вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.04.2025м. ДніпроСправа № 904/5115/24 (904/4939/24)
За позовом Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 02909938) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м.Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ідентифікаційний номер юридичної особи 00022467), Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м.Дніпро, вул. Старокозацька, 34, ідентифікаційний номер юридичної особи 04011650)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни, свідоцтво №174 від 24.04.2013 (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.62, а/с 162, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення грошових коштів
в межах справи №904/5115/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кліринг Фінанс" (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.21, ідентифікаційний номер юридичної особи 43955101)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
при секретарі судового засідання Рудь В.Г.
Представники:
від позивача: Шустова В.А. - посв. №069879 від 01.03.2023, представник Дніпропетровської обласної прокуратури
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної Державної адміністрації-обласної військової адміністрації, Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий Дім" (код ЄДРПОУ 41416171), за змістом якого просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 01.04.2022 до Договору № 166/06-21 від 15.06.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкту: ДСТУ Б.1.Д.1.1-1:2013-Реконструкція стадіону КЗ освіти «Навчально- виховний комплекс № 104» «Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. Ясенова, 65, Дніпропетровська область, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно- монтажне проектне бюро «Новий дім»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро «Новий Дім» на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за Договором №166/06-21 від 15.06.2021 інфляційні втрати в сумі 656 816,8 грн., 3% річних в сумі 138 590,05грн., пеню в сумі 471 205,48 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 621, 75 грн.
Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання 19.12.2024.
29.11.2024 через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за змістом яких облдержадміністрація заперечує проти позову, вказує про безпідставність тверджень прокурора в частині порушення інтересів держави при здійсненні оспорюваних господарських операцій, тому вважає, що у прокурора були відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави. Також облдержадміністрація зазначає, що залучення облдержадміністрації у якості позивача у даній справі є необґрунтованим, оскільки наявний профільний структурний підрозділ облдержадміністрації - департамент житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації. За викладених обставин, Дніпропетровська обласна державна адміністрація зазначає, що звернення прокуратури з позовом у даному випадку здійснюється за відсутності належних підстав для представництва інтересів держави, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора.
11.12.2024 через систему "Електронний суд" надійшов відзив Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації на позов, за змістом якого Департамент вказує, що зі змісту додаткової угоди вбачається, що сторони не змінювали ані строк дії договору, ані строк виконання генпідрядником своїх зобов'язань щодо виконання робіт, в той час як сторонами змінено строк використання генпідрядником авансу на придбання матеріалів, який не є строком дії договору, та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також, Департамент вказує, що прокурор самостійно наводить лист роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України, в якому зазначено, що форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору законом не визначена, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Таким чином, замовник може самостійно визнавати форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Департамент вказує, що листом № 03/03/01 від 03.03.2022 генпідрядник повідомив Департамент у належний спосіб щодо настання форс-мажорних обставин та додатково повідомив причини можливого невиконання зобов'язань за договором у визначені терміни, посилаючись на введення на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнного стану у зв'язку з вторгненням військ Російської Федерації на територію України, що унеможливило забезпечення генпідрядником належного виконання своїх зобов'язань за договорами у зв'язку з порушенням логістичних ланцюжків постачання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, наявністю об'єктивної загрози життю та здоров'ю працівників, мобілізацією працівників, призначенням комендантської години по всій території України, численними блок-постами по свій території країни, які уповільнюють термін доставки товарів, закриттям профільних магазинів для будівництва, повітряними тривогами, під час яких працівники вимушені ховатися в бомбосховищах, відсутністю паливно-мастильних матеріалів. Також, Департамент заперечує проти тверджень прокурора щодо продовження строку дії договору на підставі листа ТПП, оскільки генпідрядником наведено декілька причин неможливості здійснення зобов'язань у визначений термін. До того ж, Департамент вказує, що чинним законодавством не регламентовано, які саме посилання обов'язково мають бути відображені в додатковій угоді до договору підряду. Крім того, Департамент зазначає про безпідставність вимог прокурора, посилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №160/12032/22, яким встановлено легітимність обставин для укладання оскаржуваної додаткової угоди. До того ж, Департамент вказує, що існування форс-мажорних обставин звільняє сторону договору саме від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, а не від обов'язку виконати це зобов'язання після припинення таких обставин. У випадку виникнення обставин непереборної сили, термін виконання зобов'язань сторін за договором може просто переноситись (продовжуватися) на строк, протягом якого діють такі обставини та їх наслідки. Враховуючи викладене, Департамент вказує, що термін повернення авансового платежу на той час не настав, а тому нарахування прокурором інфляційних втрат та штрафних санкцій є необґрунтованими. Також, Департамент вказує, що у якості підстави для звернення із даним позовом, прокурор, який діє в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації зазначає, що вбачаються ознаки безпідставного користування ТОВ «БМПБ «Новий дім» бюджетними коштами у сумі 1 266 612, 33 грн. Між тим, Департаментом була надана обґрунтована відповідь на звернення керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, у якій Департамент повідомляє, що будь-яких порушень під час укладання додаткової угоди до Договору №166/06-21 від 15.06.2021 не було, отже відсутні підстави для вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. Таким чином, Департамент зазначає, що прокуратуру повідомлено про відсутність обґрунтованих підстав для застосування представницьких повноважень у зв'язку із порушенням або загрозою порушення інтересів держави. Отже, на переконання Департаменту, представництво інтересів держави органами прокуратури у даній справі здійснюється за відсутності належних підстав із зловживанням процесуальними правами, якими наділений прокурор у господарському процесі.
