Справа № 212/2703/25
2/212/2159/25
10 квітня 2025 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого ЧАЙКІНА І.Б., за участю: секретаря судового засідання КРУТИГОЛОВИ В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Вовк Михайло Вадимович до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в якому просив визнати виконавчий напис, таким, що не підлягає виконанню. Мотивуючи свою заяву тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексія Анатолійовича знаходиться виконавче провадження № 68022083 по примусовому виконанні виконавчого напису № 41260 від 17.05.2021року виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» заборгованості в розмірі 20165 грн. У виконавчому написі зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна», код платника податків згідно з ЄДРПОУ 42753492, відступлено Відповідачу право вимоги на підстав Договору Факторингу № ККЛУ-21042021 від 21 квітня 2021 року за Кредитним договором №1128252 від 09 жовтня 2020року, укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та Позивачем. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20 квітня 2021 року по 26 квітня 2021 року. Сума заборгованості становить 19 235.00 грн., що складається з: - заборгованість за тілом кредиту 5 000.00грн.; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 14 235.00грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 930.00грн., які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. - загальна заборгованість Боржника становить 20 165,92грн.. Зауважив, що у приватного нотаріуса не було жодних законних підстав для вчинення виконавчого напису про стягнення боргу за кредитним договором. Таким чином, виконавчий напис нотаріуса було вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, тому оскаржуваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Просив також стягнути з відповідача суму судового збору на користь держави та на користь позивачки стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 6000 гривень.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2025 року справу прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» отримало ухвалу суду про відкриття провадження в електронний кабінет 18.03.2025 року, проте на стан розгляду справи 10.04.2025 року строк, який встановлений в ухвалі суду сплив, відзив на позовну заяву не надійшов.
ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган О.А. повідомлений належним чином про день час та місце розгляду справи, надав до суду документи на виконання ухвали суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Приписами ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України встановлено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що 17.05.2021 року виданого ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 41260. Стягнення заборгованості проводиться за період з 20 квітня 2021 року по 26 квітня 2021 року. Сума заборгованості ОСОБА_1 становить 19 235.00 грн., що складається з: - заборгованість за тілом кредиту 5 000.00грн.; - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами 14 235.00грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із ОСОБА_1 в розмірі 930.00грн., - загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 20 165,92грн.. (а.с. 14 зворотній).
ПРИВАТНИМ ВИКОНАВЦЕМ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган О.А. 29.12.2021 року на підставі спірного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження ВП № 68022083 про примусове виконання виконавчого напису приватним нотаріусом, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 стягувач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (а.с. 13-14).
При вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.
Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до зазначеного вище переліку документів. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом з назвою: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Так, у пункті 2 переліку вказано на можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
На зазначений пункт 2 переліку посилався нотаріус у виконавчому написі.
Проте, при вчинені виконавчого напису не враховано, що пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року на час їх застосування, а саме 17 травня 2017 року, був визнаний незаконним та нечинним судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року №23.
У подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.
Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
Зокрема, пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, не містив пункту 2 та стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених у простій письмовій формі, оскільки пункт 2 Переліку з 22 лютого 2017 року визнаний нечинним відповідно до вказаної вище постанови Київського апеляційного адміністративного суду.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі №172/1652/18 (провадження №61-16749св19).
Оскаржуваний у цій справі виконавчий напис вчинений нотаріусом 17.05.2021 року за № 41260, тобто після набрання законної сили постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Окрім цього, представлену нотаріусу заборгованість не можна вважати безспірною, оскільки судом встановлено, що позивач заперечує суму заборгованості, період стягнення та умови. Таким чином, грошова вимога стягувача не є безспірною, а тому підстави для її стягнення шляхом видачі виконавчого напису нотаріуса були відсутні.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Укладений кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем не було подано доказів, які б підтверджували заперечення позовних вимог, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Положення закону щодо надіслання боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання направлені на фактичне повідомлення заставодавця, з метою надання йому можливість усунути відповідні порушення основного зобов'язання і запобігти зверненню стягнення на його майно. Отже, таке повідомлення слід вважати здійсненим належним чином за умови, що заставодавець отримав його. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення (див. висновки Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Щодо судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесений судовий збір при зверненні до суду з даним позовом в сумі 1211,20грн. та судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову до подачі позову в розмірі 605, 60 грн.
Щодо витрат на правову допомогу.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 137 витрати,пов'язані з правничою допомогою адвоката,несуть сторони,крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витратна правничу допомогу адвоката,в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу,пов'язану зі справою,включаючи підготовку до її розгляду,збір доказів тощо,а також вартість послуг помічника адвоката визначаються з гідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості,що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається з договору про надання правової допомоги від 11.12.2024 року за № 10/03/2025-У укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Вовк Михайлом Вадимовичем визначено порядок надання правової допомоги та зокрема визначено вартість послуг за надання окремих видів правової допомоги, яка складає 6000 гривень (а.с. 22).
До суду надано квитанцію серії АВ-ТБ № 0250014 про сплату ОСОБА_1 адвокату Вовк Михайлу Вадимовичу 6000 гривень за надання правової допомоги та детальний опис виконаних робіт, а саме: ознайомлення з документами, формування правової позиції та надання консультації вартістю 500,00 грн.; - складання позовної заяви вартістю 3 500,00 грн.; - складання заяви про забезпечення позову вартістю 1000,00грн.; - складання заяви про витребування доказів вартістю 1000,00грн. (а.с.23-24).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Таким чином, з відповідача на корить позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень.
У відповідності до положень частини 7 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України 2003 року, ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 10, 19, 81 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», треті особи: ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ВИКОНАВЧОГО ОКРУГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Шаган Олексій Анатолійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений ПРИВАТНИМ НОТАРІУСОМ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО НОТАРІАЛЬНОГО ОКРУГУ Остапенко Євгеном Михайловичем від 17.05.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 41260.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь держави судовий збір у розмірі 1211, 20 гривень та 605, 60 гривень.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 гривень.
Визначити, що заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.03.2025 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до ДНІПРОВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 10.04.2025 року.
Суддя: І. Б. Чайкін