пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 квітня 2025 року Справа № 903/5/25
Суддя Господарського суду Волинської області Гарбар І.О., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву Фермерського господарства “Демікс» про відвід судді по справі №903/5/25 за позовом Фермерського господарства “Демікс» до Литовезької сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою,
31.12.2024 Фермерське господарство “Демікс» надіслало до суду позов до Литовезької сільської ради, в якому просить суд:
1.Визнати недійсним та скасувати рішення від 12 грудня 2024 року восьмого скликання Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області за № 50/14 “Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства», яким рада вирішила:
“1.Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства площею 9,7219 га розташована у Волинській області Володимирського району Литовезької сільської ради;
2. Здійснити реєстрацію речового права на земельну ділянку зазначену у пункті 1 цього рішення за територіальною громадою с. Литовеж в особі Литовезької сільської ради, Волинської області, код згідно КВЦПЗ - 01.02 - для ведення фермерського господарства площею 9,7219 га кадастровий номер: 0721182400:04:000:0277
3. Включити до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляються на торги окремими лотами, земельну ділянку сільського господарського призначення комунальної власності, 01.02 для ведення фермерського господарства площею 9,719 га кадастровий номер 0721182400:04:000:0277 розташовану за межами населеного пункту Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області».
2. Визнати за Фермерським господарством “ДЕМІКС» право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 0721182400:04:000:0277 площею 9,719 га, 01.02 для ведення фермерського господарства, розташовану за межами населеного пункту Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, яка була надана у постійне користування на підставі рішення Іваничівської районної ради від 18.05.2001 року № 15/20.3 “Про надання земельної ділянки для ведення селянського/ фермерського/господарства».
3. Стягнути з відповідача на користь позивача Фермерського господарства “ДЕМ1КС». (код ЄДРПОУ 13354337): 6056,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву залишено без руху. Позивачу не пізніше 10-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме:
-зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), про що повідомити суд;
- письмову заяву, у якій вказати та обґрунтувати необхідність залучення до участі у справі третьої особи.
17.01.2025 представник позивача зареєструвала в системі “Електронний суд» заяву про усунення недоліків, якою долучила доказ реєстрації позивача у Електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Клопотання (питання) щодо залучення ГУ Держгеокадастру Волинської області у справу №903/5/25 в якості третьої особи просила залишити без розгляду.
Враховуючи, що представником позивача подано заяву про залишення вимоги щодо залучення ГУ Держгеокадастру Волинської області у справу №903/5/25 в якості третьої особи без розгляду, то дану вимогу слід залишити без розгляду.
Протокольною ухвалою від 04.03.2025 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 18.03.2025 о 10:30 год. в режимі відеоконференції за заявою представника позивача.
Протокольною ухвалою від 18.03.2025 суд розгляд справи у підготовчому судовому засіданні закрив та призначив розгляд справи по суті на 08.04.2025 о 10.30 год в режимі відеоконференції за заявою представника позивача.
В судовому засіданні представниця позивача заявила усну заяву про відвід судді Гарбара І.О.
Протокольною ухвалою від 08.04.2025 суд зобов'язав представника позивача подати до суду в письмовому вигляді клопотання про відвід судді. Відклав судове засідання на 29.04.2025 о 12.15 год в режимі відеоконференції за заявою представника позивача.
Разом з тим, письмову заяву про відвід судді Гарбара І.О. до суду подано 09.04.2025, в якій позивач просить задовольнити дану заяву та відвести від розгляду справи №903/5/25 суддю Господарського суду Волинської області Гарбар І.О. в провадженні, якого перебуває справа № 903/5/25 (за позовом Фермерського господарства «Демікс» до Литовезької сільської ради про визнання недійсним та скасування рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою).
Заяву обгрунтовує, що у Постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2025 року, яка є в матеріалах справи №903/5/25, в якій суд апеляційної інстанції зробив наступні висновки: «Поруч з наведеним, апеляційний господарський суд відмічає, що вказавши про не підтвердження наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0721182400:04:000:0277, суд першої інстанції Фактично надав оцінку підтвердженню доказами позовних вимог, що не допускається на етапі вирішення питання про забезпечення позову».
