ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2025справа №910/10566/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/10566/23
за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280)
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) та
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4, м. Київ, 04123; ідентифікаційний код 40888017) та
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (вул. Велика Васильківська, буд. 55, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 42901825),
про стягнення 17 000 грн та зобов'язання вчинити дії,
за участю представників:
позивача - Лисого М.С. (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
відповідачів - Ярошенко А.С. (довіреність від 26.12.2024 №60-13152);
третіх осіб - не з'явилися.
1. Стислий виклад позовних вимог
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 14.08.2023 вих. №117/29118/2023) про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - Банк), яке перебуває в процедурі припинення, 17 000 грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах (далі - Договір), з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банку суму позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі;
- зобов'язання Фонду позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- Банком не виконано договірних зобов'язань, в частині оплати за надані послуги, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість з комісійної винагороди депозитарній установі у сумі 17 000 грн, з яких: заборгованість зі сплати комісії депозитарній установі строкова - 500 грн, заборгованість зі сплати комісії депозитарній установі прострочена - 16 500 грн;
- станом на дату подання позову договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони Товариства продовжує здійснюватися;
- оскільки заборгованість перед позивачем на підставі договорів виникла в процесі ліквідації Банка, пов'язана зі здійсненням Фондом ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат Банка, затвердженого Фондом, відповідно до статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).
2. Стислий виклад пояснень позивача
Товариство 16.08.2024 подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що:
- станом на 16.08.2024 (дата підписання пояснень) подання позову договір про обслуговування рахунку в цінних паперах від 22.01.2019 не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони Товариства продовжує здійснюватися;
- позивач надсилав Банку лист-вимогу від 21.12.2020 №12803 щодо сплати заборгованості за Договором та акти-рахунки приймання-передачі депозитарних послуг згідно з Договором за період 01.07.2020 по 30.04.2023;
- для проведення операції з цінними паперами депонент повинен був звернутися до Депозитарної установи з відповідним розпорядженням, додаток №46 Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи Товариства (далі - Положення; зокрема, в розпорядженні зазначається назва, номер і дата документа, який є підставою для складання та виконання цього розпорядження та підтверджують правомірність здійснення операцій; також заповнюється відомості про договір, що є підставою для переходу права власності на цінні папери), однак, цінні папери від ступлено без повідомлення Товариства в порушення статті 20 Закону України «Про депозитарну систему України», пункту 4.2.2 розділу 4, підпункту 43 пункту 5.3 розділу 5, 4.8 глави 4 розділу 7 Положення;
- відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) щодо відповідача-1 не внесені записи про припинення юридичної особи, в ЄДР наявні відомості про перебування у стані припинення, тобто, відповідно до частини третьої статті 46 Закону допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов'язань, пов'язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку (пункт 7.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011);
- спеціальною нормою Закону встановлено, що певні виплати проводяться протягом всього часу ліквідаційної процедури банку як в порядку черговості, так і позачергово (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №910/7040/19);
- матеріали справи №910/10566/23 містять неспростовні докази того, що в процесі ліквідації Банку відповідачем-1 сплачувалися Товариству кошти за Договором, а оскільки заборгованість перед Товариством на підставі Договору виникла в процесі ліквідації Банку пов'язана із здійсненням Фондом ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку та, не виключно, повинна оплачуватися позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат Банку, затвердженого Фондом, відповідно до статті 52 Закону.
