Справа № 199/470/24
(2/199/216/25)
Іменем України
17.03.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Попружко Д.О.,
представника позивача Кузюр О.О., представника відповідача Харламова В.В., третьої особи ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
В обґрунтування позовних вимог Дніпровська міська рада посилалася на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на підставі рішення міської Ради народних депутатів від 19.11.2003 №11/13.
Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 24.10.2023 №2/5-1888, склад зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 становить 5 осіб, а саме: ОСОБА_1 , зареєстрована з 08.08.1996 по теперішній час; ОСОБА_3 , зареєстрована з 27.01.2006 по теперішній час; ОСОБА_5 , зареєстрована з 11.06.2010 по теперішній час; ОСОБА_6 , зареєстрована з 11.06.2010 по теперішній час; та неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 27.07.2006 по теперішній час.
Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, встановлено, що 26.05.2023 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2023 року, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою Ольгою Валеріївною (номер запису про право власності 50418261).
Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу від 26.05.2023 року відчужувана квартира належить продавцю - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська за №291/3, зареєстрованого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» у реєстровій книзі №134п, реєстровий №824 від 20.05.1994.
Отже, на теперішній час право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .
Однак, згідно з пунктом 1.7 Положення про департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, яке затверджене рішенням Дніпровської міської ради №33/17 від 21.12.2016 року, даний департамент визначений органом приватизації житлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Дніпра.
Департаментом житлового господарства Дніпровської міської ради було повідомлено Дніпровську міську раду про те, що за архівними даними приватизаційних справ департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність громадянам, шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2 .
Листом від 18.08.2023 за №8443 Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради повідомило, що станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не проводилась.
Крім цього, виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська не приймалось рішення від 13.05.1994 року №291/3, на підставі якого спірна квартира належала ОСОБА_7 , що підтверджується листом Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 23.10.2023 року за №6/2-45.
Позивач зазначає, що приватизація вказаної квартири жодною особою, яка на теперішній час зареєстрована у спірній квартирі, не відбувалась, розпорядження про приватизацію органом приватизації не приймалось, а також свідоцтво про право власності на спірну квартиру було підроблене з метою заволодіння майном комунальної власності.
Згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 10.01.2024 року, вартість квартири АДРЕСА_2 , становить 2237164,61 грн., проте, відповідно до ціни нерухомого майна, вказаної у договорі купівлі-продажу від 26.05.2023 року за №6100, ОСОБА_2 придбав її за 1433907,70 грн., що майже у половину дешевше ніж оціночна вартість спірної квартири.
Відповідно до п. 1.7 договору купівлі-продажу від 26.05.2023 року нотаріусом перевірено за довідкою відсутність малолітніх та неповнолітніх дітей, права яких можуть бути порушені в разі відчуження квартири згідно зі ст. 12 ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей». Утім, станом на дату укладання договору купівлі-продажу та по теперішній час у квартирі зареєстрована неповнолітня особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що квартира АДРЕСА_2 , вибула із власності Дніпровської міської територіальної громади в особі Дніпровської міської ради поза волею власника, а отже наявні підстави для повернення вказаного майна шляхом його витребування.
На підставі викладеного, позивач просив суд витребувати від ОСОБА_2 на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради квартиру АДРЕСА_4 , та покласти судові витрати на відповідача.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Харламов В.В. надав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26.05.2023 року, відчужувана квартира належить продавцю ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська за №291/3, зареєстрованого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» у реєстровій книзі №134, реєстровий №824 від 20.05.1994 року.
Зазначив, що свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності продавця при укладенні ним договору купівлі-продажу майна, а у даному випадку квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_2 надав згоду на укладення договору купівлі-продажу, переконавшись у наявності усіх правовстановлюючих документів на нерухоме майно.
Крім цього, свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_2 , яке видано 13.05.1994 року виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська, у встановленому законом порядку не визнано недійсним.
Отже, у позивача відсутні підстави стверджувати той факт, що спірна квартира була набута у власність відповідачем ОСОБА_2 незаконно.
Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_1 надала до суду письмові пояснення, в яких зазначила про те, що спірна квартира АДРЕСА_2 , була отримана у користування її бабусею - ОСОБА_8 , на підставі ордеру №28 від 04.03.1977 року. До складу сім'ї орендаря входили: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 ..
ОСОБА_1 із 08.08.1996 року по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Після смерті родичів, ОСОБА_1 звернулася до Амур-Нижньодніпровської районної ради із заявою про зміну наймача у договорі найму житлового приміщення, у зв'язку із чим рішенням виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська від 19.07.2013 за №184/4 внесено зміни у договір найму житлового приміщення, а саме квартири АДРЕСА_2 . Наймачем вказаної квартири є ОСОБА_1 . Також, відповідно до довідки №1890 від 31.05.2007 року за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_14 та неповнолітній ОСОБА_4 ..
Відповідно до акту обстеження житла, що зберігається за дитиною, яка перебуває під опікою/піклуванням від 20.01.2011 року №02/111, комісією було здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_3 , для перевірки збереження житла за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , позбавлених батьківського піклування.
Крім цього, відповідно до акту збереження житла дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування від 15.02.2012 року, комісією обстежено збереження житла за ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25.07.2023 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що спірна квартира перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2023 року.
ОСОБА_1 вважає, що ОСОБА_15 та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано із використанням підроблених документів, у зв'язку із чим просила суд задовольнити позов.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_16 позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Харламов В.В. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову у повному обсязі та зазначив, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем вказаного нерухомого майна.