19.12.2024 відкладено підготовче засідання по справі №904/4939/24 на 07.01.2025.
07.01.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні, задоволено клопотання прокурора, витребувано докази, підготовче засідання призначено на 23.01.2025.
Ухвалою суду від 10.01.2025 справу № 904/4939/24 передано до Господарського суду Дніпропетровської області до розгляду в межах провадження у справі №904/5115/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171).
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2025 матеріали позовної заяви №904/5115/24 (904/4939/24) передано на розгляд судді Суховарову А.В.
Ухвалою суду від 20.01.2025 у відповідності до положень частин 2, 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства справу № 904/4939/24 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №904/5115/24(904/4939/24); розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; залучено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) арбітражного керуючого Венську Оксану Олександрівну, свідоцтво №174 від 24.04.2013 (49000, м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, буд.62, а/с 162, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 19.02.2025.
06.02.2025 до суду надійшло клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про долучення до матеріалів справи доказів.
19.02.2025 до суду надійшли пояснення розпорядник майна Венської О.О. щодо позовних вимог заявлених в межах справи №904/5115/24(904/4939/24), за змістом яких арбітражний керуючий просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Так, арбітражний керуючий вказує, що зі змісту оспорюваної Додаткової угоди №6 вбачається, що сторони не змінювали ані строк дії договору, ані строк виконання генпідрядником своїх зобов'язань щодо виконання робіт. Сторони змінили строк використання генпідрядником авансу на придбання матеріалів. Такий строк не є строком дії договору, та не є строком виконання робіт, а відтак і не є істотною умовою договору, можливість зміни якої передбачена у пункті 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Також арбітражний керуючий зазначає, що генпідрядником, з посиланням на форс-мажорні обставини, які підтверджуються листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1, підготовлені акти приймання виконаних будівельних робіт з повним закриттям авансу, про що йдеться у листі Державної казначейської служби України за вих.№ 1217/0/174-24 від 16.05.2024. Разом з тим, арбітражний керуючий зазначає, що у позові прокурор наводить лист роз'яснення Міністерства економічного розвитку торгівлі України в якому зазначено, що форма підтвердження об'єктивних обставин для продовження строку дії договору Законом не визначено, оскільки вона залежить від обставин, що спричинили продовження строку дії договору про закупівлю та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг, отже замовник може самостійно визнавати форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Також, арбітражний керуючий вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/12032/22 вже встановлено легітимність обставин для укладання Додаткової угоди № 6 від 01.04.2022 до договору №335/10-21 від 18.10.2021, тобто факт її правомірності та доцільності укладання не підлягає доказуванню. Також, арбітражний керуючий зазначає, що 02.03.2022 генпідрядник повідомив Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про обставини непереборної сили, пов'язані з введенням на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», воєнного стану у зв'язку з вторгненням військ Російської Федерації на територію України, що унеможливило належне виконання генпідрядником своїх зобов'язань за договором. У листі Головного Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 28.05.2024 №04-10-06/8333 до Дніпровської обласної прокуратури вказано, що попередня оплата в розмірі 3 500 000, 00 грн. використана ТОВ «БМПБ «Новий дім», шляхом підписання довідок КБ-3 та актів виконаних будівельних робіт КБ-2 у 2023 році. Арбітражний керуючий вказує, що перший етап виконання договору дійсно збігається із початком військової агресії Російської Федерації проти України, тому всі обставини, які вказані у листі від 02.03.2022 до Департаменту дійсно мали місце, і це загальновідомі факти, які прокуратура не може спростовувати. Отже, арбітражний керуючий зазначає, що підписання додаткової угоди №6 зумовлено об'єктивними обставинами. Угоду зареєстровано і взято на облік Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, відповідне підтвердження наявне на додатковій угоді у вигляді штампу на першому аркуші з датою та підписом уповноваженої особи Головного управління Державної казначейської