вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.04.2025р. Справа № 904/5719/24
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна», м. Київ
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР Андріївка», м. Самар
Про: стягнення 2 541 541,03грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
секретар судового засідання Буханець І.П.
Від позивача: Якімлюк Н.О. (адвокат);
Від відповідача: не з'явився
ТОВ «Адама Україна» (позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «ФГ Дар Андріївка» (відповідач) про стягнення 2 541 541,03грн. (в т.ч.: 1 885 960,50грн. - основний борг; 73 832,74грн. - пеня; 73 832,74грн. - проценти (26% річних); 371 192,10грн. - штраф та 136 722,95грн. - різниця в ціні товару). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №41507766/2024 від 01.03.24р. в частині своєчасної та повної оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.25р. відкрито провадження у справі № 904/5719/24 за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 21.01.25р.
ТОВ «ФГ Дар Андріївка» (відповідач) відзив на позов не надав, у поясненнях по справі не заперечує факт отримання товару та наявність заборгованості. Одночасно , просить суд зменшити розмір пені, штрафу та відсотків з 26 % до 3% річних, посилаючись на ту обставину, що відповідач має найманих працівників, а також має зобов'язання перед іншими кредиторами, зокрема перед державним банком - АТ «Укргазбанк». Надмірно нараховані позивачем відсотки річних, пені та штрафу призведуть до неможливості виконання відповідачем своїх зобов'язань перед найманими працівниками, іншими кредиторами та може призвести до неплатоспроможності боржника. Явку повноважних представників до 5 судових засідань відповідач не забезпечив.
Ухвалою суду від 06.03.25р. закрито підготовче провадження та справу №904/5719/24 призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 27.03.25р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
01.03.24р. між ТОВ «Адама Україна» (постачальник) та ТОВ «ФГ Дар Андріївка» (покупець) укладено договір поставки №41507766/2024, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товари, визначені в додатках (надалі також згадуються як «специфікація») до договору, а покупець прийняти та оплатити такий товар. (п. 1.1.). Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за договором, зазначаються в специфікаціях, які є його невід'ємною частиною договору. (п. 1.2.). Товар постачається окремими партія згідно специфікацій, які оформлюються на підставі замовлень покупця, оформлених в довільній формі. Замовлення має обов'язково містити наступну інформацію: найменування та номенклатуру товару, його кількість, склад постачальника, з якого покупець, хотів би отримати товар, очікувані умови його оплати. (п. 2.1.). Загальна ціна договору визначається як загальна вартість усього товару, поставленого за цим договором, що визначається відповідно до цін товару, визначених згідно умов договору, з урахуванням знижок та надбавок, які можуть надаватися / застосовуватися за цим договором та призводити до зміни ціни товару та договору після поставки товару. (п. 3.1.). Ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США), зазначається у додатках (специфікаціях) до цього договору. (п. 3.2.). Ціна товару в національній валюті України є попередньою та остаточно визначається в порядку, передбаченому умовами цього договору та додатками (специфікаціями) до нього. (п. 3.3.). Розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі в гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, згідно банківських реквізитів, зазначених у рахунку на оплату. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. (п. 4.1.). Сторони домовились, що попередня ціна товару в гривнях, яка вказується в рахунку на оплату товару, визначається відповідно до положень п. 4.3.1. договору, виходячи із курсу продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів на ньому, і який публікується на сайті www.kurs.com.ua) у робочий день, що передує даті виставлення відповідного рахунку оплату товару. (п. 4.2.).
Попередня ціна товару в гривнях (надалі в формулі - «Р») без ПДВ, за якою покупець купує товар, визначається на дату рахунку на оплату товару, виставленого постачальником, за наступною формулою: P = S*A*(1+(N-D)/100), де
S - еквівалент ціни товару, який оплачується на умовах 100% попередньої оплати, в доларах США без ПДВ, який зазначений у відповідній специфікації до договору;
A - курс у робочий день, що передує даті рахунку-фактури;
N - відсоток надбавки до ціни товару за продаж товару на умовах товарного кредиту (відстрочки платежу), який розраховується в порядку, передбаченому умовами пунктів 4.3.4.1. - 4.3.4.4. цього договору;
D - відсоток знижки, що надається у рахунку-фактурі на оплату товару згідно умов договору. (п. 4.3.1.).
Якщо з дати рахунку на оплату товару до дня фактичної оплати товару (враховуючи відстрочення платежу згідно умов оплати, передбачених відповідною специфікацією або договором), курс у робочий день, що передує даті оплати товару, змінюється більше, ніж на 2% у бік збільшення або зменшення, порівняно до курсу, який було встановлено у робочий день, що передує даті рахунку на оплату товару, то різниця в ціні розраховується в доларовому еквіваленті (без ПДВ), (надалі в формулі - «S1») за наступною формулою: S1 = S*(1+(N-D)/100)-P/А1, де
A1 - курс у робочий день, що передує даті оплати товару;
S1 - різниця в ціні товару в доларовому еквіваленті. (п. 4.3.2.).
