хоча б матеріально не відчувати себе за межею бідності.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечив проти задоволення позову, посилаючись на таке. Наявність шкідливих умов праці на деяких робочих місцях є об'єктивним явищем. Нормативними актами з охорони праці передбачаються заходи для максимально можливої нейтралізації дії шкідливих чинників, але не встановлюється заборон на проведення робіт у шкідливих умовах праці. Батько позивача знав про такі умови на робочому місці, де він буде працювати, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я та його наслідки. Відповідач не вчиняв будь-яких порушень законодавства про працю відносно батька позивача, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням професійного захворювання. У спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, що могли б призвести до виникнення у батька позивача професійного захворювання, тому відсутня одна з обов'язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, Позивач не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди. Сума заявленої до відшкодування моральної шкоди - завищена та не відповідає тяжкості та характеру шкоди; не відповідає вимогам розумності та справедливості.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з копією свідоцтва про народження позивач є сином ОСОБА_2 .
Згідно з Актом розслідування хронічного професійного захворювання № 28 від 10.04.2009 ОСОБА_2 (батько позивача) працював на різних посадах (підземним начальником дільниці, підземним гірничим майстром) в умовах впливу шкідливих факторів 23 роки 3 місяці на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», дільниця № 12; діагноз: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої ст. (пиловий бронхіт першої - другої ст., емфізема легень першої - другої ст.), ЛН другого ст. ОСОБА_2 виконував роботи в умовах, які характеризувалися запиленістю повітря робочого простору, що перевищувала ГДК, з причин неефективності провітрювання робочих місць та застосування засобів знепилення повітря, що мали низьку ефективність. Дата встановлення остаточного діагнозу 10.03.2009 (п. 9). Найменування лікувально-профілактичного закладу, який установив діагноз: Український НДІ промислової медицини (п. 10).
Згідно зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 70 років. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, довідкою про причину смерті причина смерті: злоякісне новоутворення верхньої долі правої легені.
Згідно з посмертним епікризом із медичної карти діагноз основний: верхньої долі правої легені, кл. гр. ІІ, стадія IV, метастази в середстіння. В анамнезі життя зазначені шкідливі звички: паління, алкоголь.
Згідно з Рецензією на паталогоанатомічне заключення від 19.06.2023 доцента КП «ДОПАБ» ДОР» ОСОБА_3 основним захворюванням є рак верхньої долі правої легені з метастазами; дане захворювання виникло на фоні ХОЗЛ: хронічний бронхіт, емфізема легень, пневмосклероз. Безпосередня причина смерті - ракова інтоксикація. Гіпертонічну хворобу та системний атеросклероз слід віднести до супутньої паталогії.
У Довідці Обласної МСЕК № 2 від 11.01.2024 про причинний зв'язок смерті ОСОБА_2 з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом зазначено: «встановлений причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням від 10.03.2009».
Зміст правовідносин сторін у цьому спорі складають відносини, що пов'язані з виникненням у батька позивача професійного захворювання внаслідок роботи на підприємстві відповідача, пов'язаності такого професійного захворювання зі смертю батька, обставин заподіяння внаслідок цього моральної шкоди позивачу, наявність або відсутність підстав для відшкодування такої шкоди з боку роботодавця (відповідача). Постає також питання, у разі наявності підстав для відшкодування шкоди, про її розмір та, у разі стягнення, питання про урахування чи неврахування податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, серед іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно з ч. 3, 4 зазначеної статті, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно з ч. 3 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці; забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, роботодавець повинен забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань у працівників.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, серед яких - принцип пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
З наведених норм суд робить висновок про те, що створення і забезпечення нешкідливих умов праці - це зона відповідальності працедавця. Якщо виникає потреба у застосуванні індивідуальних засобів захисту, пропонованих роботодавцем, працівником, то таке використання забезпечується контролем з боку першого та його правом і можливістю притягнення до дисциплінарної відповідальності другого. Про це свідчать норми статей КЗпП України: 139 («Працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці»), 159 («Обов'язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці») та 160 («Постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на роботодавця»). Додержання вимог про охорону праці є частиною трудової дисципліни (стаття 139 КЗпП України розміщена у главі Х з відповідною назвою). За порушення трудової дисципліни до працівника можуть бути застосовані стягнення; процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульована ст. 147-152 КЗпП України, є формалізованою, а накладення дисциплінарного стягнення оформлюється рішенням/розпорядженням власника/адміністрації (ст. 149 КЗпП України: «стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку»).
Суд вважає, що відповідач - повністю відповідальний за шкідливі умови роботи батька позивача на його підприємстві. Доказів вини ОСОБА_2 у виникненні у нього професійних захворювань суду не надано.
З наведеного, а також враховуючи надані позивачем та досліджені документи, Довідку Обласної МСЕК від 11.01.2024, суд дійшов висновку про причинно-наслідковий зв'язок між роботою на підприємстві (у відповідача) та встановленими у ОСОБА_2 хронічними професійними захворюваннями, і його смертю.