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 березня 2025 року справа № 903/5/25: « Відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 903/5/24 за касаційною скаргою Литовезької сільської ради Волинської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 року».
В Ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 березня 2025 року справа № 903/5/25 були зроблені наступні висновки: «Отже, частково задовольняючи заяву ФГ "Демікс" про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції, цілком правомірно виходив з доведеності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову, зв' язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, співмірністю та адекватністю вжитих заходів забезпечення позову в співвідношенні з предметом позовних вимог немайнового характеру, збалансованості інтересів сторін, оскільки зазначене забезпечення, в цьому випадку є обґрунтованим та адекватним способом забезпечення, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб щодо вказаної земельної ділянки, а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову ФГ "Демікс", а в разі задоволення такого позову сприятиме ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
Верховний Суд звертає увагу на те, що вжиті заходи забезпечення позову жодним чином не обмежують права та законні інтереси ані відповідача, ані інших осіб, адже вони не зумовлюють фактичного вирішення спору по суті, мають тимчасовий характер, тому їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
У зв'язку з викладеним вище, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють спірні правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому зазначені в касаційній скарзі доводи скаржника не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи».
Доводить, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 лютого 2025 року, яка є в матеріалах справи №903/5/25 встановлено упереджене і не об'єктивне ставлення судді Гарбар І.О суду першої інстанції у справі № 903/5/25 при розгляді заяви про забезпечення позову, зазначені правові висновки у Постанові не були переглянуті або скасовані у касаційному порядку, у зв'язку з чим, Позивач вважає за потрібним клопотати про відвід судді Гарбар І.О
Суд першої інстанції вимоги закону проігнорував та всупереч вимогам частини 5 статті 12 ЦПК України, яка зобов'язує суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом
Зазначає, що дана заява про відвід судді не є моєю незгодою з процесуальними рішеннями судді та не є підставою для не розгляду цієї заяви.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді на підставі особистих переконань та поведінки судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ч. ч. 1 -3, 7 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи дату відкладення судового засідання по справі на 29.04.2025 о 12.15 год в режимі відеоконференції за заявою представника позивача та приписи ст.39 ГПК України в тій частині, яка передбачає, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання - вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Відповідно до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд, зазначені в заяві про відвід судді Гарбара І.О. доводи позивача вважає необґрунтованими з врахуванням такого.
Статтею 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частиною 1, 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006р. сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Разом із тим, судом враховано, що відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Керуючись завданнями та принципами господарського судочинства, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У відповідності до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Тобто, відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватись на певних конкретних доказах.
Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, заявником не надано жодного доказу у розумінні приписів ГПК України на підтвердження обставин щодо необ'єктивності судді Гарбара І.О. при розгляді справи №903/5/25.
Отже, доводи позивача, викладені у заяві про відвід судді Гарбара І.О. про те, що її дії містять сумнів в об'єктивності ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій судді.
Жодних об'єктивних та належних доказів наявності обставин, які б свідчили про упередженість та необ'єктивність судді при здійснені правосуддя в розумінні ст.35 ГПК України в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Враховуючи вищевикладене, подальше вирішення питання про відвід судді Гарбара І.О. від розгляду справи №903/5/25, згідно ч.3 ст.39 ГПК України, слід здійснювати за участю судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Керуючись ч. ч. 1 -3, 7 ст. 39, ст. 234 ГПК України, господарський суд, -
1. Визнати відвід судді Гарбара І.О., заявлений Фермерським господарством “Демікс» необгрунтованим.
2. Матеріали справи №903/5/25 щодо відводу судді Гарбара І.О. передати уповноваженій особі на здійснення визначення складу суду автоматизованою системою для вирішення питання про відвід відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.
Повна ухвала підписана 10.04.2025.
Суддя І. О. Гарбар