3. Процесуальні дії у справі
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 (суддя Курдельчук І.Д.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 (головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П. і Мальченко А.О.), позов Товариства до Банка і Фонду про стягнення 17 000 грн і зобов'язання вчинити дії задоволено повністю; стягнуто з Банка на користь Товариства 17 000 грн заборгованості за Договором; зобов'язано Фонд скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банка суму позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; зобов'язано Фонд позачергово затвердити кошторис витрат Банка з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; стягнуто з Фонду на користь Товариства 8 052 грн судового збору.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2024 (головуючий суддя Мамалуй О.О., судді Бакуліна С.В. і Баранець О.М.) касаційну скаргу Фонду задоволено частково; постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2023 у справі №910/10566/23 скасовано; справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Підставами скасування судових рішення першої та апеляційної інстанцій стало таке:
- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не надали оцінки наданим Фондом рішенням Фонду від 13.02.2020 №337 і від 14.04.2020 №786 щодо визначення пулу активів Банка, що підлягали продажу на відкритих торгах, та договору № UA-EA-2020-04-16-000003-b/42/2 купівлі-продажу майнових прав від 15.06.2020, договору купівлі-продажу майнових прав від 22.04.2020 №UA-EA-2020-03-12-000009-b/42/1, з урахуванням виписок про операції з цінними паперами з 16.12.2016 по 05.06.2023, про стан рахунку в цінних паперах на 05.05.2023;
- судами попередніх інстанцій не взято до уваги, що прийняття вказаних рішень та здійснення подальшого продажу є реалізацією Фондом своїх повноважень (обов'язку) на підставі та у спосіб, що передбачені Законом;
- майнові права, які випливають з цінних паперів, що обліковувались на рахунку, виставлялися на продаж в складі пулу активів;
- судами не встановлено обставин, про які стверджує Фонд, стосовно відступлення Банком своїх майнових прав, які випливають з цінних паперів на користь нових кредиторів, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (далі - ТОВ «ФК «Женева»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (далі - ТОВ «ФК «Ю-Бейс»), що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу майнових прав, з урахуванням інформації з виписки про операції з цінними паперами з 16.12.2016 по 05.06.2023 та виписки про стан рахунку в цінних паперах на 05.05.2023, наданих депозитарною установою Товариством;
- не врахувавши зазначене, суди попередніх інстанцій не надали оцінки підставам виникнення та правовій природі заборгованості, яку позивач просить стягнути з Банка, в контексті приписів статті 52 Закону, що є визначальним при прийнятті рішення про стягнення такої заборгованості, з огляду на частину першу статті 52 Закону, якою встановлена черговість та порядок задоволення вимог кредиторів до банку, та на частину другу статті 52 Закону, якою встановлена позачергова оплата витрат банку, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації, в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/10566/23 було передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 суддею Марченко О.В. прийнято справу до свого провадження; підготовче засідання призначено на 19.08.2024.
Банк 19.08.2024, а Фонд 24.09.2024 подали суду додаткові пояснення у справі, в яких вказали, що:
- позовні вимоги до Фонду про зобов'язання позачергово включити в кошторис витрат Банку суму позачергової заборгованості за Договором в сумі 17 000 грн та позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором в сумі 17 000 грн є незаконними, адже передбачають складення кошторису та направлення його на затвердження виконавчій дирекції Фонду відносно неплатоспроможного банку, за яким зведено ліквідаційний баланс та завершено ліквідаційну процедуру;
- зазначені вимоги Товариства є безпідставними, адже кошти, які Товариство хоче стягнути з Банку, не є витратами, що пов'язані з процедурою ліквідації банку (в розумінні статті 52 Закону), враховуючи реалізацію банком майнових прав, які випливають з цінних паперів та дебіторської заборгованості за облігаціями, тому взагалі не підлягають включенню до кошторису витрат банку.
У підготовчому засіданні 19.08.2024 оголошено перерву до 23.09.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2024 підготовче засідання відкладено на 21.10.2024; залучено до участі у справі ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів; запропоновано залученим третім особам у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачам.
02.10.2024 на виконання вимог вказаної ухвали позивач подав суду докази надіслання третім особам позову з додатками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 підготовче засідання відкладено на 18.11.2024; повторно запропоновано третім особам у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 підготовче засідання відкладено на 16.12.2024; зобов'язано третіх осіб у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачам.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 підготовче засідання відкладено на 20.01.2025; повторно зобов'язано третіх осіб у строк у п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали подати суду письмові пояснення щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову з доданням доказів, що підтверджують викладені обставини, та доказів надіслання письмових пояснень і доданих до них документів позивачу та відповідачам.
