ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
10.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1196/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, буд. 59-А, м. Івано-Франківськ, 76009
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Добинда Бориса Валентиновича, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості в сумі 43404,74 грн, з яких 34074,08 грн основний борг, 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені.
встановив: Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Добинда Бориса Валентиновича про стягнення заборгованості у розмірі 43404,74 грн, з яких 34074,08 грн основний борг, 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів, сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у даній справі.
Враховуючи, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі умов публічного договору у відповідача як власника нежитлового приміщення загальною площею 73,6 м2 за адресою вул. Незалежності, 36, м.Івано-Франківськ в період з 01.01.2022 по 01.12.2024 виникло зобов'язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб на опалення розрахованих позивачем з дотриманням вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315. Однак, відповідач не дотримувався умов публічного договору та не здійснював оплати, що призвело до утворення боргу у розмірі 34074,08 грн.
За прострочення строків оплати позивачем нараховано відповідачу 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як вказує позивач, в пунктах 1 та 2 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги“ визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
За змістом ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлового-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Форма типового індивідуального договору на послугу з постачання теплової енергії що є публічним договором приєднання затверджена постановою Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021.
01.11.2021 на офіційному вебсайті: http://tke.if.ua/ опублікований індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлового-комунальні послуги" індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Індивідуальний договір) є укладеним з 01.12.2021 та обов'язковим до виконання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
Відповідно до п.5 Індивідуального договору, виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно з п. 30 Індивідуального договору, споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.
В п. 31 Індивідуального договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.
Відповідно до наказу ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" №271 від 01.12.2021, для абонентів ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з 01.12.2021 встановлено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постання теплової енергії, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами у розмірі: 10,70 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії без приладів обліку та 12,62 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії за наявності приладів обліку.
За змістом п. 32 Індивідуального договору, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Згідно з п. 34 Індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Таким чином, об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень.
Враховуючи вищезазначене, позивач вказує, що у відповідача як власника нежитлового приміщення загальною площею 73,6 м2 за адресою вул. Незалежності, 36, м.Івано-Франківськ в період з 01.01.2022 по 01.12.2024 виникло зобов'язання здійснювати оплату вартості загальнобудинкових потреб на опалення.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження права власності відповідача на нежитлове приміщення додано до позовної заяви тільки 1 та 17 сторінки з 20 сторінок довідки “Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна“ №292998836, дата, час формування: 28.12.2021, за параметром пошуку: адреса Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 36, згідно якої: нежитлове приміщення за вказаною адресою, площею 83,8 кв.м.; номер запису про право власності /довірчої власності: 45570849; Тип права власності: Право власності; Дата, час державної реєстрації: 07.12.2021 15:46:52; Державний реєстратор: приватний нотаріус Дорошенко Олена Володимирівна. Івано-Франківський міський нотаріальний округ, Івано-Франківська обл.; Підстава для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, нежитлових приміщень площею 52,1 кв.м. в будинку на вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ, серія та номер: 2212, виданий 03.12.2021, видавник: Дорошенко О.В. приватний нотаріус Івано-Франківського МНО; Акт прийому-передачі нежитлових приміщень площею 52.1 кв.м. в будинку на вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ, серія та номер: б/н, виданий 06.12.2021, видавник: Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Іва-Фарм"; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62185350 від 10.12.2021 09:51:09, приватний нотаріус Дорошенко Олена Володимирівна. Івано-Франківський міський нотаріальний округ, Івано-Франківська обл.; Форма власності: приватна.
Згідно даних, що міститься на сторінці 17 Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №292998836, дата, час формування: 28.12.2021, Адреса нерухомого майна: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36; Відомості про права власності: Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 01.06.2006; Дата внесення запису: 01.06.2006; ПІБ: ОСОБА_1 ; Форма власності: приватна; Частка власності: 1/1; Підстава виникнення права власності: договір про поділ нерухомого майна, 1704, 30.05.2006, приватний нотаріус Слободян Л.А.; Відомості про інші речові права відсутні.
Позивач вказує, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 . Право власності на нежитлове приміщення площею 73,6 м2 зареєстровано на підставі договору про поділ нерухомого майна № 1704 від 30.05.2006.
Тому, зазначає, що відповідач, як власник об'єкта нерухомого майна, є споживачем послуг з постачання теплової енергії. У відповідача, як власника нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 36, м.Івано-Франківськ у період з 01.01.2022 по 01.12.2024 виникло зобов'язання здійснювати оплату вартості частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, розрахованих з дотриманням вимог Методики, а також плати за абонентське обслуговування, в розмірі визначеному виконавцем.