служби України. Вказане свідчить про наявність на обліку відповідного бюджетного зобов'язання з умовою про подовження строку використання авансу. Арбітражний керуючий вказує, що Додаткова угода №6 була укладена відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 № «Про введення воєнного стану в Україні» та Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, 18.04.2022 №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного положення в Україні» на підставі повідомлення Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 р. №2024/02.0-7.1, керуючись ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» та у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлювали виконання зобов'язань. Тобто, на дату винесення розпоряджень строк виконання відповідачем свого зобов'язання із надання підтверджуючих документів про отримання товарів (робіт, послуг) при здійсненні попередньої оплати, з метою дотримання вимоги абз. 5 п. 10.1 наказу Міністерства Фінансів України від 23.08.2012 №938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» ще не сплинув. Отже, арбітражний керуючий вважає доведеним існування об'єктивних обставин, що унеможливило виконання деяких зобов'язань у строк, який був передбачений договором у первісній редакції, а станом на даний час аванс використано у належний спосіб, розрахунки закрито. Враховуючи викладене, арбітражний керуючий просить відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди та вимог про стягнення пені, інфляційних та 3% річних, як похідних від основної вимоги, яку вважає такою що не підлягає задоволенню судом.
Ухвалою суду від 19.02.2025 задоволено усне клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про відкладення розгляду справи №904/5115/24 (904/4939/24); судове засідання відкладено на 18.03.2025.
Ухвалою суду від 18.03.2025 розгляд справи відкладено на 01.04.2025.
31.03.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява розпорядника майна Венської О.О. щодо проведення судового засідання, призначеного на 01.04.2025, без участі третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами.
01.04.2025 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Дніпропетровської обласної прокуратури про долучення доказів.
В судовому засіданні 01.04.2025 прокурор наполягає на задоволенні позовних вимог.
Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
15.06.2021 Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації проведено закупівлю робіт по об'єкту: «Реконструкція стадіону КЗ освіти «Навчально-виховний комплекс №104» «Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. Ясенова, 65, Дніпропетровська область, за процедурою відкритих торгів (ІD закупівлі: UA-2021-05- 14-003986-c).
Джерелом фінансування закупівлі є місцевий (обласний) бюджет.
За результатами проведених торгів переможцем визначено ТОВ «БМПБ «Новий Дім» з ціновою пропозицією 19 599 202,70 грн.
15.06.2021 між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовником) та ТОВ «БМПБ «Новий дім» (генеральним підрядником) укладено договір №166/06-21 (далі - Договір).
Замовник доручає, а генпідрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації та умов Договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва (п.1.1 Договору).
Об'єкт: ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція стадіону КЗ освіти «Навчально-виховний комплекс № 104» «Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. Ясенова, 65, Дніпропетровська область, (ДК 021:2015:45454000-4 Реконструкція)
Місце розташування об'єкта: вул. Ясенова, 65, м.Дніпро, Дніпропетровська область, Україна (п.1.2 Договору).
Генпідрядник розпочинає виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2022 (п.1.4 Договору).
Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1), є динамічною і складає 19 599 202,70 грн., в т.ч. ПДВ 20%- 3 266 533, 78 грн.(п.2.1 Договору).
Замовник, при наявності бюджетних коштів на розрахунковому рахунку, протягом 10 (десяти) робочих днів перераховує Генеральному підряднику аванс у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт за цим Договором, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі - Постанова КМУ), Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва (зі змінами), та з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторні хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 і відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 році (далі -Положення), затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД (п.11.7 Договору).
Використаний аванс погашається на підставі актів виконаних робіт по формі №КБ-2в, підписаних уповноваженими представниками сторін (п. 11.8 Договору).