Станом на 20.01.2025 треті особи не подали суду письмові пояснення щодо позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.02.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2025 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідачів оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 розгляд справи по суті відкладено на 07.04.2025.
Представники третіх осіб у судове засідання 07.04.2025 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про доставлення процесуальних документів до електронних кабінетів вказаних осіб.
Банк 07.04.2025 подав суду додаткові пояснення щодо судової практики в подібних правовідносинах.
Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з'ясувавши обставини, на які посилаються сторони, у судовому засіданні 07.04.2025 дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.
У судовому засіданні 07.04.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.
Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Відповідно до постанови правління Національного банку України (далі - НБУ) від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.07.2015 №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Банка та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.
В газеті Голос України від 23.07.2015 №131 (6135) опубліковано повідомлення про початок процедури ліквідації Банка та призначення уповноваженої особи Фонду на таку ліквідацію.
Згідно з рішення виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 №1706 ліквідатором Банка призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію Білу Ірину Володимирівну.
16.12.2016 Товариством і Банком в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банка укладено Договір.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13.07.2020 №1335 з 16.07.2020 відкликаються повноваження ліквідатора Банка, делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2018 №3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» та ПАТ «Банк «Київська Русь».
Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації Банка здійснюватиметься безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та згідно з частиною п'ятою статті 44 Закону.
Слід зазначити, що за даними з ЄДР Банк перебуває в стані припинення, відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті НБУ, Банк перебуває в режимі ліквідації, дані обставини є публічними та загальновідомими.
Позивач вказує, що ним у повному обсязі виконано зобов'язання, передбачені умовами Договору, проте Банк зобов'язання за Договором не виконав, а саме не сплатив заборгованість у загальній сумі 17 000 грн.
У свою чергу, відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що:
- рішенням виконавчої дирекції Фонду від 29.04.2021 №427 затверджено ліквідаційний баланс Банка станом на 26.03.2021 та звіт про виконання ліквідаційної процедури, а отже, на думку Фонда, згідно з частиною третьою статті 53 Закону вважається завершеною;
- за приписами частини першої статті 52 вимоги до банка, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банка на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними.
22.01.2019 Банк в особі уповноваженої особи Фонду на його ліквідацію звернувся до Товариства з заявою про приєднання до умов договору про обслуговування рахунку в цінних паперах, в якій Банк приєднуючись до договору про обслуговування рахунку в цінних паперах засвідчив, що він ознайомився з умовами та тарифами, які розміщені за посиланням: https://www.ukrgasbank.com.
Так, підписуючи Заяву на приєднання до Договору, депонент погоджується з розміром тарифів, встановлених депозитарною установою на дату укладення Договору та порядком внесення змін до них. Депозитарна установа має право змінювати тарифи протягом дії Договору.
Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Банку відповідно до Договору, належним чином відображаються в акті-рахунку приймання-передачі депозитарних послуг за певний період, який підписують сторони Договору.
На підставі Договору було відкрито рахунок у цінних паперах.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що останній укладається виключно шляхом приєднання до нього в цілому особи, що виявила бажання укласти Договір.
Договір вважається укладеним після отримання депозитарною установою від депонента заповненої та підписаної Заяви про приєднання та її реєстрації. У разі, якщо депонент вже має відкритий рахунок у цінних паперах, з моменту набрання чинності Договору, втрачає чинність за взаємною згодою сторін договір про відкриття рахунку в (у) цінних паперах або договір про обслуговування рахунка в цінних паперах, який був раніше укладений депозитарною установою та депонентом та правовідносини, що виникли у сторін у зв'язку з відкриттям рахунку продовжуються на умовах Договору. Умови Договору застосовуються сторонами з урахуванням того, що депоненту вже відкритий рахунок у цінних паперах депоненту (пункт 2.5 Договору).
Згідно з пунктом 2.6 Договору з моменту реєстрації депозитарною установою заяви про приєднання, їй присвоюється індивідуальний номер, що є також індивідуальним номером Договору, і акцепт вважається закінченим, після чого один екземпляр заяви про приєднання повертається Депоненту.