Заподіяння моральної шкоди позивач як син пов'язує зі своїми особистими моральними стражданнями, відчуттям душевного болю, розпачу від необхідності спостерігати за згасанням батька, від обставини самої втрати батька, отже - втрати назавжди того тепла, розуміння, моральної підтримки, порад, які давав йому батько.
Враховуючи встановлені обставини та зазначені норми права, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу смертю батька, яка була спричинена професійним захворюванням батька, набутим внаслідок роботи у відповідача.
Щодо розміру моральної шкоди.
Згідно з п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 23.12.2005 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Згідно з п. 10 Постанови № 4 розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача.
Суд скептично оцінює посилання позивача на те, що відшкодування моральної шкоди в заявленому розмірі дасть можливість йому деякий час жити достойно, як того прагнув батько, допоможе хоча б матеріально не відчувати себе за межею бідності. Такий аргумент був би доречним, якби позивач як син перебував на утриманні батька. Однак з матеріалів справи очевидно, що позивач - працездатного віку (1986 року народження, отже - йому було 37 років на час смерті батька); доказів про перебування його на утриманні батька не надав. До того ж призначення моральної шкоди - відшкодування саме моральних втрат, переживань, а не матеріальне забезпечення особи.
Суд погоджується з аргументом відповідача про завищений розмір заявленої моральної шкоди з таких причин. Середня тривалість життя чоловіків в Україні у 2020 році (до початку повномасштабного вторгнення рф) становила 66,4 років, у 2023 - 57,3 років. Батько помер у поважному віці (70 років); він мав шкідливі звички, про які зазначено в анамнезі життя Посмертного епікризу: паління та алкоголь (а. с. 13), які також могли вплинути на його захворювання, його перебіг та тривалість життя (водночас суд не піддає сумніву причинно-наслідковий зв'язок між професійним захворюванням та смертю).
Згідно з положеннями Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 23.12.2005 розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд також враховує, що розумність, виваженість та справедливість - швидше філософські поняття, і законом не визначені. Цивільний процесуальний кодекс України говорить про розумність строків розгляду справи судом. Частина 3 ст. 23 Цивільного кодексу України визначає, що при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Водночас критерії цих категорій - не встановлені. Терміну «виваженість» ні ЦПК України, ні ЦК України не містять.
У тлумачних словниках термін «виважений» є синонімом до слів «обережний», «поміркований».
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц міститься такий правовий висновок: «Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.» (п. 90).
Водночас розуміння безпідставного збагачення та його критерії - не визначені.
Враховуючи, що об'єктивні конкретні критерії визначення розміру моральної шкоди - відсутні, суд визнає факт суб'єктивності в оцінці будь-ким розміру моральної шкоди (включно з особою, якій така шкода заподіяна) як розумного та справедливого.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що присудження позивачу моральної шкоди в розмірі 100 000 грн буде справедливим, розумним, співмірним і не призведе до безпідставного збагачення позивача.
Щодо підстав утримання/неутримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів з присуджуваної моральної шкоди.
Стягнення моральної шкоди слід здійснювати з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів з огляду на таке.
У пункті 163.1 статті 163 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пункт164.1 статті 164 ПК України та підпункт 164.1.1 цього пункту).
Відповідно до пункту "а" підпункту164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який набрав чинності 23.05.2020, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Тобто з 23.05.2020 пункт "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами "а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом".
Застосування сполучника "а також" підтверджує, що згаданий перелік був доповнений новою нормою права, яка не змінює зміст інших складових частин пункту "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України.
Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров'ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, як до 23.05.2020, так і чинним податковим законодавством передбачається, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю (в тому числі моральної) не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 180/377/20.
Однак таке не включення стосується доходу, отриманого як відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю самого такого отримувача доходу. Суд дійшов висновку, що у випадку, якщо відшкодування моральної шкоди обумовлене смертю родича внаслідок шкоди його здоров'ю/життю, застосовується правило про те, що до доходу не включається сума відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року - тобто 32 000,00 грн. Розмір моральної шкоди, який задовольняє суд у цій справі, перевищує зазначений.
Відповідно, сума моральної шкоди має бути присуджена з утриманням податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». За подання до суду позову позивач, якби не був звільнений від сплати, сплатив би 3 500,00 грн. Відповідно, судовий збір в розмірі, пропорційному задоволеним вимогам - 466,55 грн покладається на відповідача.
На підставі зазначеного, керуючись статтями 62, 76-81, 89, 141, 178, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
ухвалив таке.
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю батька - задовольнити частково.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень з урахуванням утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» на користь держави судовий збір в розмірі 466,55 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Сторони:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА», ідентифікаційний код 00191329, місцезнаходження: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 5.
Повний текст рішення суду складено та підписано 10 квітня 2025 року.
Суддя: М. В. Швець