Генпідрядник, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п. 11.9 Договору).
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (пеню) у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати генпідрядник, крім сплати штрафних санкцій, повертає замовнику неосвоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції. Крім сплати штрафних санкцій генпідрядник компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором (п. 13.2 договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 10 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються уповноваженими органами.
У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір (п.14.1-14.4 Договору).
Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору. Перегляд основних умов договору оформлюється додаткового угодою з урахуванням вимог статті 41 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (п. 15.1 Договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до 30.12.2022, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.16.1 Договору).
На виконання п. 11.7 Договору 01.02.2022 Департаментом на рахунок ТОВ «БМПБ «Новий Дім» перераховано попередню оплату (аванс) за договором у розмірі 3 500 000, 00 грн.
31.05.2022 між замовником та генпідрядником укладено Додаткову угоду №7 від, згідно якої сторони внесли зміни до Договору в частині зміни строку виконання робіт та графіку фінансування робіт, зокрема пункти 1.4 та 16.1 Договору викладені у наступній редакції:
« 1.4. Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2023 року.
16.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 30.12.2023 року, а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Строком Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору.»
21.04.2023 між замовником та генпідрядником укладено Додаткову угоду № 9 від 21.04.2023. згідно якої сторони внесли зміни до Договору в частині зміни строку виконання робіт та графіку фінансування робіт, зокрема пункти 1.4 та 16.1 Договору викладені у наступній редакції:
« 1.4. Генпідрядник розпочне виконання робіт у строк, що не перевищує 10 днів з дня укладання договору і завершить виконання робіт до 30.12.2024 року.
16.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 30.12.2024 року, а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Строком Договору є час, протягом якого Сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору.»
Прокурор вказує, що з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №160/12032/22, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень, з'ясовано, що 01.04.2022 між замовником та генпідрядником укладено укладено додаткову угоду №6 від 01.04.2022 до Договору №166/06-21 від 15.16.2021, якою передбачено продовження строку виконання зобов'язань щодо використання одержаного авансу. У зв'язку з продовженням строку використання авансу ТОВ «Будівельно - монтажне проектне бюро «Новий Дім» зобов'язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу, за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.
Прокурор зазначає, що додаткову угоду №6 від 01.04.2022 до Договору № 166/06-21 від 15.06.2021 було укладено відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного положення в Україні», на підставі повідомлення Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, керуючись ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» та у зв'язку з виникненням об'єктивних обставин, що унеможливлювали виконання зобов'язань.
Згідно тверджень прокурора, за змістом укладеної сторонами додаткової угоди №6 від 01.04.2022, якою внесено зміни до договору щодо продовження строку використання генеральним підрядником сум попередньої оплати, вбачається, що ці зміни внесено у зв'язку з виникненням обставин непереборної сили (введенням воєнного стану на території України) з посиланнями лише на загальний лист Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, який адресований необмеженому колу осіб. При цьому, як зазначає прокурор, додаткова угода №6 не містить посилань на об'єктивні обставини та належні докази на їх підтвердження, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання генеральним підрядником зобов'язань саме за договором №166/06-21 від 15.03.2021, чи використання одержаного авансу на виконання робіт або щодо повернення замовником невикористаних коштів протягом 3 місяців з дня проведення попередньої оплати після закінчення вказаного терміну. Отже, при укладенні додаткової угоди №6 до договору сторонами порушено вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме внесено зміни до істотних умов договору, щодо продовження використання генеральним підрядником сум попередньої оплати за відсутності документально підтверджених обставин, які б свідчили про неможливість своєчасного виконання зобов'язань договором. Також прокурор зазначив, що головні розпорядники бюджетних коштів відповідають за прийняте рішення, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів відповідно до вимог Бюджетного кодексу України. Попередня оплата робіт за договором могла бути здійснена на строк не більше 3 місяців. При цьому положеннями чинного законодавства не передбачено право розпорядників бюджетних коштів продовжувати строки використання попередньої оплати (авансу) взагалі.
За викладених обставин, прокурор вказує, що внаслідок неправомірного укладення додаткової угоди № 6 від 01.04.2022 до Договору фактичне повернення авансу за ним у розмірі 3 500 000,00 грн. вчасно не відбулось, у зв'язку з цим вбачаються ознаки безпідставного користування ТОВ «БМПБ «Новий дім» бюджетними коштами, що очевидно свідчить про порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері.