Відповідно до підпункту 5.1.11 пункту 5.1 Договору депонент зобов'язаний відслідковувати зміни Договору, тарифів, внутрішніх документів депозитарної установи, які змінюються, шляхом відвідування сайту депозитарної установи.
Пунктом 8.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту підписання депонентом заяви про приєднання згідно з формою, що наведена у додатку №4 до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору. Договір укладений строком на 5 (п'ять) років і набирає чинності з дати акцептування публічної пропозиції. У разі відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання Договору не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору, останній вважається кожного разу продовженим на 5 (п'ять) років на тих самих умовах
Депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством України, внутрішніми документами депозитарної установи та Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в цінних паперах депонента в системі депозитарного обліку, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента та в інший спосіб, передбачений законодавством України, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності (пункт 3.1 Договору).
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 Договору депозитарна установа має право отримувати від депонента своєчасно та в повному обсязі плату за надання послуг депозитарною установою за умовами Договору та тарифами (додаток №1 до Договору).
Відповідно до підпункту 5.1.4 пункту 5.1 Договору депонент зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та тарифами, встановленими депозитарною установою.
Слід зазначити, що розділом 6 публічної частини (далі - Публічна частина) Договору, яка розміщена на вебсайті Товариства за посиланням https://www.ukrgasbank.com/securities/custodian/ врегульовані правовідносини стосовно вартості послуг та порядку розрахунків.
Пунктами 6.1, 6.5, 6.8 і 6.14 Публічної частини передбачено, що депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з Договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до Договору), встановлених депозитарною установою. Тарифи депозитарної установи є обов'язковими для депонента. Оплата депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до пункту 6.7 Договору згідно з актом-рахунком (додаток №2 до Договору), який надається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв'язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи. Депозитарна установа має право відмовити депоненту у взятті до виконання розпорядження на закриття рахунку в цінних паперах депонента, у разі наявності у нього заборгованості за надані послуги депозитарної установи.
Згідно з пунктами 7.7 і 7.8 Публічної частини усі спори, що виникають з Договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір не можливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в судах України або у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Розділом 8 Публічної частини врегульовані правовідносини щодо строку дії Договору, порядку внесення змін до нього та припинення дії.
Відповідно до пункту 8.2 Публічної частини сторона, яка вважає за необхідне змінити Договір, надсилає пропозиції про це іншій стороні Договору. Депозитарна установа розміщує пропозиції (односторонній письмовий правочин) на сайті депозитарної установи та повідомляє депонента про це одним або декількома з таких способів, за вибором депозитарної установи:
- надсилання інформації поштою за адресою місцезнаходження депонента, що зазначена в анкеті рахунку в цінних паперах;
- надсилання SMS-повідомлення на номер мобільного телефону депонента, вказаний депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;
- надсилання електронного повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену депонентом в анкеті рахунку в цінних паперах;
- надсилання електронного повідомлення через будь-які канали передачі повідомлень, що відправляються через програмний додаток типу «Viber», «Telegram», «WhatsApp» тощо, який може бути встановлений на мобільних, планшетних пристроях та персональному комп'ютері депонента.
Депонент - шляхом надіслання відповідного письмового повідомлення.
Пунктами 8.3 - 8.5 Публічної частини передбачена можливість розірвання Договору, процедура та умови такого розірвання, зокрема, кожною із сторін в односторонньому порядку, за згодою сторін, за відповідним рішенням суду.
Згідно з підпунктами 8.4.1 - 8.4.3 пункту 8.4 Договору останній може бути розірваний тільки за умови відсутності на рахунку в цінних паперах депонента цінних паперів, у таких випадках:
- в односторонньому порядку, передбаченому підпунктом 8.3.1 пункту 8.3 Договору, за умови закриття рахунка в цінних паперах депонента депозитарною установою відповідно до підпункту 4.2.8 пункту 4.2 Договору;
- в односторонньому порядку за умови закриття рахунка в цінних паперах депонента депозитарною установою згідно з підпунктом 4.2.9 пункту 4.2 Договору;
- у разі закриття рахунку в цінних паперах на підставі відповідного розпорядження депонента.
Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 7.2 Положення рахунок у цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються права на цінні папери та/або існує заборгованість депонента перед депозитарною установою з оплати за послуги депозитарної установи.
Пунктом 7.4 Положення передбачено, що у випадку анулювання цінних паперів, реєстрація випуску яких скасована НКЦПФР, внаслідок якого депозитарною установою здійснено за відповідним розпорядженням/повідомленням Центрального депозитарію списання прав на цінні папери з рахунку (рахунків) в цінних паперах, який (які) обслуговувався на підставі договору про відкриття/обслуговування рахунку в цінних паперах власників(ам), укладеного депозитарною установою з емітентом, в разі ненадання відповідного розпорядження емітентом на закриття рахунку(ів) у цінних паперах власнику(ам) протягом 3 (трьох) місяців з дня списання прав на цінні папери з рахунку(ів) в цінних паперах власника(ів) (далі - дата списання) рахунок може (можуть) бути закрито депозитарною установою протягом 5 (п'яти) років з дати списання за розпорядженням керівника депозитарної установи або уповноваженої ним особи, якщо інше не встановлено умовами договору з емітентом.
Слід зазначити, що станом на дату подання позовної заяви Договір не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони позивача продовжує здійснюватися; доказів протилежного суду не подано.
Товариство надсилало на адресу Банка лист-вимогу від 21.12.2020 №12803 щодо сплати заборгованості за Договором та акти-рахунки приймання-передачі депозитарних послуг згідно з Договором.
Втім, вказана вимога була залишена без відповіді та належного реагування, заборгованість за Договором не сплачена.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ І ВИСНОВКИ СУДУ
Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів врегульовано Законом України «Про депозитарну систему України».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про депозитарну систему України» власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.
Відповідно до частини першої статті 194 ЦК України цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.
Рахунок у цінних паперах депонента відкривається Національним банком України при провадженні ним депозитарної діяльності депозитарної установи на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах особам, визначеним Національним банком України за погодженням з Комісією відповідно до закону.
Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону України «Про депозитарну систему України» підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах, що відкривається депозитарною установою, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.
Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.
Згідно з випискою про стан рахунку в цінних паперах на 05.05.2023 на рахунку відповідача обліковуються цінні папери:
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 301 700 шт., загальною номінальною вартістю 3 017 000 грн, емітент - ПАТ «Сінтрон»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 7 289 389 шт., загальною номінальною вартістю 7 289 389 грн, емітент - ПАТ «Ясна Поляна»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 1 294 292 шт., загальною номінальною вартістю 1 294 292 грн, емітент - ПАТ «Сіам-Капітал»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 4 321 750 шт., загальною номінальною вартістю 4 321 750 грн, емітент - ПАТ «Юридичні Послуги»;
корпоративна облігація дисконтна електронна іменна серія А, у кількості 16 108 274 шт., загальною номінальною вартістю 177 191 014 грн, емітент - ТОВ «Навіум»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 235 000 шт., загальною номінальною вартістю 235 000 грн, емітент - ПАТ «ТД Віан»;
акція проста бездокументарна іменна, у кількості 257 176 шт., загальною номінальною вартістю 3 571 760 грн, емітент - ПАТ «Морітайм Сервіс».
Абзацом третім частини першої статті 6 Закону України «Про депозитарну систему України» передбачено, що облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.
Відповідно до пункту 6.1 Договору депонент оплачує послуги депозитарної установи згідно з Договором та відповідно до тарифів (додаток №1 до Договору), встановлених депозитарною установою. Підписуючи заяву про приєднання до Договору, депонент погоджується з розміром тарифів, встановленими депозитарною установою на дату укладення Договору та порядком внесення змін до них.