Як зазначає позивач, відповідач не дотримувався умов публічного договору та не виконував зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг теплопостачання, що призвело до утворення боргу в сумі 34074,08 грн.
За прострочення оплати вартості послуг позивач нарахував відповідачу 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені.
З метою отримання інформації щодо права власності на нерухоме майно за параметром пошуку: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36, судом 02.04.2025 здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно відповіді № 1256875 від 02.04.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 2082142326101, внесено наступні відомості про права власності: Номер запису про право власності: 46045244; Тип права: право власності; Дата реєстрації права власності: 29.12.2021, 21:11:47; Розмір частки у праві спільної власності: 1; Стан: зареєстровано. Відомості про суб'єктів права власності: Тип суб'єкта: Юридична особа; Назва або ПІБ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реприза-2".
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.
В пунктах 1 та 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
За змістом ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлового-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги, співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Враховуючи вимоги ч. 5 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі - Індивідуальний договір) є укладеним з 01.12.2021 та обов'язковим до виконання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
За змістом ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
Згідно з ст. 634 ЦК України, договором приєднання, в свою чергу, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому і друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 3 ч.2 ст.10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
Відповідно до п. 2 частини 2 статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Отже, для усіх власників об'єктів нерухомого майна, що знаходяться в багатоквартирних житлових будинках встановлені обов'язки оплати теплової енергії на потреби опалення загальнобудинкових потреб будинку.
Однак, незважаючи на наявність обов'язку у всіх співвласників об'єкта нерухомого майна брати участь у загальному розподілі обсягу спожитої будинком теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, у даній справі судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів наявності у ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , в період з 01.01.2022 по 01.12.2024.
Так, позивачем надано Інформацію Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 28.12.2021 та договір про поділ майна у натурі від 30.05.2006 на підтвердження права власності відповідача на нежитлове приміщення загальною площею 73,6 м2 за адресою вул. Незалежності, 36, м.Івано-Франківськ.
Однак, вказані документи не є належним підтвердженням наявності у Добинди Бориса Валентиновича права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 станом на період надання позивачем послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових з 01.01.2022 по 01.12.2024, оскільки такі дані є актуальними станом на 28.12.2021.
Крім того, позивачем надано суду 1 і 17 (з 20) сторінки Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто документ надано не в повному обсязі.
Як вбачається з 17 сторінки вказаної Інформаційної довідки, право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , зареєстроване 01.06.2006.
На 1 сторінці вказаної довідки наявна інформація про державну реєстрацію права власності 07.12.2021 на об'єкт нерухомості (нежитлові приміщення) за адресою АДРЕСА_2 , площею 86,8 кв. м. на підставі договору купівлі-продажу укладеному між Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Іва-Фарм".
Отже, внаслідок подання суду Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не в повному обсязі, у суду відсутня можливість встановити чи вчинялися будь-які інші реєстраційні дії щодо об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , яке перебувало у власності відповідача станом на 2006 рік після проведеної державної реєстрації 01.06.2006.
Враховуючи вищенаведене, надана позивачем Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №292998836 станом на 28.12.2021 (стор. 1 та 17 з 20), не підтверджує наявності права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою Івано-Франківська обл., м.Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36, Добинди Бориса Валентиновича станом на період надання послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення нежитлового приміщення за адресою вул. Незалежності, 36, з 01.01.2022 по 01.12.2024.
Згідно відповіді №1256875 від 02.04.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит суду, щодо об'єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 , площею 86,8 кв. м., реєстраційний номер: 2082142326101, внесено наступні відомості про права власності: Номер запису про право власності: 46045244; Тип права: право власності; Дата реєстрації права власності: 29.12.2021, 21:11:47; Розмір частки у праві спільної власності: 1; Стан: зареєстровано. Відомості про суб'єктів права власності: Тип суб'єкта: Юридична особа; Назва або ПІБ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реприза-2".
Будь-які інші відомості про права власності щодо об'єкту нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36, у суду відсутні.
З огляду на наведене, суд зазначає про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно підтверджують право власності відповідача на нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 , площею 73,6 м2, наявне в нього в період з 01.01.2022 по 01.12.2024. Внаслідок вказаного, у суду відсутні правові підстави для висновку про наявність зобов'язань відповідача перед позивачем з оплати вартості послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб щодо вказаного об'єкта нерухомості.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
За наведених обставин, суд дійшов до висновку про безпідставність позовних вимог.
Судові витрати.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що у позові відмовлено, судовий збір слід залишити за позивачем
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у позові Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до фізичної особи-підприємця Добинди Бориса Валентиновича про стягнення заборгованості в сумі 43404,74 грн - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.04.2025.
Суддя Неверовська Л. М.