Викладені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з позовом про визнання вищевказаної додаткової угоди недійсною, та стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 656 816,8 грн., 3% річних у розмірі, а також пені у розмірі 471 205,48 грн.
Станом на час розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази сплати пені, 3% річних та інфляційних.
В процесі розгляду спору, між учасниками справи постало спірне питання в частині наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, у зв'язку з чим господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України “Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України “Про прокуратуру», на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України “Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (абзаци перший та другий частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру»).
У свою чергу, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись з позовною заявою, прокурор зазначає, що на виконання вимог, установлених абзацом 4 частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру», Дніпропетровська обласна прокуратур листом від 31.01.2024 № 24-137 вих-24 зверталась до Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про порушення вимог законодавства при укладенні додаткової угоди № 6 від 01.04.2022 до Договору на виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва № 166/06-21 від 15.06.2021, щодо порушення ТОВ «Будівельно - монтажне проектне бюро «НОВИЙ ДІМ» (Генпідрядник) умов договору щодо строків використання одержаного від Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської ОДА (Замовник) авансу на виконання робіт та неповернення невикористаної суми авансу, а також про наявність підстав для визнання вищезазначеної додаткової угоди до Договору недійсною та стягнення на користь Департаменту невикористаної суми авансу, інфляційних втрат, 3% річних та пені внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання щодо повернення попередньої оплати за Договором. Разом з тим, прокурор просив надати копії відповідних документів щодо укладення додаткової угоди, перерахування на користь генерального підрядника попередньої оплати (авансу) за Договором № 166/06-21 від 15.06.2021, використання авансу, тощо.
Вдруге обласною прокуратурою до Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації направлено повідомлення від 03.05.2024 №24-609 вих-24 про необхідність захисту інтересів держави у вищезазначених правовідносинах.
Аналогічне повідомлення про необхідність захисту інтересів держави у вищезазначених правовідносинах Дніпропетровською обласною прокуратурою направлено до Дніпропетровської обласної державної адміністрації № 24-603 вих-24 від 03.05.2024.
На вищевказане повідомлення від 03.05.2024 № 24-603 вих-24, адресоване Дніпропетровській обласній державній адміністрації, надано відповідь юридичним департаментом Дніпропетровської обласної державної адміністрації №06-317/0/139-24 від 23.05.2024, згідно якої облдержадміністрація не вбачає порушень законодавства при укладенні Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору № 166/06-21 від 15.06.2021 та використанні авансу. Крім того, Дніпропетровська обласна державна адміністрація повідомила, що не вбачає обґрунтованих підстав для застосування прокуратурою представницьких повноважень на захист інтересів держави. До відповіді юридичного департаменту Дніпропетровської обласної державної адміністрації №06-317/0/139-24 від 23.05.2024 додано лист Департаменту капітального будівництва № 1217/0/174-24 від 16.05.2024 на адресу юридичного департаменту ДОДА, з якого вбачається, що Департамент не вбачає порушень при укладенні ним додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору № 166/06-21 від 15.06.2021 та підстав для застосування прокурором представницьких повноважень.
Таким чином, з боку уповноважених органів (Дніпропетровська обласна військова адміністрація та Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації) допущено нездійснення відповідного захисту інтересів держави: не пред'явлено до суду позову на захист інтересів держави про визнання недійсною додаткової угоди №6 до Договору, а також про стягнення з відповідача штрафних санкцій.
У зв'язку з чим, Дніпропетровською обласною прокуратурою попередньо, до пред'явлення позову, повідомлено Дніпропетровську обласну державну адміністрацію листом від 19.06.2024 за № 24-842 вих. 24 та Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом від 19.06.2024 № 24-845 вих.24 про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду позову.
Згідно з викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 правовою позицією прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
В свою чергу невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Отже, суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. За висновками Великої Палати Верховного Суду прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.
Окрім цього Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі №903/19/18 надавши оцінку доводам щодо відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави, а також недостатньої їх обґрунтованості, дійшла висновку, що незалежно від причин неможливості самостійно звернутися до суду вже сам факт не звернення уповноваженого органу здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах з позовом свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження.