Згідно з частини першою статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами пункту 6.8 Договору оплата депонентом послуг депозитарної установи здійснюється щомісячно по останній банківський день місяця (включно), наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарної установи з урахуванням попередньої оплати відповідно до пункту 6.7 Договору згідно з актом-рахунком (додаток №2 до Договору), який надсилається особисто або надсилається депозитарною установою депоненту засобами поштового зв'язку або в інший спосіб за домовленістю сторін не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому надавались послуги депозитарною установою.
На підтвердження взятих на себе зобов'язань за Договором позивачем надано акти-рахунки за період з липня 2020 року по квітень 2023 року, які не підписані зі сторони Банка.
Проте, судом встановлено, що на виконання умов Договору Товариством направлялися Банку акти-рахунки за наведений період, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих рекомендованих відправлень за ф. 103 та фіскальними чеками.
Банком не надано суду жодних доказів на підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання актів-рахунків.
З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи не містять мотивованої відмови від підписання актів-рахунків, суд вважає, що послуги є наданими Товариством у повному обсязі та прийнятими Банком без зауважень, а відтак, за умовами пунктів 6.1 і 6.8 Договору підлягали оплаті Банком у повному обсязі та в обумовлені Договором строки.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів на підтвердження оплати актів-рахунків Банком до матеріалів справи не надано.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Банка заборгованості за Договором у загальній сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно заперечень відповідачів щодо введення тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку, що унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом, то слід зазначити таке.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом, яким також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до статті 1 Закону цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
У випадку ліквідації банку, який має зобов'язання за облігаціями, адміністратор за випуском облігацій, що є кредитором для цілей цього Закону, заявляє Фонду про вимогу до такого банку в інтересах всіх власників облігацій відповідного випуску. Така вимога адміністратора за випуском облігацій в інтересах всіх власників облігацій одного випуску розглядається як єдина вимога кредитора. При цьому ідентифікація кожного власника облігацій не вимагається.
У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Частиною третьою статті 46 Закону передбачено, що під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.
При цьому, відповідно до частини другої статті 52 Закону оплата витрат банку, пов'язаних із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами), проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого Фондом. До таких витрат, зокрема, належать: 1) витрати на опублікування оголошення про ліквідацію банку, відкликання банківської ліцензії та інформації про продаж майна (активів) банку; 2) витрати, пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку; 3) витрати на проведення оцінки та продажу майна (активів) банку; 4) витрати на проведення аудиту; 5) витрати на оплату послуг осіб, залучених Фондом для забезпечення здійснення покладених на Фонд повноважень; 6) витрати на виплату вихідної допомоги звільненим працівникам банку; 7) витрати Фонду, пов'язані з здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.
Тобто спеціальною нормою Закону встановлено, що певні виплати проводяться протягом всього часу ліквідаційної процедури банку як в порядку черговості, так і позачергово.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 зі справи №910/7040/19.
Згідно з пунктом 6.8 глави V (Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації) Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 №2, передбачено, що оплата витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідації, здійснюється позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.
Судом встановлено, що зобов'язання зі сплати послуг депозитарної установи за Договором, виникли після запровадження процедури ліквідації банку на забезпечення ліквідаційної процедури та підпадають під категорію позачергових витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, відповідно до частини другої статті 52 Закону.
Таким чином, судом відхиляються посилання відповідачів на неможливість виконання взятих на себе зобов'язань з огляду на Закон та перебування Банка у ліквідації, оскільки у даному випадку предметом спору є витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Банк посилається на висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2025 зі справи №910/10403/23, а саме:
« 53. Суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що комісія з обслуговування депозитарного рахунку в цінних паперах є витратами, пов'язаними з утриманням і збереженням майна банку. Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що заборгованість відповідача-1, пов'язана із здійсненням Фондом ліквідаційної процедури, оскільки виникла (заборгованість) перед позивачем в процесі ліквідації відповідача-1.