Третя особа ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити та додатково зазначила, що у спірній квартирі по теперішній час зареєстровані усі її родичі та неповнолітня дитина, вона є наймачем житлового приміщення, однак через відсутність коштів для проведення ремонту та непридатний для проживання стан квартири, вона постійно в квартирі не проживає, хоча не втратила інтерес до цього житла, яке є єдиним як для неї, так і для членів сім'ї. Іншого житла нібито із зареєстрованих осіб не має.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялися в установленому законом порядку.
Вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 , належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради на підставі рішення міської Ради народних депутатів від 19.11.2003 №11/13 (а.с.32).
Згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна встановлено, що 26.05.2023 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.05.2023 року, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Щетіловою Ольгою Валеріївною (номер запису про право власності 50418261) (а.с.36).
Відповідно до п. 1.2 договору купівлі-продажу від 26.05.2023 року відчужувана квартира належить продавцю - ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради міста Дніпропетровська за №291/3, зареєстрованого Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» у реєстровій книзі №134п, реєстровий №824 від 20.05.1994 (а.с.26-28).
Отже, на теперішній час право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 .
Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (стаття 19 Закону).
Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності (частина 1 статті 345 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду " до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках), де мешкають два і більше наймачів.
Відповідно до ст. 8 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону.
Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.
Як вбачається з листа Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 10.08.2023 року за №3/9-6577, за архівними даними приватизаційних справ департаменту відсутня інформація щодо передачі у власність громадянам, шляхом приватизації квартири АДРЕСА_2 (а.с.13).
Листом від 18.08.2023 за №8443 Комунальне підприємство «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» Дніпровської міської ради повідомило, що станом на 31.12.2012 року реєстрація права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не проводилась (а.с.24).
Відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 24.10.2023 №2/5-1888, склад зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_2 становить 5 осіб, а саме: ОСОБА_1 , зареєстрована з 08.08.1996 по теперішній час; ОСОБА_3 , зареєстрована з 27.01.2006 по теперішній час; ОСОБА_5 , зареєстрована з 11.06.2010 по теперішній час; ОСОБА_6 , зареєстрована з 11.06.2010 по теперішній час; та неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 27.07.2006 по теперішній час (а.с.14-15).
Відомості про реєстрацію ОСОБА_2 у спірній квартирі відсутні, що підтверджується довідкою №669 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 10.02.2025 року (а.с.160).
Також, згідно з довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 10.01.2024 року, вартість квартири АДРЕСА_2 , становить 2237164,61 грн., проте відповідно до ціни нерухомого майна, вказаної у договорі купівлі-продажу від 26.05.2023 року за №6100, ОСОБА_2 придбав її за 1433907,70 грн., що майже у половину дешевше ніж оціночна вартість спірної квартири (а.с.29-31).
Крім цього, виконавчим комітетом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська не приймалось рішення від 13.05.1994 року №291/3, на підставі якого спірна квартира належала ОСОБА_7 , що підтверджується листом Адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 23.10.2023 року за №6/2-45 (а.с.25).
Таким чином, судом встановлено, що приватизація вказаної квартири жодною особою, яка на теперішній час зареєстрована у спірній квартирі, не відбувалась, розпорядження про приватизацію органом приватизації ніколи не приймалось та, на думку суду, свідоцтво про право власності на спірну квартиру було підроблене із метою заволодіння майном комунальної власності.
Наведені обставини у сукупності вказують на те, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 , набуто ОСОБА_2 - набуто неправомірно, шляхом підроблення низки документів та подання їх державному реєстратору для реєстрації права власності.
Ні ОСОБА_2 , ані ОСОБА_7 , не змогли б у встановлений законний спосіб зареєструвати право власності на спірну квартиру, оскільки це майно перебувало у комунальній власності та передано у користування наймачеві ОСОБА_1 ..
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що квартира АДРЕСА_2 , вибула із володіння територіальної громади м. Дніпра у протиправний спосіб, поза волею власника, а саме Дніпровської міської ради.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права, а також цивільного інтересу.
Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
У п. п. 2 і 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України передбачено, що в разі придбання майна за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадку, якщо майно викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
У ч. 3 ст. 388 ЦК України передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках.
За нормою ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
За змістом положень ст. ст. 317, 319 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин, і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Зазначена норма передбачає вичерпне коло підстав, за яких власник зберігає право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Такою підставою є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом. Тобто випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.
Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.
Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд повинен встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника в силу обставин, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК, зокрема - чи з волі власника вибуло це майно з його володіння.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 р. року у справі №569/1221/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦК України власник має витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Тобто вибуття майна з володіння власника поза його волею, є однією із безумовних підстав, яка дозволяє витребувати таке майно у добросовісного набувача.
Враховуючи, що уповноважений орган приватизації, Дніпровська міська рада, Департамент житлового господарства та інші відповідні органи не надавали дозвіл на приватизацію квартири АДРЕСА_2 , та не приймали рішення про передачу цього майна у приватну власність відповідачу, суд приходить до висновку про витребування квартири із незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справ з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 21508,62 грн., які пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка також діє в інтересах ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.
Витребувати від ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 26510514, квартиру АДРЕСА_4 .
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 26510514, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 21508 (двадцять одна тисяча п'ятсот вісім) гривень 62 копійки.
Позивач: Дніпровська міська рада, код ЄДРПОУ 26510514, місцезнаходження за адресою: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Третя особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Третя особа: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .
Третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, код ЄДРПОУ 40392181, місцезнаходження за адресою: м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Л.Г. Якименко