Враховуючи наведені положення законодавства та висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, суд дійшов висновку щодо наявності у прокурора передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах держави, оскільки позивачами, не зважаючи на те, що прокурор в порядку, визначеному статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», звертав їх увагу на порушення інтересів держави внаслідок неправомірного користування сумою авансу, необхідність їх захисту шляхом визнання недійсною додаткової угоди №6 та стягнення штрафних санкцій, у розумний строк не вжили належних та ефективних правових заходів щодо захисту інтересів держави.
Щодо суперечностей між учасниками справи в частині наявності/відсутності правових підстав для укладання додаткової угоди №6 від 01.04.2022, господарський суд вказує наступне.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша статті 837 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частина перша статті 854 Цивільного кодексу України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина перша статті 875 Цивільного кодексу України).
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (частина друга статті 875 Цивільного кодексу України).
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина четверта статті 879 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 11.9 договору генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 № 26-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення (п. 11.9 Договору).
Зміна договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативою будь-якої сторони на підставі додаткової угоди. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору. Перегляд основних умов договору оформлюється додаткового угодою з урахуванням вимог статті 41 Закону України № 114-IX від 19.09.2019 “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (п. 15.1 договору).
Як встановлено судом 01.04.2022 сторони підписали додаткову угоду №6 до Договору, в якій дійшли згоди п. 11.9 договору викласти в новій редакції:
“11.9. Генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2022 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 04.01.2022 № 2-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.».
За змістом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (частина перша статті 216 Цивільного кодексу України).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 Цивільного кодексу України).
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що у статті 215 Цивільного кодексу України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою Цивільний кодекс України визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України.
За змістом статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині (частина перша статті 207 Господарського кодексу України).
На підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Пункт 11.9 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 01.04.2022) відповідно до якого генпідрядник зобов'язався використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення, був погоджений сторонами згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 (зі змінами).
Так, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (далі Постанова № 1070) установлено, що розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів (крім закордонних дипломатичних установ) у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати попередню оплату в разі закупівлі: товарів, робіт і послуг за поточними видатками - на строк не більше трьох місяців; товарів, робіт і послуг за капітальними видатками та державними контрактами (договорами); періодичних видань - на строк не більше 12 місяців.
Пунктом 2 Постанови №1070 (в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди) установлено, що на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., №63, ст. 2029).
Постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова №641) заборонено на період дії карантину здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, а Державній казначейській службі здійснення відповідних платежів, крім випадків, коли предметом закупівлі є, серед іншого, інші товари, роботи і послуги, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 відсотків вартості їх річного обсягу на строк не більше трьох місяців.
Господарський суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 №229, №630 від 27.05.2022 був неодноразово продовжений.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 №928 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 скасовано з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З викладеного вбачається, що 01.04.2022 (станом на дату укладання сторонами додаткової угоди №6 до договору) на всій території України діяв карантин.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 затверджено “Порядок державного фінансування капітального будівництва» (далі Порядок №1764).
Так, відповідно до пункту 18 Порядку №1764, розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об'єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи).
Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (п. 19 Порядку №1764, в редакції, що діяла на момент укладання спірної додаткової угоди).
З викладеного вбачається, що чинними (на момент укладання сторонами додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до договору) законодавчими актами України, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001, чітко передбачено обов'язок підрядника використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу або повернути невикористані суми авансу у цей період.
Господарський суд зазначає, що чинні нормативно-правові акти України, зокрема постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 04.12.2019, № 641 від 22.07.2020 та № 1764 від 27.12.2001 не передбачають можливості зміни/продовження трьохмісячного строку на використання підрядником авансу, одержаного ним на виконання договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти.
Таким чином, внесення змін, зокрема, щодо строку використання підрядником авансу, шляхом укладання додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до Договору суперечить вимогам, встановленими постановою Кабінету Міністрів України №1070 від 04.12.2019, постановою Кабінету Міністрів України №641 від 22.07.2020, а також постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001.
Щодо форс-мажорних обставин, про наявність яких зазначено в оскаржуваній додатковій угоді, господарський суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/ імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина 2 статті 14-1 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні").
Згідно із частиною 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
За сталою практикою Верховного Суду (постанова від 25.01.2022 у справі N 904/3886/21, постанова від 15.06.2023 у справі N 910/8580/22, постанова від 07.06.2023 у справі N 912/750/22, постанова від 07.06.2023 у справі N 906/540/22, постанова від 29.06.2023 у справі N 922/999/22) ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності; форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер.