54. Зазначені висновки судів є передчасними, з огляду на те, що за наслідком відчуження на аукціонах з продажу активів ПАТ «Банк Камбіо», а саме пулу активів, що складається, зокрема і з майнових прав щодо цінних паперів, майнові права втратили статус активу банку.
55. Схожі за змістом висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 910/10948/23, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.
56. Позивач просить стягнути з відповідача-1 заборгованість, що виникла в процесі ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку.
57. Однак, позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат банку проводяться оплати витрат банку, пов'язаних саме із здійсненням процедури ліквідації, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку (управлінням майном (активами), продажем майна (активів) та іншими витратами).
58. Частиною 2 ст. 8 Закону України Про депозитарну систему України виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.
59. Реалізація права власності на набуті цінні папери можлива після належного їх оформлення - зарахування цінних паперів на рахунок особи та отримання нею виписки з рахунку у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску).
60. Після відчуження на аукціоні пул активів перебування цінних паперів на рахунку в цінних паперах ПАТ «Камбіо» в депозитарній установі - ПАТ АБ «Укргазбанк», невчинення Банком дій щодо списання з рахунку цінних паперів та нереалізація новими власниками свого права власності на цінні папери не змінює статусу цього майна, яке після продажу не є активом Банку.».
Відтак, Банк зазначає, що оскільки ним 15.06.2020 було реалізовано майнові права, які випливають з цінних паперів, а 22.04.2020 - дебіторську заборгованість за облігаціями, то кошти, що заявлені позивачем до стягнення, не є витратами, пов'язаними з процедурою ліквідації банку.
Разом з тим, Положення про провадження депозитарної діяльності, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 №735, встановлює процедуру списання цінних паперів з рахунку власника, зокрема, шляхом надання ним відповідного розпорядження.
Абзацом п'ятдесятим пункту 1 глави 2 розділу V Положення передбачено, що право власності на цінні папери електронної форми існування переходить до депонента - нового власника з моменту зарахування прав на ці цінні папери на його рахунок у цінних паперах, що обслуговується депозитарною установою. Не допускається зарахування прав на цінні папери на рахунок у цінних паперах депонента - нового власника без проведення їх списання (або переказу) з рахунку в цінних паперах депонента - попереднього власника в депозитарній установі.
Судом в контексті правових висновків Верховного Суду у релевантних справах щодо необхідності встановлення правової природи заборгованості встановлено, що у матеріалах справи відсутні розпорядження стосовно проведення операцій з цінними паперами щодо їх списання або переказу на інші рахунки, зокрема, на користь ТОВ «ФК «Женева» та ТОВ «ФК «Ю-Бейс», як і вчинення депонентом будь-яких інших дій для врегулювання питання з оплати за Договором, у зв'язку з чим депозитарною установою здійснювалось за період з 01.07.2020 по 30.04.2023 платне обслуговування рахунку, що підтверджується актами-рахунками та доказами направлення їх депоненту.
Зважаючи на встановлені у даній справі обставини, відсутність в матеріалах справи доказів надання депонентом розпорядження про списання з рахунку включених в пул активу цінних паперів, а також з врахуванням положень спеціального законодавства в частині набуття та обліку цінних паперів в бездокументарній формі, суд дійшов до висновку, що відповідачами належними засобами доказування не доведено факт переходу майнових прав, що випливають з цінних паперів, до третіх осіб.
Проведення аукціону в тому числі з продажу цінного паперу в бездокументарній формі без наступного належного оформлення в депозитарній установі такого правочину з урахуванням специфіки переходу прав власності на це майно, не доводить настання обставини набуття новим власником права власності.
Одночасно суд звертає увагу на те, що з досліджених договорів, укладених за результатами проведених аукціонів, не вбачається, що переможцям торгів відступаються обов'язки зобов'язаної сторони за Договором, за яким обліковуються цінні папери різних емітентів.
При цьому, законодавством про депозитарну систему не передбачено можливості належності різним особам одного рахунку в цінних паперах з різним складом цінних паперів різних емітентів. До того ж, обрання депозитарної установи для обслуговування рахунку в цінних паперах належить власнику (депоненту), який вчиняє дії із подання заяви-приєднання.