У разі порушення покупцем строків оплати товару, зазначених у специфікації, та неоплати товару до моменту пред'явлення постачальником позову про стягнення заборгованості з покупця, то для визначення різниці в ціні товару в доларовому еквіваленті та гривневого еквіваленту відповідної різниці в ціні використовується курс на дату, що передує даті пред'явлення позову. (п. 4.3.2.1.).
Здійснюючи оплату товару, покупець зобов'язаний у платіжному доручення, за яким сам е додатком (специфікацією) та/або рахунком на оплату товару, а також у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд. (п. 4.10.).
Умови та строки поставки товару зазначаються у додатках/специфікаціях до цього договору. (п. 5.1.)Товар вважається прийнятим за якістю та кількістю (видимі дефекти) на підставі та з дати, вказаної у відповідній видатковій накладній. (п. 5.3.) У випадку прострочення оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язаний, у такому випадку, сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення без обмежень тривалості такого періоду, тобто починаючи з першого дня прострочення і до дня оплати простроченого платежу. (п. 6.3.) У випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% (двадцять відсотків) від загальної вартості товару у гривнях з ПДВ, зазначеної у специфікації на поставку товару, строки оплати якого порушені. (п. 6.4.). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, якщо покупець прострочить оплату товару, то на прострочену суму постачальник може нарахувати, а покупець на вимогу постачальника повинен сплатити 26 % річних від простроченої суми коштів (п. 6.5.) Сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п. 6.9.).
Даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.24р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами їх обов'язків, які виникли з договору протягом строку його дії. (п. 8.1).
14.03.24р. між сторонами підписано додаток/специфікацію (рахунок №1243) на поставку товару загальною вартістю 561 430,20грн. з ПДВ в термін до 14.04.24р. У п. 1 специфікації сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 12 044,24 доларів США, розрахований по курсу 38,8450 гривень за один долар США. У п. 2.1. специфікації сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату 100 % вартості товару в термін до 01.11.24р. (включно).
14.03.24р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №1243 на суму 561 430,20грн. з ПДВ .
14.03.24р. між сторонами підписано додаток/специфікацію (рахунок №1246) на поставку товару загальною вартістю 686 597,00грн. з ПДВ в термін до 14.04.24р. У п. 1 специфікації сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість Товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 14 729,42 доларів США, розрахований по курсу 38,8450 гривень за один долар США. У п. 2.1. специфікації сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату 100% вартості товару в термін до 01.11.24р. (включно).
14.03.24р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №1246 на суму 686 597,00грн. з ПДВ .
10.04.24р. між сторонами підписано додаток/специфікацію (рахунок №3341) на поставку товару загальною вартістю 81 963,65грн. з ПДВ в термін до 10.05.24р. У п. 1 специфікації сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість Товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 1 751,36 доларів США, розрахований по курсу 39,0000 гривень за один долар США. У п. 2.1. специфікації сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату 100% вартості товару в термін до 01.11.24р. (включно).
10.04.24р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №3341 на суму 81 963,65грн. з ПДВ.
10.04.24р. між сторонами підписано додаток/специфікацію (рахунок №3342) на поставку товару загальною вартістю 171 009,07грн. з ПДВ в термін до 10.05.24р. У п. 1 специфікації сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість Товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 3 654,04 доларів США, розрахований по курсу 39,0000 гривень за один долар США. У п. 2.1. специфікації сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату 100% вартості товару в термін до 01.11.24р. (включно).
10.04.24р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №3342 на суму 171 009,07грн. з ПДВ .
25.04.24р. між сторонами підписано додаток/специфікацію (рахунок №3345) на поставку товару загальною вартістю 354 960,58грн. з ПДВ в термін до 25.05.24р. У п. 1 специфікації сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість Товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 7 471,60 доларів США, розрахований по курсу 39,5900 гривень за один долар США. У п. 2.1. специфікації сторони погодили, що покупець зобов'язується здійснити оплату 100% вартості товару в термін до 01.11.24р. (включно).
10.04.24р. позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №3345 на суму 354 960,58грн. з ПДВ .