При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому, те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом - Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" шляхом видачі сертифіката.
Також Верховний Суд окремо звернув увагу, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, на який посилалися сторони оскаржуваної додаткової угоди, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов'язань, незалежно від того, чи існує реальна можливість їх виконати чи ні.
Воєнний стан, девальвація гривні, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання.
Наявність сертифікату Торгово-промислової палати України про форс-мажор суд має оцінювати в сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
У постанові від 07.06.2023 у справі N 912/750/22 Верховний Суд виснував, що лист Торгово-промислової палати України N 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини. Фактично ТПП України зазначеним листом лише засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Більш того, вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні, а отже не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів, та сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов'язань. При цьому, кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність безпосередньо в нього форс-мажорних обставин.
Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, не є сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору/зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Крім того, відповідачем не зазначено, які саме надзвичайні обставини завадили поверненню передплати та не підтверджено належними доказами.
За викладених обставин, указаний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо укладення оскаржуваної додаткової угоди за відсутності неможливості виконання Генеральним підрядником зобов'язання за Договором щодо використання одержаного авансу на виконання робіт або щодо повернення невикористаних протягом 3 місяців сум попередньої оплати після закінчення вказаного терміну.
Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 Цивільного кодексу України).
Як вже зазначалось судом, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги в частині визнання недійсною додаткової угоди №6 від 01.04.2022 до договору № 166/06 - 21 від 15.06.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкту: ДСТУ Б.1.Д.1.1-1:2013-Реконструкція стадіону КЗ освіти «Навчально- виховний комплекс № 104» «Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. Ясенова, 65, Дніпропетровська область, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд зазначає наступне.
За змістом позовної заяви, прокурор просить стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пеню за період з 02.05.2022 по 31.10.2022 у розмірі 471 205, 48 грн., 3% річних за період з 02.05.2022 по 14.06.2023 - 138 590, 05 грн. та інфляційні втрати за період з 02.10.2022 по 10.10.2023 - 656 816, 80 грн.
Згідно з приписами частини першої статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи, що оскаржувана додаткова угода до договору укладена з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню недійсною, то з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за договором.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 11.9 Договору генпідрядник згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001 (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 (зі змінами), з урахуванням обмежень, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 (зі змінами), та відповідно до Положення про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються в поточному бюджетному періоді 2021 року, затвердженого наказом Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2021 №26-ОД, зобов'язується використати одержаний аванс на придбання матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні зазначеного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ із застосуванням коефіцієнта 1.2 за кожний день прострочення.
На виконання п.11.7 Договору 28.01.2022 Департаментом на рахунок ТОВ "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" перераховано попередню оплату (аванс) за договором у розмірі 3 500 000, 00 грн.
Згідно повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 28.05.2024 №04-10-10/8333, з урахуванням листа Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 11.10.2023 № 2263/0/174-23, аванс на загальну суму 3 500 000, 00 грн. за вищезазначеним Договором погашено:
- 14 червня 2023 року частково на суму 659 348,17 грн. був врахований в довідці КБ-3 та актах виконаних будівельних робіт КБ-2 за червень 2023 року;
- 28 липня 2023 року частково на суму 435 043,35 грн. був врахований в довідці КБ-3 та актах виконаних будівельних робіт КБ-2 за липень 2023року;
- 04 вересня2023 року частково на суму 1 342 262,51 грн. був врахований в довідці КБ-3 та актах виконаних будівельних робіт КБ-2 за вересень 2023року;
- 10 жовтня 2023 року остаточно на суму 1063 345,97 грн. був врахований в довідці КБ-3 та актах виконаних будівельних робіт КБ-2 здавання-приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023року.
Таким чином, з урахуванням положень п.11.9 Договору, відповідачем порушено зобов'язання в частині виконання обумовлених договором зобов'язань або повернення невикористаної суми авансу в строк до 01.05.2022, отже зі сторони відповідача мало місце невиконання грошового зобов'язання щодо своєчасного повернення суми попередньої оплати (авансу) в період часу:
- з 02.05.2022 по 14.06.2023 у розмірі - 3 500 000,00 грн.
- з 15.06.2023 по 28.07.2023 у розмірі - 2 840 651,83 грн.