За таких обставин, оскільки відповідачами належними засобами доказування не підтверджено факт списання цінних паперів з рахунку Банка на користь переможців торгів, а отже і перехід права власності на цей актив, тому заявлена до стягнення позивачем комісія з обслуговування депозитарного рахунку в цінних паперах є витратами, пов'язаними з утриманням і збереженням майна, що належить Банку. А тому на них поширюють правила щодо їх оплати, визначені в частині другій статті 52 Закону.
Що ж до заявлених позивачем вимог про зобов'язання Фонду скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банку суму позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, та зобов'язання Фонду позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, то судом встановлено таке.
Невчинення (відповідачами) дій після реалізації майнових прав на цінні папери щодо припинення договірних відносин за договором не змінює заявлені позивачем витрати на кредиторські та, відповідно, їх порядок черговості, тож судом відхиляються посилання відповідачів на те, що вимоги позивача є кредиторськими, і те, що проведення витрат в порядку черговості/позачерговості законодавством не передбачено.
Відповідно до частин першої та другої статті 36 Закону з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.
Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку виконує повноваження органів управління банку (пункт 1 частини першої статті 48 Закону).
Згідно з пунктами 4 і 5 частини п'ятої статті 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків: затверджує кошторис витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; затверджує кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.
Пунктом 1.2 Глави VІ (дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації) Положення передбачено, що уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію або ліквідацію (у разі делегування відповідних повноважень) складає та подає Фонду кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, на період тимчасової адміністрації та щокварталу протягом процедури ліквідації банку (з розподілом за місяцями) протягом 3 робочих днів після прийняття рішення виконавчою дирекцією Фонду про здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку та призначення відповідно уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію або ліквідацію.
Кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації або ліквідації банку, у тому числі витрат Фонду, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації неплатоспроможного банку, затверджується виконавчою дирекцією Фонду (пункт 1.7 Положення Глави VІ).
Суд зазначає, що статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
В статті 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами чи не визнається.
За положеннями частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні таких спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Відтак, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.
Отже, можна дійти висновку, що порушені, невизнані або оспорювані права можуть бути захищені судом у такий спосіб, який має бути у будь-якому випадку ефективним, тобто спрямованим на реальний захист та відновлення порушеного права.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а тому обраний позивачем спосіб захисту права шляхом зобов'язання Фонду скласти та позачергово включити в кошторис витрат Банку суму позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, та зобов'язання Фонду позачергово затвердити кошторис витрат Банку з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Товариства за Договором у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі, відповідає ефективному засобу захисту.
Відповідачами належними та достатніми доказами обставини, на які посилається Товариство в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.
З урахуванням наведеного, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76 і 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статей 78 і 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи встановлені судом обставини, позовних вимог Товариства до Банка та Фонду підлягають задоволенню у повному обсязі.
За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на Фонд.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Женева» (вул. Світлицького, буд. 35, офіс 108/4, м. Київ, 04123; ідентифікаційний код 40888017) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ю-Бейс» (вул. Велика Васильківська, буд. 55, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 42901825), про стягнення 17 000 грн та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) 17 000 (сімнадцять тисяч) грн заборгованості за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах.
3. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016) скласти та позачергово включити в кошторис витрат Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) суму позачергової заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016) позачергово затвердити кошторис витрат Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (вул. Хорива, буд. 11а, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 24214088) з урахуванням суми позачергової заборгованості на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) за договором від 16.12.2016 №30004298/16 про обслуговування рахунку в цінних паперах у сумі 17 000 грн, з яких: 500 грн строкової заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі; 16 500 грн простроченої заборгованості зі сплати комісії депозитарній установі.
5. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (вул. Єреванська, буд. 1, м. Київ, 03087; ідентифікаційний код 23697280) 8 052 (вісім тисяч п'ятдесят дві) грн судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.04.2025.
Суддя Оксана Марченко