На виконання умов договору позивач здійснив поставку товару на користь відповідача на загальну суму 1 855 960,50грн., що підтверджується видатковими накладними № 1576 від 14.03.24р. - на суму 291 647,02грн., № 1909 від 15.03.24р.- на суму 269 783,18грн., № 1577 від 14.03.24р. - на суму 563 219,06грн., № 1910 від 15.03.24р. - на суму 123 377,94грн., № 3928 від 11.04.24р. - на суму 81 963,65грн., № 3930 від 11.04.24р.- на суму 171 009,07грн., № 5365 від 26.04.24р. - на суму 40 687,18 гривень, № 5366 від 26.04.24р. - на суму 63 135,28грн., № 5367 від 26.04.24р. - на суму 33 672,16грн., № 5368 від 26.04.24р. - на суму 77 165,34грн., № 5369 від 26.04.24р. - на суму 42 090,19грн. та № 5370 від 26.04.24р. - на суму 63 135,28грн.
Але отримавши товар, відповідач його вартість на користь позивача в погоджений у договорі строк не сплатив. З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу за вих.№3 від 17.12.24р. про сплату заборгованості, однак на момент звернення до суду з цим позовом вимоги не задоволені та заборгованість відповідачем не погашена.
З огляду на викладене, у зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 1 885 960,50грн., пеню у розмірі 73 832,74грн., 26% річних у сумі 73 832,74грн., штраф у розмірі 371 192,10грн. та курсову різницю у розмірі 136 722,95грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої та другої ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини першої статті 691 цього кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.
Частиною першою статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 2.1 умов специфікацій, сторонами погоджено, що оплата товару проводиться в наступному порядку: покупець зобов'язується здійснити оплату 100 % від вартості товару після поставки товару до 01.11.24р. (включно). Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару є такими, що настали. Відповідач у порушення умов договору не здійснив розрахунків із позивачем, у зв'язку з чим має місце неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно з розрахунком позивача сума заборгованості відповідача за поставлений товар складає 1 885 960,50грн.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості у вказаній сумі відповідачем суду не надано. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар 1 885 960,50грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені та штрафу.
За приписом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 цього кодексу визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 6.3 договору, у випадку прострочення оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, покупець зобов'язаний, у такому випадку, сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми коштів, яка діяла в період прострочення, за кожен день прострочення, протягом всього періоду прострочення без обмежень тривалості такого періоду, тобто починаючи з першого дня прострочення і до дня оплати простроченого платежу.
В п.6.9. договору сторони домовились, що нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання .
Позивачем надано розрахунок пені за період з 02.11.24р. по 27.12.24р. (по кожній поставці окремо) у загальному розмірі 73 832,74грн.
Крім того, умовами п.6.4 договору сторонами погоджено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 20% від загальної вартості товару у гривнях з ПДВ, зазначеної у специфікації на поставку товару, строки оплати якого порушені.
Позивачем надано розрахунок штрафу (20 % від вартості не сплаченого товару), який складає 371 192,10грн.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків, зокрема, пені та штрафу, суд дійшов висновку, що проведені нарахування відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства. Таким чином, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають пеня у розмірі 73 832,74грн. та штраф у розмірі 371 192,10грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення суми 26 % річних.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 6.5. договором сторони узгодили , що відповідно до статті 625 ЦК України якщо покупець прострочить оплату товару, то на прострочену суму постачальник може нарахувати, а покупець на вимогу постачальника повинен сплатити 26 процентів річних від простроченої суми коштів.
Позивачем надано розрахунок 26 процентів річних за період з 02.11.24р. по 27.12.24р. (по кожній поставці окремо) у загальному розмірі 73 832,74грн .,який перевірений судом , помилок в розрахунках не виявлено .
Відповідно до частини 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Отже, суд вважає за можливе у порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, вказати в рішенні органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування та стягнення: процентів (26% річних) на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 28.12.2024 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: С * % * Д : К : 100, де: С - сума заборгованості, % - відсоток річних, зазначений в договорі (26%), Д - кількість днів прострочення, К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Щодо позовних вимог в частині стягнення суми курсової різниці.
Відповідно до норм статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Тобто, сторони договору мають право фактично зафіксувати еквівалент ціни договору (зобов'язання) в будь-якій іншій іноземній валюті.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 198 ГК України.
Пунктом 4.3.1 договору попередня ціна товару в гривнях (надалі в формулі - «Р») без ПДВ, за якою покупець купує товар, визначається на дату рахунку на оплату товару, виставленого постачальником, за наступною формулою: P = S*A*(1+(N-D)/100), де
S - еквівалент ціни товару, який оплачується на умовах 100% попередньої оплати, в доларах США без ПДВ, який зазначений у відповідній специфікації до договору;
A - курс у робочий день, що передує даті рахунку-фактури;
N - відсоток надбавки до ціни товару за продаж товару на умовах товарного кредиту (відстрочки платежу), який розраховується в порядку, передбаченому умовами пунктів 4.3.4.1. - 4.3.4.4. цього договору;
D - відсоток знижки, що надається у рахунку-фактурі на оплату товару згідно умов договору.