- з 29.07.2023 по 04.09.2023 у розмірі - 2 405 608,48 грн.
- з 05.09.2023 по 10.10.2023 у розмірі - 1 063 345,97 грн.
За викладених обставин, прокурором здійснено розрахунок пені за період з 02.05.2022 по 31.10.2022 у розмірі 471 205, 48 грн. (а.с.18).
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Прокурором здійсненого розрахунок 3% річних за період з 02.05.2022 по 14.06.2023 - 138 590, 05 грн. та інфляційні втрати за період з 02.10.2022 по 10.10.2023 - 656 816, 80 грн. (а.с.15-16).
Перевіривши здійснені прокурором розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем нарахувань, у зв'язку з чим відповідні вимоги прокурора підлягають задоволенню судом.
Щодо рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 17.10.2022 по справі №160/12032/22 господарський суд зазначає наступне.
Предметом розгляду справи №160/12032/22 були питання законності та обґрунтованості розпоряджень ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області про зупинення операцій з бюджетними коштами.
Справа №160/12032/22 відрізняється від даної справи складом учасників справи, предметом спору та відповідним матеріально-правовим обґрунтуванням підстав позову.
У серпні 2022 року Департамент капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю декількох третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, зокрема, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім", з вимогою про визнання протиправними та скасування розпорядження відповідача про зупинення операцій з бюджетними коштами, винесених за порушення, визначене у п. 22 ч. 1 ст.116 Бюджетного Кодексу України, при здійсненні попередньої оплати за роботи (товари, послуги) за рахунок бюджетних коштів, а також порушення порядку і термінів здійснення такої оплати.
Задовольняючи позовні вимоги Департаменту, суд адміністративної юрисдикції виходив з того, що на дату винесення ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області оскаржуваних розпоряджень строк виконання позивачем свого зобов'язання із надання підтверджуючих документів про отримання товарів (робіт, послуг) при здійсненні попередньої оплати, не настав, оскільки між сторонами правовідносин укладено певні додаткові угоди (зокрема, додаткова угода № 6 від 01.04.2022 до Договору № 166/06- 21 від 15.06.2021), зі змісту яких вбачається, що генеральні підрядники використовують одержану попередню оплату на виконання робіт на об'єктах впродовж 3 місяців після одержання авансу за виключенням періоду дії Указів Президента України про встановлення та продовження строку дії воєнного положення.
При цьому, Дніпропетровський окружний адміністративний суд при розгляді даної справи не надавав оцінки законності та обґрунтованості укладених додаткових угод, їх відповідності нормам Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі". Наявність вказаних додаткових угод суд використав як факт домовленості сторін, не аналізуючи зміст таких домовленостей.
З урахуванням презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України, оскільки додаткова угода №6 недійсною визнана не була станом на час розгляду справи №160/12032/22, суд був позбавлений можливості ухвалити інші рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
За викладених обставин, заперечення учасників справи з посиланням на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі від 17.10.2022 по справі №160/12032/22 відхиляються судом.
Щодо решти доводів учасників справи господарський суд зазначає наступне.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Господарським судом досліджено надані сторонами докази, аргументи сторін та надана їм правова оцінка, в той час як решта доводів та заперечень учасників справи до уваги не береться, оскільки вони не спростовують наведених вище висновків.
Викладене є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м.Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, ідентифікаційний номер юридичної особи 02909938) в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, ЄДРПОУ 00022467), Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, 34, ЄДРПОУ 04011650) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені, 3% річних, інфляційних та судового збору задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 01.04.2022 до Договору № 166/06-21 від 15.06.2021 на виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкту: ДСТУ Б.1.Д.1.1-1:2013-Реконструкція стадіону КЗ освіти «Навчально-виховний комплекс №104» «Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)» Дніпровської міської ради, м. Дніпро, вул. Ясенова, 65, Дніпропетровська область, укладеного між Департаментом капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро " Новий дім".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) на користь Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49000, м. Дніпро, вул.Старокозацька, 34, ЄДРПОУ 04011650) суму 656 816,80 грн. інфляційних втрат, 138 590,05 грн. 3% річних, 471 205,48 грн. пені.
Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне проектне бюро "Новий дім" (49000, м.Дніпро, вул.Робоча, буд.164 Б, ідентифікаційний номер юридичної особи 41416171) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 17 621,75 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.04.2025.
Суддя А.В. Суховаров