Відповідно до п.4.3.2 договору, якщо з дати рахунку на оплату товару, до дня фактичної оплати товару (враховуючи відстрочення платежу згідно умов оплати, передбачених відповідною специфікацією або договором), курс у робочий день, що передує даті оплати товару, змінюється більше, ніж на 2% у бік збільшення або зменшення, порівняно до курсу, який було встановлено у робочий день, що передує даті рахунку на оплату товару, то різниця в ціні розраховується в доларовому еквіваленті (без ПДВ), (надалі в формулі - S1) за наступною формулою: S1 = S*(1+(N-D)/100)-P/А1, де S1 - різниця в ціні товару в доларовому еквіваленті; A1 - курс у робочий день, що передує даті оплати товару; P - попередня ціна товару у гривнях без ПДВ, визначається за формулою, наведено у п. 4.3.1. договору: P = S*A*(1+(N-D)/100), де S - еквівалент ціни товару, який оплачується на умовах 100% попередньої оплати, в доларах США без ПДВ, який зазначений у відповідній специфікації до договору; A - курс у робочий день, що передує даті рахунку-фактури; N - відсоток надбавки до ціни товару за продаж товару на умовах товарного кредиту (відстрочки платежу), який розраховується в порядку, передбаченому умовами п.п. 4.3.4.1. - 4.3.4.4. договору; D - відсоток знижки, що надається у рахунку-фактурі на оплату товару згідно умов договору.
У разі порушення покупцем строків оплати товару, зазначених в специфікації, та неоплати товару до моменту пред'явлення постачальником позову про стягнення заборгованості з покупця, то для визначення різниця в ціні товару в еквіваленті відповідної валюти, та гривневого еквіваленту відповідної різниці в ціні використовується курс Міжбанку на дату, що передує даті пред'явлення позову (п. 4.3.2.1.).
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до пп. «а» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У абз. 1 п. 188.1 ст. 188 ПК України вказано, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Відповідно до абз. 3, 4 п. 188.1 ст. 188 ПК України до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь- яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Враховуючи, що курсові різниці, у відповідності до п. 4.2 договору, є складовою вартості товару, то вказані курсові різниці підлягають стягненню з відповідача з урахуванням ПДВ.
Позивачем надано розрахунок курсової різниці по кожному рахунку окремо за погодженою сторонами формулою та визначено, що загальний розмір курсової різниці в ціні товару складає 136 722,95грн. з ПДВ.
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку суми курсової різниці судом порушень не встановлено. Таким чином, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає курсова різниця у розмірі 136 722,95грн. з ПДВ.
Відповідач, з підстав наведених у відзиві на позов, просить зменшити розмір пені, штрафу та відсотків річних з 26 % до 3% річних. Позивач проти зменшення розміру неустойки та відсотків заперечує, вказує що відповідач не надав суду відповідні докази, які би свідчили про наявність виняткових обставин, які перешкоджають виконати умови договору щодо оплати отриманого у кредит товару та наявність підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.20р. у справі №902/417/18 зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд, беручи до уваги, що відповідач навіть частково не оплатив поставлений товар позивачем на протязі значного періоду часу, що розмір штрафних санкцій є спів мірним з розміром заборгованості , не знаходить достатньо правових підстав для зменшення розміру пені та штрафу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.24р. у справі №910/14524/22 звернула увагу на те, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
Щодо зменшення розміру 26 % річних, господарський суд зазначає, що дійсно за певних умов суд може зменшити розмір процентів річних за час затримки розрахунку, однак відповідачем не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для зменшення 26% річних, при цьому господарський суд враховує, що заявлені до стягнення 26% річних у розмірі 73 832,74грн. є співмірною розміру заборгованості 1 885 960,50грн. та сторони у п. 6.5. договору передбачили інший розмір процентів, а саме 26% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.79 цього Кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 202, 233, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР Андріївка» (51200, м. Самар , вул. Бєлої З., буд. 2; код ЄДРПОУ 41507766) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд.13, офіс № 4А/41; код ЄДРПОУ 36138418): 1 885 960,50грн. - заборгованості, 73 832,74грн. - пені, 73 832,74грн. - 26 %, 371 192,10грн. - штрафу, 136 722,95грн. - курсової різниці в ціні товару та 30 498,50грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
У порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування та стягнення: процентів (26% річних) на фактичну (не сплачену) суму основного боргу, починаючи з 28.12.24р. до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: С * % * Д : К : 100, де: С - сума заборгованості, % - відсоток річних, зазначений в договорі (26%), Д - кількість днів прострочення, К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 10.04.25р.
Суддя Васильєв О.Ю.